6.Дієслова складені з esse
Від дієслів sum, fui, esse за допомогою префіксів утворюється ряд похідних дієслів :
Absum, afui, abesse - бути відсутнім
Adsum ,adfui, adesse- бути присутнім, допомагати
Desum , defui, deesse- не вистачати, бракувати
Insum , infui , inesse-бути всередині
Obsum , obfui, obese-шкодити
Praesum, praefui ,praesse-бути попереду, очолювати
Prosum , profui, prodesse-допомагати.
Дієслова , утворені від esse , відмінюються як м дієслово esse.
7. Неправильні дієслова
Неправильні дієслова- це дієслова, форми яких утворюються від різних основ і мають первні відхилення від загальних норм відмінювання дієслів.
До неправильних дієслів належать:
Sum, fui,-, esse
Fero , tuli, latum , ferre
Volo , volui, -, velle
Nolo , nolui , -,nolle
Malo ,malui,-, malle
Eo , ii , itum , ire
8. Відкладні та напіввідкладні дієслова
Відкладними називаються дієслова , які мають пасивну форму , а значення активне. Відкладні дієслова мають три основні форми :
!. презент
2.перфектум
3 інфінітівус презентіс
І. moror ,moratus sum, morari-зволікати
Testor , testatus sum, testate- вважати, судити.
ІІ.vereor , veritus sum ,vereri- боятися
Confiteor , confessus sum ,confiteri - зізнаватися
ІІІ. Obliviscor ,oblitus sum , oblivisci - забувати
IV. orior, ortus sum , oriri – виникати.
Відкладні дієслова відмінюються як звичайні , але у пасивному стані.
Напіввідкладними називаються дієслова , які часи системи інфекта утворюють в активному стані , а часи системи перфекта - у пасивному , або навпаки:
Soleo , solitus sum , solere – мати звичку
Revertor , reverti , reverti- повертатись.
9. Займенники
10. Числівники
У латинській мові є чотири розряди числівників:
1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?
2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?
3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?
4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?
1. Утворення кількісних числівників
Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.
1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.
2) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються відніманням від наступного десятка відповідно 2 або 1:
-
18 – duodeviginti
28 – duodetriginta
19 – undeviginti
29 – undetriginta
Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника слова ‑ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д.
3) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.
4) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного числівника -centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti.
5) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem.
2. Утворення порядкових числівників
Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus -a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), ‑a (f), -um (n): tertius, a, um.
Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti – 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання).
435 – quadringentesĭmus tricesĭmus quintus – чотириста тридцять п’ятий.
11. Прислівники
12.Прийменники , частки, вигуки