1. Наданні своїм читачам фахової інформації з питань економіки і бізнесу;

2. об’єктивній подачі інформації про стан та (чи) ймовірні зміни певного об’єкта;

3. наданні читачам розважальної інформації з різноманітних питань.

56. Головна інформаційна функція неперіодичних наукових і аналітичних видань

1. дослідницька і стимулююча, що пов’язано із завданням об’єктивної подачі інформації.

2. оперативне поінформування; пошук даних та ознайомча функція;

3. розважальна.

57. Головна інформаційна функція ділових видань –

1. Дослідницька і стимулююча, що пов’язано із завданням об’єктивної подачі інформації;

2. оперативне поінформування; пошук даних та ознайомча функція.

3. розважальна.

58. Висока точність, достовірність, коректність і порівняно невисока оперативність – це якісні характеристики

1. неперіодичних наукових і аналітичних видань;

2. ділових видань;

3. громадсько-політичних видань.

59. Ділові видання за точністю, достовірністю, коректністю

1. переважають громадсько-політичні, але поступаються науковим;

2. переважають наукові, але поступаються громадсько-політичним;

3. дорівнюють громадсько-політичним.

60. Головний недолік ділових видань

1. ймовірне викривлення інформації через вплив бізнесових інтересів певних соціальних груп, панівних настанов і стереотипів, недостатня кваліфікація кореспондентів;

2. невисока оперативність й недостатня практична спрямованість;

3. висока вартість.

61. Можливість одночасно сприймати інформацію адресатом по аудіо- та візуальних каналах характерна для

1. телебачення як джерела інформації;

2. радіо як джерела інформації;

3. газет і журналів як джерела інформації.

62. До подачі аналітичної інформації краще пристосовані:

1. друковані джерела;

2. радіо і телебачення;

3. Інтернет.

63. Можливість повернутися до повторного сприйняття повідомлення чи зосередитись на його певних фрагментах краще забезпечують

1. газети і журнали;

2. радіо;

3. телебачення.

64. Можливість оперативного доступу до великих масивів різноманітних повідомлень та їх оперативної обробки, поєднання можливості повторного (багаторазового) використання повідомлень з можливостями сприйняття візуальної інформації є перевагами:

1. Інтернету;

2. друкованих ЗМІ;

3. електронних ЗМІ.

65. Потенційна можливість охоплення великої аудиторії, висока оперативність передачі повідомлень, можливість використання візуальних знаків, а також можливість забезпечення оперативного зворотного зв’язку є перевагами:

1. Інтернету;

2. друкованих ЗМІ;

3. електронних ЗМІ.

66. Інформаційні функції Інтернету як джерела інформації:

1. функція пошуку даних, функція оперативного поінформування, ознайомча, стимулююча,

2. освітня і дослідницька функція;

3. розважальна функція.

67. Викривлення інформації в Інтернеті пов’язане з

1. унеможливленням жорсткого контролю за змістом повідомлень;

2. технічними причинами;

3. бажаннями адресата отримати недостовірну інформацію.

68. Статистична інформація

1. передбачає можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням;

2. дає узагальнену кількісну характеристику якісно однорідних явищ та (чи) процесів;

3. є спеціалізованими знаннями, професійними навичками та іншими ресурсами, що дають змогу оптимізувати фінансово-економічне становище клієнта в межах чинного законодавства.

69. Джерелом інформації, що передбачає можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням, є:

1. реклама, виставки, конференції;

2. консультанти;

3. електронні ЗМІ.

70. Потреба в сторонніх консалтингових послугах виникає:

1. тоді, коли суб’єкт не в змозі власними силами розв’язати проблему або самотужки це йому невигідно робити з якихось причин, перш за все економічних;

2. тоді ж, коли і в внутрішніх консультантах.

3. завжди.

71. Перевага консультативних послуг порівняно з іншими джерелами інформації полягає в тому, що вони:

1. зорієнтовані на індивідуальні потреби конкретних споживачів і дають змогу їм отримувати не просто інформацію, а необхідні знання;

2. передбачають можливість візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням;

3. орієнтовані на масову аудиторію.

72. Кінцевим документом консультування є:

1. анотація;

2. прес-реліз.

3. підсумковий звіт.

73. Консалтинг – це:

1. діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям (поради і рекомендації) з різноманітних питань діяльності;

2. перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам;

3. всебічна, комплексна перевірка бізнесу (підприємства) перед його придбанням.

74. Завдання соціологічних опитувань як джерела повідомлення полягає

1. в оперативному задоволенні потреб органів управління в інформації про ставлення окремих категорій громадян, соціальних груп до суспільних явищ і процесів;

2. в отриманні узагальненої кількісної характеристику якісно однорідних явищ та (чи) процесів;

3. можливості візуальної комунікації та (чи) особистого спілкування суб’єктів, пов’язаних із управлінням та його інформаційним обслуговуванням.

75. Чутки – це

1. повідомлення, що надходять від однієї чи більше осіб, про нічим не підтверджені події.

2. діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям з питань виробничої діяльності;

3. поради і рекомендації з різноманітних питань діяльності.

76. Чутки розповсюджуються

1. коли недостатньо офіційної інформації, у випадку її закритості;

2. завжди про усе, що стосується важливих для людини чи групи явищ, актуальних потреб та інтересів;

3. через офіційні джерела інформації організації, щоб відобразити зв'язок з пануючими в суспільстві масовими настроями та громадською думкою, відтворити існуючі стереотипи та установки людей.

77. Інформаційно-аналітичний процес являє собою

1. процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті рішень:

2. діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям з питань виробничої діяльності;

3. процес обміну інформацією у суспільстві.

78. Принципи організації інформаційно-аналітичного процесу:

1. достовірність, своєчасність, ясність;

2. чесність, правдивість, принциповість;

3. щирість, відданість, альтруїзм.

79. Прямий порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів

1. від загального – до часткового;

2. на перше місце – побудова гіпотези;

3. від часткового – до загального.

80. Процес збору фактів за “методом мжички” полягає в тому, що:

1. інформація постійно накопичується у відповідних розділах баз даних і використовується відповідно до потреб підготовки будь-яких документів;

2. мобілізуються більші, ніж завжди, ресурси для збору необхідних фактів;

3. причинно-наслідкові зв’язки відповідних процесів і явищ глибше аналізуються.

81. Процес збору фактів за “методом грози” полягає у тому, що: