Календарний план

Пор. №	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка

Студент дипломник:

^{(підпис)}

Керівник проекту (роботи):

^{(підпис)}

реферат

Записка пояснювальна: 114с., 27 мал., 21 табл., 3 графіка, 2 схеми, 93 джерела.

Об'єкт дослідження – методи активації переробки золошлакових відходів ТЕС.

Предмет дослідження – зола-уносу Криворізької теплоелектростанції.

Метою роботи є вдосконалення системи поводження з відходами теплових електростанцій і розробка програми переробки та використання золошлакових відходів. В роботі розглянуті екологічні, науково-технологічні та економічні інтереси дослідників.

Методи досліджень – механічні та хімічні методи аналізу.

ЗШВ є джерелом підвищеної екологічної небезпеки, і чинять негативний вплив на населення (здоров'я людини) і навколишнє середовище, а також є причиною відчуження земель, які практично безповоротно вилучаються з корисного використання. Як уже згадувалось ЗШВ володіють певними фізико-хімічними властивостями, в тому числі і знову набутими, які, за певних технологічних можливостях, можна реально і економічно доцільно використовувати в народному господарстві.

Таким чином, можна констатувати, що ЗШВ є досить перспективною сферою для інновацій і інвестицій, що мають багатоцільову спрямованість, і їх переробка дозволяє зробити істотний вплив на еколого-соціально-економічний розвиток будь-якого регіону

Розроблено методи активації переробки золошлакових відходів. Використання отриманного матеріалу в виробництві будівельних матеріалів , наповнювачів тощо.Отримані результати досліджень використані для подальшого аналізу переробки золошлакових відходів для виробництва азотних добрив. Пропозиції щодо напрямку подальших досліджень – пошук оптимальної технології вилуговування, та сфери використання.

зола-уносу, активація, щавлева, соляна, азотна кислоти, механохімічні процеси активації, залізо

ЗМІСТ

Стор.

Форма № Н-9.02 1

Пояснювальна записка 1

Календарний план 3

В експериментальній частині для аналізу матеріалу використовувалися методики за ГОСТами та проводився дослід складу золи-уносу ТЕС. Характеристика золи-уносу та її компонентів, використаних реактивів. Для процесу аналізу використовувався лабораторний посуд за ГОСТ 25336-82. 46

ВСТУП

В наш час для України актуальною є проблема екологічної рівноваги в системі людина–довкілля. Одним з важливих чинників довкілля є геологічне середовище. У наслідок техногенного навантаження, трансформації природно-техногенних та інших систем виникає низка проблем, пов’язаних з екологічним станом геологічного середовища.

На сьогоднішній день підприємства теплоенергетики України можна сміливо віднести до основних забруднювачів навколишнього середовища. На їх частку припадає понад 30 % викидів шкідливих речовин від загального обсягу викидів промислових підприємств. Зростаючий попит на електроенергію і тепло зумовлює підвищення обсягів їх виробництва, що тягне за собою збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу від об'єктів теплоенергетики. Крім того, діяльність теплоелектростанцій пов'язана з утворенням великої кількості відходів різних класів небезпеки, значну частину яких складають золошлакові відходи (ЗШВ). Відвали золошлакових матеріалів займають великі площі, а їх догляд вимагає значних експлуатаційних витрат, які впливають на підвищення собівартості виробництва енергоносіїв. Вони є джерелом забруднення навколишнього середовища, представляють небезпеку для здоров'я населення і загрозу рослинному та тваринному світу прилеглих територій. Одним з можливих шляхів вирішення даної проблеми є утилізація відходів, тобто повернення їх в матеріальний кругообіг, що має важливе екологічне, економічне і енергозберігаюче значення [1].

Розвиток паливно-енергетичного комплексу передбачає значне збільшення частки вироблення електричної енергії за рахунок спалювання на теплових електростанціях (ТЕС) твердого палива, що неминуче приведе до утворення і накопичення значної маси відходів золи та шлаку. Від спалювання твердого палива на ТЕС щорічно утворюється понад 100 млн.т золошлакових відходів, які накопичуються у відвалах. Загальна площа землі, зайнятої під відвали, становить близько 35 тис. га. На золовідвалах ТЕС складується понад 1,5 млрд. т золошлакових відходів, і рівень їх використання становить 10-15%, що значно нижче рівня використання в розвинених країнах. У зв'язку з цим проблема утилізації золи та шлаку ТЕС, що працюють на твердому паливі, актуальна. Золи і шлаки ТЕС складаються з таких компонентів як: алюмосилікатні порожнисті мікросфери, магнетитові мікрокульки, карбонатні порожнисті мікросфери, незгорілі вугільні частки і феросиліцій. Перераховані компоненти зол і шлаків мають цінні технологічні властивості, внаслідок чого можуть бути самостійно використані в різних галузях промисловості. Утилізація золошлакових відходів теплоелектростанцій актуальна і займає першочергове місце серед перспективних проблем у багатьох країнах світу. В даний час відходи теплоелектростанцій лише на 10-15% використовуються в різних галузях виробництва, але потенціал їх використання набагато ширше. Отже, ці відходи потребують комплексної переробки [2].