4.4. Обгрунтування типів і технологій створення лісових культур.

Технологія вирощування лісових культур — це система агро­технічних, лісівничих, біологічних, санітарно-захисних та інших заходів, спрямованих на створення та вирощування, лісових куль­тур з використанням машин, механізмів, матеріалів, та організація їх виконання.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються характером рельєфу, типом лісорослинних умов, категорією лісокультурної площі, лісівничі — формуванням насадження відпо­відно до його цільового призначення, біологічні — використанням засобів боротьби зі шкідниками, санітарно-захисні — проведенням санітарно-вибірковкх рубок та інших заходів для оздоровлення лісових насаджень.

Площа ділянки запроектованих лісових культур становить 3,2га.Категорія лісокультурної площі –галявина , а рельєф рівнинний.Тип лісорослиних умов С₂ , тип лісу С₂ДГБ, грунти сірі вологі.

Обробіток грунту — це дія механічними або ручними знаряддя­ми на грунт, що сприяє поліпшенню його фізичних, хімічних, біо­хімічних властивостей, водного і теплового режиму, активізації діяльності ґрунтової фауни, нейтралізації шкідливого впливу тра­в'яної рослинності з метою створення сприятливих умов для ко­реневого живлення деревних і чагарникових рослин. Обробіток грунту є однією з основних умов успішного приживлення, збере­ження і росту штучних лісових насаджень. На нашій галявині обробіток грунту механізований,смугами (0,4*2) глибина обробітку 15-20см.

Садивний матеріал сіянці і саджанці Дзв зрозсадника лісництва ,Лп –з під пологу лісу. Розміщення 3*1,кількість садивних місць на 1га 3330 ,а на всю ділянку 10650тис.шт.по породах –Дзв-8520, Лп – 2130.

Схема змішування 4Дзв1Лп

1. й ряд Дзв

2. й ряд Дзв

3. й ряд Дзв

4. й ряд Лп

5. й ряд Дзв

6. й ряд Дзв

7. й ряд Дзв

8. й ряд Дзв

10-й ряд Лп

Спосіб змішування рядами, повний цикл 5рядів.

Догляд за лісовими культурами — це комплекс агротехнічних: і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлю­ваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних влас­тивостей грунту, зменшення випаровування з його поверхні, вида­лення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення грунту елементами живлення) .

Догляд за лісовими культурами буде способом обжинок:

1 рік обжинка 2 рази; 2 рік обжинка 2 рази; 3 рік обжинка 2 рази;

4 рік обжинка 1 раз; 5 рік оюжинка 1 раз.

4.5. Розрахунок потреб в садивному матеріалі і вартості створення культур.

Розрахунок потреби в садивному матеріалі на проектованій ділянці приведені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6. Потреба в садивному матеріалі.

		На всю плошу							На 1 га.
Назва породи	насіння	Сіянці тисяч штук				Насіння		Сіянці тисяч штук
	кг.	І-річні	2-річні	З-річні		кг.		І-річні		2-річні	З-річні
Дуб звич.			3520	5000						1100	1563
Липа др.			1000	1130						313	353
Разом			4520	6130						1413	1916

Дворічних сіянців з розрахунку на 1 га - 1100 штук рослин. Для засаджування всієї площі грабом звичайним потрібно 1000 штук їх дворічних сіянців,з розрахунку на 1 га – 313штук рослин і трьохрічних 1130 штук. Загальна потреба в садивному матеріалі для залісення вибраної ділянки складає 10650 штук рослин.

Розрахунок трудових і грошових затрат на створення лісових культур

приведені в таблиці 4.6 для залісення всієї площі потрібно 5000 штук трьохрічних сіянців дубазвичайного з розрахунку 1563 штук на 1 га сіянців, та 3520 штук.

Таблиця 4.7. Кошторис робіт та витрат.

	Од.	Норма	Розцінка		На 1 га		На всю площу
Вид роботи				Об'єм	К-ть	Сума	Об'єм	К-ть	Сума
	вим	виробн.	за од.	роботи			роботи
					норм	грн.		норм	грн.
Маркіровка	га	Б 9,1	26-918	1,0	1	29,61	3,2	1	94,75
ПЛОЩІ
Підновлення	м2	Б2	0-497	586	9,7	291,24	1876	31	932
грунту
Посадка	100шт	Б 7,4(б)	7-113	36,6	8,7	260,45	117,1	27,8	833,44
СІЯНЦІВ
Підноска	10000	Б 8,1	14-831	0,36	0,2	5,34	1,15	0,64	17,09
СІЯНЦІВ	шт
Догляд за	10м2	Б	0-528	1452	28,2	766,66	4646,4	90,24	2453
ЛІК		10,8(б)
Разом:					47,8	1353,3		150,68	4330,3

Згідно існуючих норм і розцінок розраховуємо вартість лісокультурних робіт (таблиця 4.7): маркування площі на гектар: норма виробництва Б9,1, розцінка за одиницю 26-918, при об'ємі роботи 1,1 га і кількості норми 1,0 га., оцінюється в 29,61 грн., а на 1 га при об'ємі роботи і кількості норми 1,0 розцінюється 94,75 грн. Підновлення грунту: норма виробництва Б2, розцінка за одиницю 0-497, при об'ємі роботи на всю площу 586м2, при кількості норми 9,7м2 оцінюється в 291,24 грн., на один гектар оцінюється в 932 грн. Підноска сіянців на всю площу при розцінці Б8,1 за 10000 шт. при об'ємі роботи 0,36 і кількості норми 0,2 оцінюється в 5,34 грн., а на 1 га при об'ємі роботи 1,15 і кількості норм 0,64 оцінюється в 17,09 грн.. Посадка сіянців на всю площу при розцінці Б7,4(б) на всю площу при об'ємі роботи 36,6 і кількості норм 8,7 оцінюється в 260,45грн., а на 1 га при об'ємі роботи 117,1 і кількості норм 27,8 оцінюється в 833,44 грн. Загальна вартість робіт - на всю площу4330,3 грн., а на 1 га. – 1353грн.

РОЗДІЛ 5.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стантехніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються на керівника підприємства та його заступників. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за не усунення причин, що їх зумовили, а також за розпорядження, які порушують законодавство з охорони праці.

Загально технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві на лісничого. Для проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах – куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників та службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-навчанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

Охорона праці й техніка безпеки на лісокультурних роботах.

Якщо відстань від місяця проживання до місяця праці перевищує 3 км, а громадський транспорт відсутній, робітників доставляють на роботу і назад на автобусах або спеціально обладнаних вантажних автомобілях. Останні обладнують салоном, драбиною для посадки, сигналізацію із салону в кабіну водія, освітленням, медичною аптечкою, вогнегасником. Кузов обладнують сидіннями. Швидкість автомобіля не повинна перевищувати 50 км/год. Кількість людей яких слід перевезти, не повинна перевищити кількісь обладнаних для сидіння місць.

При підготовці лісокультурної площі та обробітку грунту, садіння (сівбі) та доглядах за лісовими культурами всі лісокультурні роботи необхідно проводити в суворій відповідності, до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних робіт механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця (ями, обриви, різноманітні перешкоди) позначити попереджувальнимим знаками.

Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки в лісі. Перед підійманням (опусканням) навісних необхідно переконатися, що на них і поряд з ними немає людей. Повертати агрегат допускається в місцях відсутності перешкод і забороняється це робити на кут більше 20° у випадку, якщо грунтообробні знаряддя заглиблені в грунт. Через перешкоди допускається переїжджати лише на першій швидкості: повалені дерева – під прямим кутом, канави і рови – під кутом 15-20° до напрямку руху агрегату.

На поворотах та при переїжджанні перешкод навісне обладнання агрегату повинно бути в трансортному стані, а при переїздах з однієї ділянки на іншу – надійно зафіксоване.

Начіпне та причіпне обладнання в лісокультурних агрегатах ремонтують при вимкненому двигуні трактора на спеціальній підставці, або опустивши на землю. Операцію від'єднання знарядь можна проводити лише на рівному майданчику. Робочі органи, знарядь можна очищати від землі та рослинних рештків лише після повної зупинки агрегату.

При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граблями, мечами Колесова та ін.). При обробітку грунту, прополюванні в рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Проведення лісокультурних робіт при швидкості вітру 11 м/с і більше, під час грози, туману, при видимості 50 м, у нічний час забороняється.

Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев. Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. При одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. Не можна працювати кущорізом після сильних дощів, поки не просохне грунт, а також на заболочених ділянках. На осушених болотах, сильнозволожених грунтах чагарники необхідно зрізувати після промерзання грунту.

При корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру понад 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та при наявності поодиноких дерев. Шматки деревини, які потрапили між гусениці та інші частини корчувальних машин видаляти лише при повній зупинці двигуна машини та при опущеному на землю робочому органі.

Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю на відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром понад 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийоми. При зупинці корчувального агрегату робочі органи необхідно опустити на землю, а двигун - вимкнути.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручний моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном. При роботі на схилах і дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки, що, попереджують про ймовірність падіння каміння, валун ів тощо. При цьому людям суворо забороняється працювати нижче по схилу. Грунт його обробляють упоперек схилу, причому агрегатом на базі колісних тракторів можна працювати на схилах крутістю до 80, на ба її гусеничних - не більше 120. При вимушеній зупинці на схилі трактор треба загальмувати, а двигун заглушити.

Якщо одночасно працюють дві або більше машин на одному схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не менше 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. Працювати одночасно двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється.

Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терасування

можна проводити на схилах крутістю до 400. Перед виконанням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по нарізуванню терас на схилах помірної крутості (до 250) під керівництвом іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні трактора працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни трактора.

При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їзду до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчики. Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті колеса або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полотна.

На нерозкорчованих зрубах або частково ПІдготовлених ДІЛянках насіння висівають навісними сівалками, якими управляють безпосередньо з кабіни трактора. Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.

При висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній машині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату. Під час роботи агрегату оправщик повинен перебувати на відстані не менше 1 О м.

При зустрічі агрегату з різними перешкодами, а також при поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки трактора. Якщо одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що й rpунтообробні машини.

При доглядах за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора. Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння.

Догляд за ЛІсовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеЦіаЛІста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.

Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які пройшли попередній медичний огляд і знають основні властивості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні, вміють використовувати індивідуальні засоби захисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи - засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.

Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами. Приготування робочих розчинів із високотоксичних хімікатів та заповнення ними резервуарів обприскувачів повинно здійснюватися механізовано.

Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкриті частини тіла. Якщо пестициди потрапили на тіло, треба негайно видалити Їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.

При обприскуванні використовуються обприскувачі вентиляторного типу при швидкості вітру до З м/с (дрібнокраплинні) і >4 м/с (крупнокраплинні). При використанні шлангових тракторних обприскувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с (для дрібно краплинних) і 5 м/с (для крупно краплинних). Забороняє і ми обпилювати з використанням апаратури при швидкості вітрі понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом вітру Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебувати один від одного на відстані 5-6 м.

Тривалість робочого дня при доглядах за лісовими культурами і

використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. Інші 2 год. Робітники допрацьовують на роботах, не зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.

ВИСНОВКИ.

1. Крилоське лісництво входить до складу Галицький НПП. За лісорослинних районуванням його держлісфонд представлений,в основному, змішаними буковими дібровами ,дубово-грабові та дубові ліси . Клiмат району розташування Галицького НПП помiрно¬континентальний який характеризується незначним коливанням температур вiдсутнiстю сильних морозiв i досить значною вологicтю.

2. Штучне лісовідновлення на підприємстві є вимушеним заходом,

оскільки технологія лісозаготівель на підприємстві ще недосконала.

3. Для забезпечення лісовідновних робіт в лісництві сформована постійна лісонасінна база, яка представлена шістьма постійними лісонасіневими ділянками модрини ,дуба червоного та звичайного, бука лісового.

4. Як показав аналіз лісокультурного фонду визначеногоо на 2016 рік залІсенню підлягають свіжі зруби без задовільного природного поновлення. Їх площі коливаються в межах 0,6-3,2 га. Рельєф ділянок рівнинний, обробіток грунту трактором.

5. Згідно планового завдання нами розроблена технологія 1тип лісових культур для типової ділянки. Ним передбачено створення суцільних культур корінного складу 8Д_зв2Л_П+Г_р, оскільки природного поновлення на зрубі було обліковано лише 500 тис. штук на 1 га.

6. Обробіток грунту проектується механізований та ручний площадками розміром 0,4хО,4. Розміщення садивних місць 3 х 1 м, що визначає густоту посадки 3330 шт/га.

7. В запропонованому проекті лісових культур виконані розрахунки потреби в садивному матеріалі в розрізі порід, а також затрати на залісення вибраної площі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури

- Львів: Камула, 2005. - 608 с.: іл.

2. Вакулик П.Г.Самоплавський В.І. Лісовідновлення в рівнинних районах

України - Фастів: Поліфаст, 1998. - 508с.

3. Гаврусевич А.Н. Лесокультурное районирование Украинских Карпат и

Приднестровья // Тезисы докладов УІІ сьезда Укр. Ботан. общ-ва АН

УССР - Ив-Франковск, 1987 - c.l32-133.

4. Гордієнко М.І., Гойчук А.Ф., Гордієнко Н.М. Штучні ліси в дібровах ­

Житомир: Полісся, 1995 - 328 с.

5. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. К.:

Сільгоспосвіта, 1995 - 592 с.

6. Гордієнко Н.М., Бондар А.О., Гордієнко М.І., Інтрудуценти в дібровах

Полісся та Лісостепу України.: Урожай, 2001 - 448 с.

7. Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи Їх створення у типах

лісу західного регіону України: Навч. посібник - К.: ІСДОУ, 1994-168 с.

8. Дебринюк Ю.М. Лісокультурне районування Західного Лісостепу України

- Львів: Камула, 2003 - 242 с.

9. Дебринюк Ю.М., Калінін М.І. Оптимізація схем ЗМІшування при вирощуванні високопродуктивних культур дуба звичайного за участю хвойних порід. Практичні рекомендації - Харків: УкрНДІЛГА,

1991 – 56 с.

10. Дебринюк Ю.М., Осмол а М.Х., М'якуш 1.1., Мельник О.С.

Лісовирощування в західному регіоні України - Львів: Світ, 1994 - 408 с.

11. Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки

якості лісокультурних об' єктів. Наказ Міністерства лісового

господарства України від 08.09.97 N262.

12. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення - Львів: Світ,

1994 – 296 с.

13. Логгинов Б.И. Лесные культуры. - К.: Узд-во УСХА, 1977 -18 с.

14. Правила відновлення лісів і лісорозведення - Київ, 1996.

15. В.В. Огієвський, А.А. Хіров Обстеження і дослідження лісових

культур - Ленінград, 1967.

ДОДАТОК

ПРОЕКТ 1

лісових культур на весну 2016р.

Галицький НПП лісництво Крилоське,

квартал № 17 , ділянка № 17 ,площа 3,2 га