- •1. Предмет політології , її основні закономірності та категорії .
- •2. Методи та функції політичної науки.
- •6. Політичні вчення у часи буржуазних революцій.
- •3. Політична думка стародавнього Сходу.
- •4. Політична думка стародавнього Заходу.
- •5. Середньовічні релігійно – політичні концепції.
- •7. Плюралізм політичних концепцій χιχ –першої половини χχ ст.
- •8. Розвиток політичних ідей мислителями Київської Русі.
- •10. Політична думка Кирило-Мефодіївського товариства .
- •9. П.Орлик та його конституція.
- •11. Політичні ідеї м. Драгоманова.
- •12. Політика як суспільне явище. Види політики.
- •13. Місце політики в суспільному житті її взаємодія з іншими сферами суспільного життя.
- •14. Сутність політичного життя як частини соціального життя, його структура.
- •17. Демократія – форма державно-політичної організації життя суспільства.
- •15. Конструктивні і деструктивні фактори політичного розвитку України.
- •16. Передумови виникнення демократії і її історичні типи.
- •18. Права, свободи та обов’язки громадян України.
- •19. Влада як суспільне явище. Сутність політичної влади та її джерела.
- •20. Державна влада: суть та основні ознаки.
- •21. Політична система, як механізм реалізації влади: загальна характеристика.
- •26. Президентська та парламентська республіка: загальна характеристика.
- •23. Функції політичної системи суспільства.
- •24. Походження і суть держави, основні її ознаки .
- •25. Форми і типи держави.
- •27. Правова держава і перспективи її становлення в Україні.
- •28. Взаємодія законодавчої, виконавчої і судової влади у демократичному суспільстві. Проблема розподілу влади в Україні.
- •29. Політичні партії як інститут політичної системи.
- •30. Класифікація сучасних партійних систем. Шляхи формування багатопартійності в Україні.
28. Взаємодія законодавчої, виконавчої і судової влади у демократичному суспільстві. Проблема розподілу влади в Україні.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, що дає змогу запобігти диктату будь-якої з них і водночас організувати їх спільну діяльність на основі взаємозалежності та взаємодії у процесі реалізації єдиної державної влади в Україні. Реалізація єдності державної влади передбачає різні варіанти. Так, ВРУ як єдиний законодавчий орган повинна своєю нормотворчою роботою на практиці будувати єдину систему національного права, а виконавча влада здійснює свої повноваження шляхом застосування відповідних норм права, як правило, централізовано, всіма ланками системи виконавчої влади. Особливе місце в системі органів державної влади займає Президент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади. Проте його статус, як глави держави, наділяє його повноваженнями, згідно з якими він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав та свобод людини і громадянина. Оскільки ці повноваження більше чи менше властиві всім органам державної влади, Президент, здійснюючи об’єднуючу функцію, безпосередньо впливає на їх діяльність у процесі здійснення державної влади. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - ВРУ. Він є представницьким органом, тому обирається безпосередньо народом на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Парламент України має багатогранні відносини з іншими органами державної влади. Виконавча влада. Згідно з КУ, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні і місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність. Судова влада. Це - ВСУ як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. У своїй сукупності всі суди складають судову систему України. Вони здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та арбітражного судочинства. Органи судової влади постановою законних та обгрунтованих рішень чи вироків, шляхом застосування чинного законодавства на основі принципу рівності всіх перед законом та судом, стримують інші гілки влади від зловживань. При реалізації своєї компетенції органи виконавчої та законодавчої влади повинні діяти в межах закону та наданих їм повноважень, щоб не відчути на собі дієвість судової влади.
