Розділ 3. Електрифікація технологічних процесів

3.1. Розрахунок електричного освітлення ремонтної майстерні

3.1.1. Визначення категорій приміщення

Категорія примішення характеризується надійністю електропостачання, або кількістю і тривалістю перерв у електропостачанні, що спричиняють повні втрати і завдають матеріальних збитків.

Ремонтна майстерня відноситься до споживача третьої категорії, тобто перерви в електропостачанні даного споживача не призводять до:

- розладу технологічного процесу;

- псування продукції;

- розладнання складного технологічного обладнання;

- масового браку продукції;

- значних матеріальних збитків.

Залежно від вологості приміщення, воно відноситься до сухого (відносна вологість не перевищує 60%).

Крім того приміщення майстерні відноситься до незапилиного середовища.

3.1.2.Розрахунок освітлювальних установок

Розраховуємо освітлення методом використання коефіцієнта світлового потоку. Розмір приміщення цеху технічного обслуговування та ремонту електричних двигунів: А=20 м; В=10; Н=7,0 м. Норма освітленості - ремонтної майстерні Е=200 лк на рівні підлоги. Вибираємо світильники ЛД 1 30, що відповідають умовам середовища. Розміщуємо світильники на висоті приміщення. Приймаємо висоту звисання h_ЗВ - 0,3 м; визначаємо:

Н_р = Н – h_ЗВ, (3.1)

де Н_p – висота над робочою поверхнею для виробничих приміщень;

Н – висота приміщення, м; h_ЗВ - висота звисання, м.

Тоді Н_р = 7,0 – 0,3 = 6,7 м

Розміщуємо світильники на плані приміщення. Визначаємо найвигіднішу відносну відстань розміщення λ = (0,6). Відстань між світильниками у ряді:

L = λ  H_p , (3.2)

Тоді: L = (0,6) × 6,7 = 4 м

Приймаємо L = 4 м. Визначаємо кількість світильників у ряду:

n_А = А / L = 20 / 4 = 5 шт. (3.3)

де А – довжина приміщення, м; L – відстань між світильниками.

Приймаємо n_А = 5 шт.

Визначаємо кількість рядів:

n_B = В / L = 10 / 4 = 2,5=2 ряди (3.4)

де В – ширина приміщення, м; L – відстань між рядами. Приймаємо n_В = 2 ряди. Визначаємо загальну кількість світильників: N = n_А  n_В = 2  5 = 10 шт. (3.5)

де N - кількість світильників, шт; n_А – кількість світильників у ряду, шт; n_В – кількість рядів, шт.

Приймаємо два світильники для зовнішнього освітлення. Визначаємо потужність джерела світла. Індекс приміщення:

(3.6)

отже:

Приймаючи значення коефіцієнтів відбивання стін і стелі відповідно р_ст = 30%, р_ст = 50%. Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку при індексі приміщення і > 0,7 коефіцієнт використання визначаємо за рядком і дорівнює 0,7.

Приймаючи значення коефіцієнту запасу k = 1,5; і коефіцієнт нерівномірності освітленості Z = 1,1; визначаємо розрахунковий світловий потік люмінісцентної лампи.

лм (3.7)

де Е_н – нормована освітленність, лк; S – площа приміщення, м²; N – кількість світильників, шт; - коефіцієнт використання світлового потоку

Найбільший стандартний потік мають лампи ЛБ 80, її потужність 80Вт, світловий потік 5220 лм, яких в світильнику дві. Перевіряємо точність розрахунку. Фактична освітленість становить:

(3.8)

де Ф_л – світловий потік лампи, лм; E_Ф = 200  10440 / 9428 = 221,46 лк.

Допустиме відхилення фактичної освітленості від розрахункової повинна бути в межах -10 ... +20 %

% (3.9)

Ф =

Умова виконується. Вибираємо світильники ЛД 2 х 80, з двома люмінесцентними лампами ЛБ 80.

Так само розраховуємо освітлення для інших цехів, але для уникнення стробоскопічного ефекту використовуємо світильники з лампами розжарення ППД 100 з лампами БК215-225-100.

Розміри цехів: А = 7 м; В = 4 м; Н = 3 м. Норма освітленості Е = 200 лк на рівні підлоги. Вибираємо світильники ППД 100, що відповідають умовам середовища. Розміщуємо світильник на висоті приміщення. Приймаємо висоту звисання h_зв = 0,3 м.