Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mikroekonom_2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
826 Кб
Скачать
☆

52. Теорія Курно. Рівновага Курно.

Модель Курно заснована на конкуренції за обсягами випуску. Ціна визначається сукупним обсягом випуску фірм відповідно до лінійної кривої попиту.

Модель Курно заснована на припущенні, що кожна фірма визначає свій обсяг випуску, виходячи з незмінності обсягів випуску конкурента.

53. Модель Курно – це модель простої дуополії, – олігополії з двома фірмами, які виробляють однорідну продукцію . Кожна фірма вибирає обсяг випуску, котрий максимізує її прибуток, згідно з її уявленнями щодо можливих рішень конкурентів. Кожен дуополіст розглядає обсяг виробництва іншого як фіксований, величина якого не залежить від його власних виробничих рішень. Обидві фірми приймають рішення одночасно. Ціна, яку фірми приймуть, залежатиме від сумарного обсягу виробництва обох фірм. Обидві фірми мають рівну економічну силу і випускають однорідну продукцію

53. Моделі дуополії і теорія Бертрана.

У моделі Бертрана розглядається проблема олігополістичного взаємозв'язку – необхідність кожній фірмі взяти до уваги поведінку конкурентів під час визначення своєї ринкової стратегії. Щоб зрозуміти поведінку конкуруючих фірм, потрібно зробити просте припущення щодо реакції кожної фірми на діі конкурентів.

Згідно з «ціновою» варіацією моделі Бертрана, кожна фірма встановлює ціну так, начебто вона очікує, що інші фірми галузі залишать свої ціни незмінними.

54. Регулювання монополій. Антимонопольна політика держави

Метою антимонопольної політики й антимонопольного законодавства не є заборона або ліквідація монопольних утворень. Реальне завдання антимонопольної політики полягає в тому, щоб поставити діяльність монополії під державний контроль, виключити можливість зловживання монопольним становищем. К. Маркс ще в минулому столітті прийшов до висновку, що поява монополій вимагає державного втручання. Головна мета цього втручання полягає в захисті та збереженні вільної конкуренції, якій загрожують монопольні тенденції. Конкретно можна сформулювати такі цілі антимонопольної політики держави:

обмеження монополій;

підтримка і сприяння малому бізнесові;

захист прав споживача.

Існують дві основні форми регулювання монополій:

попередження створення монополій;

обмеження використання монопольної влади.

Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основне завдання яких – контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але в їхній компетенції виконувати дорадчу функцію. Подібні організації не мають права діяти авторитарними методами, наприклад, закривати підприємства. Але вони можуть змусити підприємство, що домінує на ринку, відновити постачання продукції тому отримувачеві, якому в цьому постачанні було протизаконно відмовлено. Усі рішення антимонопольних служб обов'язкові для виконання. У протилежному випадку накладаються грошові штрафи, передбачені законодавством. При цьому необхідно зазначити, що всі рішення антимонопольної служби підлягають перевірці судами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]