Послідовність виконання роботи.

1 - а стадія.

Підготовчий малюнок для живопису. Побудова перспективи, визначення основних пропорційних співвідношень, масштабу споруд. Прорисовка характерних деталей.

2 – а стадія.

Легка прокладка аквареллю по виявленню власних кольорів.

3 – а стадія.

Ліпка форми, проробка першого плану.

4– а стадія.

Робота над деталями. Проробка дальніх планів.

5 – а стадія.

Закінчення роботи, узагальнення.

Різні види образотворчих технік.

Гризайль (фр. grisaille, від gris — сірий) — вид однотонного (монохромного) живопису. Виконується в різних тонах одного кольору, не тільки сірого. Гризайль особливо ефектна, коли живописними засобами потрібно досягти враження об’ємної ліпнини.

Туш – традиційний матеріал в архітектурній графіці. Прийоми її використання різноманітні. В зображенні архітектурних об’єктів ефективний лінійний рисунок пером з лініями різної товщини, штриховкою чи заливкою площин.

Акварель – (латин. (aqua), що означає вода. Акварель це фарба, яка розводиться водою. Прозорість – основна її ознака і головна цінність. Саме вона надає легкість акварельному живопису. Традиційний метод роботи в акварелі – поетапний, поступово накладаючи кольори, притемнюючи окремі місця і досягаючи глибини кольору й потрібної насиченості тону аквареллю. Інший прийом акварелі, що називається “аllа рrіmа” живопис відразу на повну силу тону і кольору. Потрібно добре підбирати кольорові відтінки, бо кожна деталь мусить бути закінчена з першого разу.

Гуаш (фр. Gouache - водна фарба) - водорозчинні фарби. На відміну від акварелі - непрозорі через домішки крейди, білил чи каоліну. Це досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску. Техніка гуаші дає можливість користуватися різноманітними прийомами: класти мазки за формою, горизонтально чи пунктирно, комбінувати тонкий шар фарби і товстий мазок тощо. Живопис гуашшю ведеться в основному кольоровими плямами.

Те́мпера ( латин. temperare — змішувати фарби) — фарби, виготовлені з сухих порошкових пігментів на емульсії. Темпера розводиться водою, тому в живописі нею можна застосовувати техніку властиву акварелі, гуаші. Можна вести багатошаровий живопис, або прокладати його окремим мазками. Головна трудність цього живопису в швидкому висиханні фарб, це утруднює перехід від одного тону до іншого, і важко тонко моделювати форми.

Пастель (від італ. pasta - тісто) - це сформовані у вигляді паличок або олівців порошки пігментів(крейди, каоліну, т.д.). Пастель не прозора, мало вицвітає, має яскраві кольори, сильний тон і, особливу, їй одній характерну бархатну поверхню. Пастеллю працюють на папері, картоні чи холсті. Підібрати необхідні відтінки кольорів досить складно, тому кольори треба змішувати. Саме завдяки змішуванню і розтиранню можна досягнути найтонших переходів від тону до тону.

Вугілля. Вугілля як рисувальний матеріал відомий ще з глибокої давнини. Це вугільні олівці та стрижні з пресованого деревного вугілля. Вугіллям можна працювати, як олівцем, рисуючи головним чином лінією та штрихом, але йому більш притаманний тоновий, з великою кількістю градацій рисунок. Для цього використовують широкі тонові прокладки тіней і тла. Папір має бути шорсткуватий, можна використовувати картон.

Сангіна (лат. sangulis – кров). Сангіна - круглі або чотирьохгранні палички червонясто-коричневого кольору. Сангіна піддатлива в роботі, як і вугіль, але краще закріплюється до рівної поверхні. Якість її визначається м’якістю, рівною розтяжкою тону, насиченим світлостійким кольором, відносно міцним зціпленням з поверхнею паперу. Рисунок сангіною може бути лінійний, штрихом, розтушовками. Сангіна, як і пастель та вугілля, потребує фіксації.