3. Середнє квадратичне відхилення:

Середнє квадратичне відхилення показує, на скільки в середньому кожна варіюючи ознака (варіант) сукупності відхиляється від середнього арифметичного.

4. 

де σ – середнє квадратичне відхилення, або сигма

С – дисперсія або сума квадратівцентральнихвідхилень, тобтоквадратіврізницьміж кожною датою і середньоюарифметичною;

V – дата, значенняознаки в кожноїособини в групі;

М – середняарифметичнакожноїознаки для даноїгрупи;

(п – 1) – число ступенівсвободи, яке дорівнює при розрахункувибірковоїсігми числу особин в групі без одного.

Суть дисперсійного аналізу полягає у визначенні ролі окремих факторів у мінливості ознаки. Він дає змогу визначити силу (частку) впливу різних факторів на мінливість ознак

5. Коефіцієнт варіації: x100%)

Сільськогосподарська тварина характеристується різними господарсько-корисними ознаками, які часто вимірюються різними одиницями виміру, а значення цих ознак та їх середні арифметичні є різні. В таких випадках при вивченні ступеня мінливості декількох ознак, які вимірюються різними одиницями виміру, крім ”сігми”, необхідно визначити також коефіцієнт варіації (мінливості). Наприклад, для порівняння мінливості таких ознак, як настриг вовни, жива маса, плодючість тощо. Крім того, визначення мінливості за допомогою коефіцієнта варіації проводять тоді, коли необхідно виявити пластичність ознаки під впливом факторів зовнішнього середовища, а також при плануванні дослідів і визначення величин дослідних груп тварин.

6. Коєфіціент кореляції(r):

де V1, V2 – дати першої і другої ознак;

n – кількість пар, дат або кількість особин

С1, С2 – дисперсії (сумиквадратів) за першою ознакою і за другою ознакою.

Кореляційні зв’язки характерні для обє’ктів і процесів, що проходять в живій природі. Вони визначаються тим, що при зміні ознаки інша ознака, зв’язана з нею, може мати варіюючи величини у особин даної сукупності. Кофіцієнт кореляції дає можливість вивчити зв’язок між варіюючи ми ознаками, встановити цого величину і напрямок (додатній чи від’ємний)

7. Кофіцієнт успадкованості:

В селекційній роботі важливо знати від чого значною мірою залежить мінливість ознаки: чи від різних генотипів, чи від умов зовнішнього середовища. Для селекції важливе значення має генотипові різноманітність або та частина загальної фенотипової різноманітності, яка зумовлена різницею генотипів. Для визначення частки генотипової різноманітності в загальній фенотиповій мінливості вираховують коефіцієнт успадкованості.

8. Похибка коефіцієнта кореляції:

Кореляція, як і інші біометричні величини вираховуються на основі вибіркової сукупності, в яку можуть попасти випадкові особини і одержаний коефіцієнт кореляції буде вказувати на наявність зв’язку між двома ознаками, хоч в дійсності зв’язку немає. Щою уникнути неправильних висновків необхідно вирахувати помилку коефіцієнта кореляції.

9. Kритерій вірогідності:

Якщо показник вірогідності перевищує помилку в три рази і більше, то зв’зок між ознаками вважається доказаним (статистично достовірним) Якщо показник вірогідності перевищує помилку в три рази і більше, то зв’зок між ознаками вважається доказаним (статистично достовірним).

10. Критерій достовірності різниці дорівнює відношенню вибіркової різниці до її помилки репрезентативності і визначається за формулою:

Де d= – різниця вибіркових показників;

– помилка вибіркової різниці;

m1, m2 – помилки репрезентативності вибіркових показників, які порівнюються;

– стандартне значення критерію, яке визначається за таблицею Стьюдента (додаток 1) для кожного порога надійності в залежності від числа степенів свободи; – чисельність виборок, що порівнюються pа таблицею Стьюдента.

Якщо показник вірогідності перевищує помилку в три рази і більше, то зв’зок між ознаками вважається доказаним (статистично достовірним).