Лабораторна робота № 3 дослідження виробничого освітлення
1. Мета і завдання на підготовку до лабораторної роботи
Мета – ознайомлення з порядком нормування та розрахунку освітлення, приладами і методами визначення якості освітлення.
Завдання - виміряти освітленість виробничого середовища, порівняти отримані дані з нормативними значеннями згідно [1], дати санітарну оцінку освітленості виробничого приміщення і зробити висновки.
Студент повинен:
Знати: кількісні характеристики освітлення й одиниці їх виміру; якісні характеристики освітлення; принципи нормування; будову приладу для виміру освітленості Ю-116 і порядок роботи з ним; вимірювання освітленості за допомогою Extech 45170 - гігротермоанемометр/вимірювач освітлення; системи освітлення.
Вміти: проводити оцінку результатів вимірів освітленості; виконувати перевірочні розрахунки.
3. Основні теоретичні положення
Безпека органів зору забезпечується раціональним освітленням, яке повинно відповідати таким умовам [1,2]:
- бути достатнім (відповідним до норм);
- рівномірним;
- не утворювати тіней на робочій поверхні;
- не засліплювати працюючого;
- напрям світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи.
В залежності від джерела світла виробниче освітлення поділяється на три види:
- природне – це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях;
- штучне – здійснюється штучними джерелами світла (лампи розжарювання, газорозрядні лампи) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або приміщень, які не мають природного освітлення;
- сполучене (суміщене) одночасне поєднання природного та штучного освітлення.
3.1. Показники й основні терміни освітлення.
О
Якісні показники:
- об’єкт розпізнання;
- фон;
- контраст об’єкта з фоном, К.
світлення характеризується кількісними та якісними показниками:Кількісні показники:
- світловий потік F, люмен [лм];
- сила світла I, кандела [Кд];
- освітленість E, люкс [лк];
яскравість L, нита [Кд/м2].
Робоча поверхня – поверхня, на якій виконуються робота і на якій нормується чи виміряється освітленість.
Умовна робоча поверхня – умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.
Об'єкт розрізнювання – найменший розмір, який виділяється при виконанні якоїсь роботи.
Фон – поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розпізнання, на якій цей об’єкт розглядається. Фон залежить від кольору поверхні та її фактури. Фон вважається світлим при ρ > 0,4; середнім, ρ = 0,2 - 0,4; темним, ρ < 0,4, де ρ – коефіцієнт відбиття поверхні. Коефіцієнт відбиття представляє собою відношення відбитого світлового потоку до світлового потоку, що падає на поверхню.
Контраст об'єкта розрізнення з фоном, К– визначається співвідношенням яскравостей розрізняльного об'єкта і фона.
, де Lo і Lф – відповідно
яскравість об'єкта і фона.
Контраст об'єкта розпізнання з фоном вважається: великим при значенні К > 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються по яскравості); середнім, К = 0,2…0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються по яскравості); малим, К < 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються по яскравості).
Класифікація видів виробничого освітлення наведена на рис.4.1.
Рис.4.1 – Класифікація видів виробничого освітлення.