1.1.5 Експлуатація турбобурів

При турбінному способі буріння залежно від діаметра свердловини та глибини буріння необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

1 Типорозміри турбобурів, доліт і бурильних труб вибирати згідно з чинними рекомендаціями.

2 Бурова установка повинна бути оснащена насосами, здатними розвивати високі тиски (понад 15 МПа). Циркуляційна система бурової повинна включати набір пристроїв та механізмів для тонкого очищення промивальних рідин від шламу, газу та надлишкової твердої фази.

3 Розвантажувально-навантажувальні і транспортні операції, які пов’язані з доставкою турбобурів до місця роботи і в зворотному напрямку, повинні виконуватись таким чином і за допомогою таких транспортних і підіймальних засобів, які повністю виключають падіння та різкі удари турбобура. Відкриті кінці турбобура в обов’язковому порядку закривають спеціальними захисними корками та ковпаками.

4 Завезений на бурову турбобур підлягає детальному зовнішньому огляду з метою виявлення можливих дефектів на корпусі та приєднувальних різьбах.

Після зовнішнього огляду турбобур затягують в бурову і перевіряють його працездатність шляхом запуску на ведучій трубі. При цьому перевіряють також його регулювання. Для секційних турбобурів випробуванню на ведучій трубі передує перевірка осьового люфта секцій та їх збирання.

Для захисту турбобура від забруднення при випробуванні в перехідник між турбобуром і ведучою трубою встановлюють фільтр.

Турбобур вважають придатним для роботи у свердловині, якщо виконуються такі умови:

а) величина осьового люфта не перевищує 2 мм для турбобурів з гумовометалевою опорою ковзання, 0,4 мм – з кульовою опорою кочення і 1мм – з комбінованою опорою;

б) осьовий люфт і підйом вала у верхніх секціях секційних турбобурів знаходиться в межах, вказаних в паспорті турбобура;

в) запуск турбобура здійснюють при тиску, який не перевищує 2,0 МПа і приблизно відповідає робочій характеристиці турбіни;

г) всі різьбові з’єднання надійно закріплені і герметичні при тисках, необхідних для роботи турбобура на вибої;

5 В процесі експлуатації турбобура на буровій його необхідно періодично оглядати з метою з’ясування працездатності і придатності для подальшого буріння. Турбобур вважають придатним до подальшої експлуатації, якщо:

а) осьовий люфт турбобура не перевищує 5 мм – для турбобурів з гумовометалевою опорою ковзання, 6 мм – для турбобурів з кульовою опорою кочення і 5 мм – для турбобурів з комбінованою опорою;

б) запуск турбобура відбувається при тиску, який не перевищує початкового при випробуванні;

в) всі з’єднання турбобура герметичні, а приєднувальна різьба вала знаходиться в задовільному стані (відсутні задири, промиви та інші пошкодження).

При збільшенні осьового люфту понад вказані величини, пропусках в різьбових з’єднаннях та інших пошкодженнях турбобур відправляють на ремонт.

6 Турбобури, які необхідно ремонтувати, повинні бути розібраними невдовзі після підйому зі свердловини, щоб не допустити висихання промивальної рідини в ньому.

Ремонтують турбобури у турбінних цехах бурових підприємств. Залежно від стану турбобура його ремонт може включати такі роботи:

а)повне розбирання турбобура;

б)відбраковування та комплектування змінних деталей;

в)заміна спрацьованих деталей;

г) перевірка прямолінійності вала і корпуса;

д) перевірка різьб та їх ремонт;

е) збирання турбобура;

є) обкатування турбобура на стенді.

При ремонті турбобурів використовують нові деталі, які поступають у комплекті запасних частин, а також деталі, відремонтовані в механічних майстернях. Якість збирання турбобура залежить від правильного комплектування та відбракування спрацьованих деталей.