12. Комп’ютерні технології підтримки управлінських рішень.
13. Контроль як функція менеджменту.
Контроль - важлива функція менеджменту, застосування якої дає керівнику слідкувати за виконанням управлінських рішень і вносити корективи. За своїм рангом функція контролю стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже якщо до підлеглих не доведена мета їхньої діяльності, то нічого буде контролювати.
Основне завдання контролю - забезпечити досягнення цілей і місії організації. Потреба контролю є об'єктивною і визначається дією таких чинників:
o зміною законів, політики, структури організації тощо;
o небезпекою виникнення кризових ситуацій;
o потребою підтримувати успіх організації;
o боротьбою за ринки збуту товарів; тощо.
Тобто функція контролю спрямована на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації. Контроль повинен:
o орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;
o забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;
o відзначатися простотою;
o бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його організацію з його результатами.
Для підвищення ефективності контролю потрібно:
o забезпечувати двостороннє спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;
o уникати надто пильного (прискіпливого) контролю;
o застосовувати методи жорсткого, але справедливого контролю;
o використовувати методи матеріального стимулювання за результатами контролю;
o впроваджувати інформаційно-управлінську систему контролю з використанням комп'ютерної техніки.
Для будь-якого контролю характерними є такі компоненти:
o об'єкт та суб'єкт контролю (що контролюється і хто контролює);
o процес контролю (здійснення в часі) і результати контролю. З урахуванням того, якими будуть ці компоненти за своїм змістом, і визначають види контролю.
14. Концепція обмежень в менеджменті соціальної роботи: невміння управляти собою; розмиті особистісні цінності; неясні особисті цілі; зупинений саморозвиток; відсутність творчого підходу; невміння впливати на людей; низька здатність формувати колектив; невміння управляти конфліктами.
Важливе місце у професійному становленні менеджера будь-якого рівня відводиться концепції обмежень.
Її суть полягає в тому, що всі менеджери мають змогу розвивати та підвищувати ефективність своєї роботи. Але підвищення цієї ефективності не безмежне. Тобто існують області діяльності, в яких менеджер не компетентний. Такі області для менеджера не що інше, як обмеження, що накладаються на його професійну діяльність.