- •Відповіді на білети до кдке окр «Бакалавр»
- •Поняття – «тваринницький комплекс», «тваринницька ферма». Їх розміри і класифікація.
- •Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування грубих і соковитих кормів?
- •Які технологічні схеми застосовують для обробки і приготування концентрованих кормів?
- •Вам запропоновано вибрати систему доставки і роздавання корму на фермі врх. Проаналізуйте існуючі системи, вказавши їх переваги і недоліки.
- •Які чинники (фізико-механичні властивості матеріалу, технічний стан робочих органів, технологічні параметри) чинитимуть вплив на якість процесу змішування?
- •За якими технологічними схемами може працювати дробарка кду- 2? Приведіть порядок її технологічного налаштування за цими схемами.
- •Дати класифікацію дозаторів. Яким чином регулюють норму видачі в дозаторі дп-1?
- •При роботі доїльної установки адм- 8 було зафіксоване падіння тиску в системі вакуумпровода. З чим це може бути пов'язано? Назвіть способи усунення цієї несправності.
- •За якими технологічними схемами може працювати дробарка дкм- 5? Приведіть порядок її технологічного налаштування за цими схемами.
- •У господарстві застосовується подрібнювач "Волгарь-5". Вкажіть порядок налаштування апарату вторинного подрібнення для приготування кормів для крс, свиней і птахів.
- •Необхідно переобладнати дробарку дкм-5 з подрібнення концентрованих кормів на подрібнення соломи в січку. У чому суть переобладнання?
- •Ланцюг горизонтального гноєприбирального транспортера тсн-3б постійно зіскакує з поворотного пристрою. Назвіть причини і способи усунення несправності.
- •Приведіть послідовність і порядок перевірки системи вакуум-провода і вакуумного насоса доїльної установки.
- •Які системи гноєвидалення застосовуються при утриманні врх, птиці, свиней? Обґрунтуйте вибір гноєвидалення.
- •Чим відрізняється сепаратор-вершковідокремлювач від сепаратора-очисника? Як відрегулювати сепаратор-вершковідокремлювач сом- 3000 на максимальну жирність вершків?
- •Технологія заготівлі силосу і засоби механізації. Визначення якості силосу.
- •Наведіть методику розрахунку необхідного повітрообміну у тваринницьких приміщеннях.
- •Призначення, будова, робочий процес, основні регулювання і правила техніки безпеки при експлуатації мийки-подрібнювача икс-5м.
- •Переробка гною з метою отримання біогазу. Установки, які при цьому використовуються.
- •Проведіть порівняльний аналіз використання сучасних кормороздавачів-змішувачів (міксерів).
- •Аналіз способів та засобів доїння корів на пасовищах.
- •Аналіз способів та засобів доїння корів в доїльних залах.
- •Значення водозабезпечення та напування сільськогосподарських тварин, класифікація автонапувалок. Наведіть марки автонапувалок для ферм врх, свиноферм, вівце- та птахоферм.
- •Визначення якості роботи молоткового подрібнювача: навести методику експериментально-теоретичного визначення модуля помелу (середньозваженого розміру) зерна.
- •Поняття про процес змішування кормів. Значення цього процесу, характеристика, зоовимоги. Способи змішування і обладнання. Фактори, що впливають на ступінь однорідності кормової суміші.
- •Види різання кормових матеріалів. Умови защемлення матеріалу в зазорі ріжучої пари.
- •Поняття про вентиляцію тваринницьких приміщень. Класифікація вентиляційних систем, їх будова і принцип дії.
- •Специфіка використання техніки в тваринництві. Роль надійності фермських засобів механізації.
- •Зміст завдання на проектування тваринницького підприємства. Стадії проектування. Одно- і двостадійне проектування.
За якими технологічними схемами може працювати дробарка дкм- 5? Приведіть порядок її технологічного налаштування за цими схемами.
Дробарка ДКМ-5 призначена для подрібнення зерна і грубих кормів у технологічних лініях приготування кормів на тваринницьких фермах або зерноскладах.
Для роботи дробарки на зерні забірну частину завантажувального шнека опускають у приямок із зерном або в бурт зерна. У камері подрібнення встановлюють решето, відповідно до крупності кінцевого продукту. Вікно для подачі грубих кормів перекривають кришкою з декою в бік камери подрібнення. Кришку щільно притискають до корпуса дробарки фланцем живильника грубих кормів (привод живильника при цьому повинен бути вимкненим).
Зерно завантажувальним шнеком подається у зерновий бункер, а з нього тонким шаром просипається у щілину між заслінкою та похилою стінкою бункера, очищається магнітним сепаратором від випадкових металевих домішок і потрапляє в камеру подрібнення. Під дією молотків ротора, що обертається, зерно подрібнюється. Продукти подрібнення просіваються через решето в зарешітний простір і потрапляють на горизонтальний шнек. Він подає подрібнений продукт у похилий розвантажувальний шнек, а останній – у бункер-накопичувач або транспортні засоби.
При подрібненні зерна ячменю та пшениці рекомендується використовувати решета з розміром отворів 4, 6, 8 мм, вівса і качанів кукурудзи – 8 та 16, сіна і соломи 16 мм. Вологість зерна не повинна перевищувати 14%, грубих кормів – 17%.
У разі роботи дробарки на грубих кормах з камери подрібнення видаляють кришку з декою і перекривають заслінку подачі зерна. Грубі корми механізовано або вручну подаються в лоток живильника дробарки і витками його шнека спрямовують до камери подрібнення. Продукти подрібнення просіваються крізь решето в зарешітний простір, звідки шнеком дробарки, а потім похилим шнеком розвантажуються. При переробці сіна чи соломи на січку (без решета), остання видаляється з камери подрібнювання крізь горловину з дефлектором, встановленим замість решета. При цьому завантажувальний і розвантажувальний шнеки вимикають. Знімають також приводний пас шнека дробарки. Приготування січки можна здійснювати і при вологості корму більше 17%.
Задача
Визначити кількість голів в кожній статевовіковій групі по структурі стада та розрахувати кількість умовних голів в стаді для птахоферми для утримання індиків яєчного напряму, якщо поголів’я птахів на фермі М=1300 гол.
Рекомендована структура поголів'я птахоферми яєчного напряму
Група птиці |
Індики |
Несучки |
90 |
Самці |
10 |
Коефіцієнт переводу птиці в умовне поголів’я
Види птиці |
Коефіцієнт переводу, Ку |
Несучки Самці |
1,0 1,1 |
Для птахоферми приймається така структура:
Несучки – 90%;
Самці – 10%;
Кількість птиці i-тій віковій групі визначається по формулі
, (1)
де М – поголів’я птиці по завданню на фермі, М=1300 гол.;
і – процентний вміст птиці і-тої вікової групи в структурі стада.
mнес.=1170 гол., mсам.=130 гол.
Кількість умовних голів визначається за виразом
, (2)
де n – кількість вікових груп птиці в структурі стада;
mгр.і – кількість птиці в і-тій групі, гол.;
Ку.і – коефіцієнт переводу птиці і-тої групи в умовне поголів’я.
Мум.=11701+1301,1 = 1313 гол.
Білет №11
