- •1 Архітектурно - будівельна частина
- •1.1 Вихідні данні
- •1.1.1 Наявність комунікацій
- •1.1.2 Постачання будівництва
- •1.1.3 Об’ємно – планувальне рішення
- •1.2 Конструктивне рішення
- •Побудова геологічного розрізу
- •2.3 Визначення розмірів підошви фундаментів
- •1.2.7 Оздоблення
- •Розрахунково - конструктивний розділ
- •Прив’язка будівлі до топографічної карти будівельного майданчик
- •3 Організаційно – технічний розділ
- •3.1 Організація будівництва
- •3.1.1 Метод виробництва основних виробничих робіт
- •3.3.2 Загальна характеристика умов здійснення будівництва
- •3.3.3 Тимчасові шляхи
- •3.3.4 Визначення та розміщення на буд генплані зон впливу будівельних машин
- •3.3.5 Оцінка впливу на оточуюче середовище при будівництві
- •3.3.6 Охорона оточуючого середовища на будівництві
- •3.3.7 Техніка безпеки при проведенні монтажних робіт.
- •3.3.8 Протипожежна безпека
1.2.7 Оздоблення
Розрахунково - конструктивний розділ
Прив’язка будівлі до топографічної карти будівельного майданчик
Прив’язку до плану будівлі чотирьох бурових розвідувальних свердловин здійснюємо розташувавши їх по прямокутнику навколо будівлі. Згідно довжини і ширини будівлі відповідно розташовуємо відстань між свердловинами.
Графічне зображення фрагменту прив’язки будівлі до місцевості показано на рисунку 2.1.1
Рис. 2.1.1 Прив’язка будівлі та інженерно – геологічних свердловин до топографічної карти району будівництва
Побудова геологічного розрізу
Геологічний розріз будуємо згідно вихідних данних, тобто інженерно – геологічних досліджень. Визначаємо відмітку устя та відмітку забою свердловини. Шари гірських порід на розрізі показуємо відповідно умовним позначкам літологічних різновидів гірських порід. На розрізі показано абсолютні відмітки кожного шару гірських порід, а також рівень підземних вод. Геологічний розріз будівельного майданчика зображено на рисунку 2.2.1
2.3 Визначення розмірів підошви фундаментів
Визначаємо одну зі сторін центрового навантаження фундаменту за формулою:
,
см
Де
- сторона підошви фундаменту, см
Р- навантаження на фундамент, кг
-
нормативний опір ґрунту основи , кг/см2
-
вага ґрунту на уступах фундаменту
3
=84,22
см
Сторони підошви приймаємо кратними 300 мм. Приймаємо 90 см.
При центрово - навантаженому фундаменті підошва фундаменту приймається квадратної форми.
Вф=Аф=90 см
При заданій висоті фундаменту і отриманих розмірах підошви фундаменту виконуємо конструювання фундаменту.
Перевіряємо умову за формулою:
,
кг/см2
Де
=
Р+G
– навантаження, яке діє на ґрунт по
підошві фундаменту, кг
Аф – площа підошви фундаменту, кг
G – власна вага ґрунту фундаменту , кг
R0 – опір ґрунту під підошвою фундаменту , кг/ см2
Р – навантаження на фундамент
Визначаємо вагу фундаменту:
N=
((Аф
Вф
1)+((Aф
-2а1
)
(Вф-2в1)
2)+(Аф
Вф
hст)+
Р , кг
N=2,4
((0,9
0,9
)+((0,9-2
0,35
)
(0,9-2
0,35)
+(0,4
0,4
0,67))+
21= 22,27, кг
Аф=
90
Ргр=22,27/0,81≤1,2
Ргр=27,49≤36
Визначаємо побутові навантаження у ґрунті за формулою:
,
т/м2
Де h-товща ґрунту , м
-
об’ємна вага ґрунту, т/м2
,
т/м2
,
т/м2
=(18
,
т/м2
По отриманим значенням побутових тисків будуємо епюру. Отриманні значення відкладаємо вліво від вісі побудови.
Визначаємо значення додаткових тисків за формулою:
Де
-
додатковий тиск під підошвою фундаменту,
кг/см2
см2
-
тиск на ґрунт від прикладного навантаження
, кг/см2
Ґрунт, який знаходиться під підошвою фундаменту розбиваємо на елементарні шари товщиною t
t=0.4∙Вф, м
t=0.4∙0,9=0,36 м
В залежності від «n» та «m» знаходимо значення коефіцієнта α :
n=вФ/аФ;
m=2∙Z/Вф
n- взаємовідношення сторін фундаменту
n=0,9/0,9=1
Z- відстань від розрахункової точки до підошви фундаменту, м
m1=2∙0,36/1,2=0,8 α1=0.8
m2=2∙0,72/1,2=1.6 α2=0.449
m3=2∙1.08/1,2=2.4 α3=0.257
m4=2∙0,1.44/1,2=3.2 α4=0.16
m5=2∙1,80/1,2=4 α5=0.108
m6=2∙2.16/1,2=4.8 α6=0.077
m7=2∙2,52/1,2=5.6 α7=0.058
m8=2∙2,88/1,2=6.4 α8=0.045
m9=2∙3,24/1,2=7.2 α9=0.036
m10=2∙3,6/1,2=8 α10=0.029
m11=2∙3,96/1,2=8.8 α11=0.0.24
m12=2∙4,32/1,2=9.6 α12=0.02
m13=2∙4,68/1,2=10.4 α13=0.019
m14=2∙5,04/1,2=11.2 α14=0.017
m15=2∙5,76/1,2=12 α15=0.015
Визначаємо додатковий тиск у кожній точці за формулою:
,
т/м2
Де
- додатковий тиск у кожній точці
елементарного шару, т/м2
– додаткові тиски під підошвою фундаменту, т/м2
-
коефіцієнт, який враховує затухання
тиску у глибину.
,19
, т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
,
т/м2
Задаємося масштабом тиску і будуємо епюру додаткового тиску , з сторони від вісі побудування.
Вважається
, що осідання відбувається тільки за
рахунок деформації ґрунту в межах
деякої товщини обмеженої потужності,
яка розташована під підошвою фундаменту.
Цей шар ґрунту називається стиснутого
товщею. Нижня границя стиснутої товщини
приймається на тій глині hc
від підошви фундаменту, на я кій
додатковий тиск складає 20% від природного
Рб
(з точністю до
0,05 кг/см2)
hc=0,2 Рб, м
hc=0,2 62,32=12,46, м
Через цю точку проходить нижня границя стиснутої товщі.
Визначаємо середній тиск у кожному елементарному шарі ґрунту за формулою:
,
т/м2
де
– середній тиск у розрахунковому шарі
ґрунту, т/м2
-
тиск на верхній границі шару, т/м2
– тиск
на нижній границі шару, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
=
, т/м2
Визначаємо осідання фундаменту за формулою:
,
см
Де
- повне осідання фундаменту, см
-
безрозмірний коефіцієнт який враховує
спрощену схему розрахунку
-
для суглинку
-
для піску та супіску
– середній тиск кожного елементарного шару
-
товщина елементарного шару, м
-
модуль спільної деформації грунту ,
т/м2
,
см
,
см
,
см
,
см
,
см
,
см
,
см
см
,
см
,
см
,
см
,
см
,
см
,
см
=
0,02
Повинна виконуватися умова :
˂
Де - допустиме осідання фундаменту.
Для
промислових будівель
см
0,02˂10
Умова виконується.
