4. Аналіз ефективності використання основних фондів.

Завдання аналізу:

1. Аналіз обсягу і структури ОЗ

2. Вивчення технічного стану ОЗ

3. Встановлення належної комплектації наявного обладнання

4. Розрахунок впливу використання ОХ на обсяг продукції

Джерела інформації (первинні документи, дані по рах.10.11,12,13,15, фін.звітність,статистична звітність)

Загальними показниками ефект використ. ОЗ є: фондомісткість та фондовіддача. 1.Фондовіддача-обсяг продукції /середню вартість ОВФ.

2.Фондомісткість- (обернений показник)-середню вартість ОВФ/обсяг продукції. Фондовіддача підвищується за рахунок: - підвищення ефективності використання ОЗ; - підвищення продуктивності праці. На рівень фондовіддачі впливає: - обсяг і структура в-тва; - вартість і структура ОВФ;

5. Аналіз складу і асортименту продукції.

Асортимент – сукупність різновидів прод., що відрізняється техніко економ. показниками.

Оцінка виконання плану з асортименту може проводитись такими способами:

1. Спосіб найменшого % (суть полягає в тому, що у виконанні завдання з випуску прод., за асортиментом зараховується найнижчий % серед визначених але не вище 100.

2. Оцінка позицій асортименту «Коеф. номенклатурності» ( суть способу полягає у тому, що встановлюється питома вага в усій обов’язковій номенклатурі продукції на якій завдання виконано)

3. За середнім % «Коеф. асортиментності» (суть полягає в моту, що з коної позиції у виконанні плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція але не більше за передбаченим планом завдання).

6. Аналіз собівартості товарної продукції за елементами та статтями витрат.

Найважливішим показником, що характеризує роботу промислових п-тв є: собівартість продукції. Собівартість – це вартісна категорія, яка в грошовій формі відображає витрати п-тва на в-цтво і на реалізацію продукції.

Завдання аналізу:

1.оцінка планових завдань із Соб.про.

2.Перевірка достовірності інформації про фактичну собівартість

3.Вивчення структури і динаміки в-т за елементами і статтями калькуляції

4.Визначення резервів зниження собівартості продукції

Джерела в-т («Звт про в-ти на в-тво продукції, кошторис в-т, ф №2)

Елементи витрат: матеріальні, в-ти на оплату праці, амортизація, відрахування на соціальні заходи, ін.. матеріальні в-ти. Стаття витрат – це вид витрат який виділяється з урахуванням місця витрат (завод, цех, ділянка) і призначення (обслуговування, ремонт, обладнання.) З урахуванням П(с)БО16 рекомендуються такі калькуляційні статті:

1) сировина і матеріли,

2) купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати,

3) зворотні відходи(віднімається),

4) паливо і енергія на технологічні цілі,

5) основна з.п. виробничих виробників,

6) додаткова з.п. виробничих виробників,

7) відрахування на соц.. страхування,

8) в-ти пов’язані з підготовкою і освоєнням в-цтва продукції,

9) в-ти на утримання і устаткування,

10) загальновиробничі в-ти,

11)супутня продукція(віднімається),

12) ін.. виробничі в-ти, 13) в-ти на збут.

Сума статтей від 1 до 12 виробнича собівартість

Сума статтей від 1 до 13 повна собівартість

Багато з статтей калькуляції можуть бути комплексними тобто включати якісно різнорідні види в-т. До комплексних статтей відносять від 8 до 13. До однорідних від 1 до 7. Аналіз собівартості фактично випущеної продукції за калькуляційними статтями проводять методом порівняння, порівнюючи фактичні в-ти з плановими. При цьому визначають Абсолютне і Відносне відхилення.