- •Інститут права імені князя Володимира Великого
- •Історико-правові аспекти виникнення договірних відносин за агентським договором
- •Виникнення агентського договору
- •Агентські відносини в англо-американській правовій системі
- •Загальна характеристика агентського договору
- •Поняття і правова природа агентського договору.
- •Зміст агентського договору
- •Порядок укладання агентського договору
- •Види агентського договору
- •Укладання, виконання і припинення агентського договор
- •Зміна і припинення агентського договору
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
Види агентського договору
У межах агентського договору можуть використовуватися два види агентських відносин.
Немонопольні агентські відносини. У цьому випадку принципал має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента. Зі свого боку, агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших принципалів, якщо інтереси принципалів не є суперечливими в питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент (ч. 1 ст. 299 ГКУ).
Монопольні агентські відносини. При використанні цього варіанта агент, що представляє принципала, не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.
За загальним правилом ч. 1 ст. 300ГКУ агентзобов'язаний особисто виконати дії, на які він уповноважений принципалом. Причому якщо агентським договором не передбачено інше, агент не може передавати на свій розсуд іншим особам права, якими він володіє в інтересах принципала (ч. 2 ст. 300 ГКУ).[4]
Інакше кажучи, агент може залучити для виконання обов'язків за договором субагента тільки, якщо це буде прямо передбачено в договорі.
Укладання, виконання і припинення агентського договор
Порядок укладання агентського договору
Стосовно до порядку укладання агентського договору гол. 52 ЦК включила лише кілька спеціальних норм, які мають значення для оцінки окремих договірних умов з точки зору необхідності віднесення їх до числа істотних для даного договору. Так, п. 3 ст. 1005 ЦК спеціально обумовлює можливість укладення агентом договору без зазначення строку його дії, а ст. 1006 - розміру та порядку виплати винагороди. У першому випадку слід керуватися положеннями п. 3 ст. 425 ГК, який передбачає, що без зазначення такого строку договір буде діяти до закінчення виконання сторонами зобов'язання, а в другому, за відсутності в договорі певної або визначної ціни, вступає в дію стаття 424 (п. 3)[3]
Щодо форми агентського договору відсутні певні вказівки в гол. 52, як і в гол. 49 і 51 ЦК. З цієї причини слід визнати поширюють на аналізований договір свою дію загальні правила про форму угод, які у гол. 9, форми договорів - у гл. 28.
Виконання агентом і принципалом передбачених договором обов'язків регулюється нормами про договори комісії або доручення (з урахуванням зазначеної специфіки агентського договору).
У ході виконання договору агент зобов'язаний представляти своєму принципалу звіти з додатком доказів вироблених за рахунок принципала витрат. Порядок і строки подання звітів встановлюються договором, а за відсутності в ньому відповідних умов - у міру виконання договору або після закінчення його дії (п. 1 ст. 1008 ЦК).Заперечення щодо звіту принципал за загальним правилом зобов'язаний заявити агенту в межах 30 днів з моменту його отримання. При недотриманні цього терміну звіт вважається прийнятим принципалом без заперечень, а агент - виконав доручення або його відповідну частину.[7]
Агентський договір передбачає можливість самостійного укладання агентом субагентской договору, тобто покладання виконання своїх зобов'язань за договором на третю особу (якщо тільки така можливість прямо не виключена угодою сторін). Субагентский договір може передбачати вчинення юридичних дій субагентів для агента (що стає в цьому випадку в положення принципала), в тому числі і від його імені. Однак здійснення субагентів юридичних дій для принципала (хоча б і від власного імені) можливо тільки як виняток у випадках, коли така можливість прямо передбачена в договорі (або у довіреності агента), або в інших ситуаціях, коли можливе передоручення (п. 1 ст. 187 ДК)[6]
Отже, предметом субагентской договору за загальним правилом не має ставати вчинення юридичних дій для принципала. У відношенні вчинення фактичних дій агенту надана загальна можливість перекласти їх виконання на третіх осіб (субагентів) (якщо тільки це заздалегідь прямо не виключено угодою сторін). Адже такі дії не тягнуть юридичного ефекту безпосередньо для принципала, а агент може зосередити свої зусилля на виконанні найбільш складної частини доручення принципала.
Зрозуміло, агент і в цьому випадку залишається повністю відповідальним перед принципалом за дії субагентів. Але в агентському договорі може бути передбачена навіть обов'язок агента укласти субагентский договір, у тому числі із зазначенням його конкретних умов (наприклад, з певною рекламною фірмою і за обумовлену винагороду) (п. 1 ст. 1009 ЦК). У більшості випадків мова при цьому йде про залучення до виконання передбачених договором фактичних дій необхідних фахівців.
