- •3.В яких випадках надсилається термінове повідомлення в сес?
- •3) Лабораторна діагностика, лікування та профілактика холери.
- •1) Правець
- •2) Хвороба Брілла, Клінічна картина.
- •3) Лікування шигельозу
- •2)Клінічна картина дифтерії зіву (токсична форма).
- •3)Які ускладнення бувають при черевному тифі, допомога.
- •2)Види висипів при інфекційних хворобах та їх характеристика.
- •3)Лабораторна діагностика віл-інфекції.
- •2)Етіологія, епідеміологія та патогенез дифтерії.
- •3)Лікування та профілактика чуми
- •3 Профілактика та лабораторна діагностика черевного тифу та паратифу а і в
- •2)Що таке імунітет та його види.
- •3)Догляд, харчування, режим в інфекційному відділенні.
- •2)Клініка геморагічної гарячки з нирковим синдромом.
- •2)Етіологія, епідеміологія та клініка грипу.
- •3)Порядок одягання та знімання протичумного костюма.
- •2)Етіологія, Епідеміологія та клініка харчових токсикоінфекцій.
- •2.Менінгококова хвороба. Клініка менінгококового менінгіту.
- •3.Профілактика та лікування дифтерії.
- •2.Особливості інфекційних хвороб
- •3.Тактика фельдшера фап –при виявленні хворого з підозрою на карантинну інфекцію( холера, чума, геморагічні гарячки)
- •2)Етіологія, епідеміологіяклініка та профілактика токсоплазмозу.
- •3)Диференційованадіагностикаінфекційного мононуклеозу та ангінимікробної
- •3)Профілактика віл-інфекції.
- •2)Віл-інфекція. Етіологія, епідеміологія, клініка та профілактика.
- •3)Тактика фельшера при підозрі на холеру чи чуму.
- •3)Етіологія, епідеміологія, клініка токсоплазмозу.
- •2)Клінічна картина шкірної форми сибірської виразки.
- •3)Тактика фельшеращодопокусаноготвариною. Ветеринарні заходи.
2)Клінічна картина дифтерії зіву (токсична форма).
Дифтерія зіва. Симптоми катаральної форми дифтерії зіву проявляються 1-2-добової підвищеною температурою (37-38 градусів), больовими відчуттями в горлі при ковтальних рухах, переповненням кров'ю судин мигдаликів, збільшенням лімфовузлів в кутах щелепи. Спостережувані симптоми протягом 3-4 діб проходять або ще більше розвиваються, і хвороба переходить у більш гостру форму. Типові форми даного захворювання. залежно від ступеня тяжкості захворювання для типових форм характерні деякі загальні прояви. Ознаки дифтерії можуть мати як важкий, так і поступово прогресуюче початок. Тривалість гарячкового синдрому при них відносно невелика (3-5 днів). При цьому зниження температури до нормального рівня не є ознакою одужання, що починається. Патологічний процес продовжує розвиватися на тлі звичайної температури тіла. Ознаки інтоксикації: важкість в голові, слабкість, різкий занепад сил, сонливість і блідість шкірного покриву. Тільки при токсичній формі захворювання можлива поява ознобу, головного болю. Локального запалення супроводжують щодо невиражена болючість під час ковтання, невиражені переповнення кров'ю судин пошкоджених тканин, присутність на них нальоту у вигляді плівки. У перші 2-3 доби хвороби цей наліт має білий колір, а потім набуває сірого або жовтувато-сірий, щільно прирощена до тканин
3)Які ускладнення бувають при черевному тифі, допомога.
Ускладнення. При передчасній відміні антибіотиків, порушенні дієти, фізичних та емоційних навантаженнях може захворювання відновитись. передвісниками можливого рецидиву є тривала субфебрильна гарячка, повторна поява розеольозної висипки, тахікардія, побільшення селезінки, анеозинофілія. Перфорація виразки Їй сприяють порушення дієти чи ліжкового режиму, різкі рухи, кашель, метеоризм, груба пальпація живота. Різкий раптовий біль відсутній, тому поява навіть незначного болю в животі повинна насторожити. об’єктивні симптоми мало виражені. Іноді єдиною ознакою є обмежене напруження м'язів у правій здухвинній ділянці, позитивний симптом Блюмберга. Обличчя хворого стає блідим, шкіра вкривається холодним потом, пульс і дихання часті. Через декілька годин інтоксикація і гарячка посилюються, розвивається клінічна картина розлитого перитоніту (метеоризм, гикавка, блювання, лейкоцитоз). Кишкова кровотеча Виникненню кровотечі сприяють тромбоцитопенія, порушення хворими дієти і режиму (раннє вставання). Вона може бути нерясною або масивною, одноразовою або повторною. Прямою ознакою кровотечі є поява крові в калі. Свідомість у цей час прояснюється, самопочуття покращується. З'являються характерні ознаки кровотечі: виражена слабість, блідість шкіри, холодний піт, тахікардія, гіпотонія, загострюються риси обличчя. У тяжких випадках розвивається колапс. Інфекційно-токсичний шок – грізне ускладнення, яке характеризується різким падінням артеріального тиску й Т тіла, пульс стає частим і ниткоподібним
Білет №14
1) клініка холери.Холера – особливо небезпечна гостра кишкова інфекція, що спричиняється холерними вібріонами. Характеризується ураженням слизової оболонки тонкої кишки з виникненням проносу і блювання, внаслідок чого розвивається зневоднення, демінералізація і розлади кровообігу.
Вібріони (класичний та Ель-Тор). Епід. Джерелом інфекції є хвора людина, реконвалесцент і здоровий носій. Небезпечні для оточуючих хворі зі стертими і атиповими формами холери, які залишаються в колективі, а також вібріононосії. Тривалість вібріононосійства у реконвалесцентів 2–4 тиж, у здорових осіб — 9–14 днів.Механізм зараж. фекально-оральний. До передачі належ.забруднені вода, харчові продукти (переважно молоко і риба), руки, мухи. Найчастіше зараження відбувається через водуКлініка. Інкубаційний період від кількох годин до 2-5 днів. Починаються гостро з проносу. Випорожнення часті, рясні, досить швидко втрачають колір і консистенцію калу, специфічний запах. Пронос не супроводжується болем у животі та тенезмами.Темп.тіла нормальна або субфебрильна. Випорожнення (до 15 разів на добу), приєднується багаторазове блювання, нерідко фонтаном, без нудоти.Втрата великої кількості рідини з блювотою і випорожненнями зумовлює виникнення клінічних ознак зневоднення. Холера має легкий, середньої важкості, важкий і дуже важкий перебіг.При легкому перебігу хвороби пронос продовжується лише 1-2 доби, блювання немає
