20. Кубертен не був поетом. Але написав один прекрасний вірш. Називається він "Ода спорту".

Цікава історія створення цього добутку. У 1912 році проводився конкурс мистецтв, присвячений Олімпійським іграм. Кубертен написав свою знамениту "Оду спорту", передав її в журі. Але тому що його авторитет серед людей, що займаються олімпійським рухом, був величезний, Кубертен подав свою роботу під псевдонімом. І от вища нагорода, золота медаль, була присуджена саме "Оді" Кубертена. У "Оді спорту" дев'ять глав. Остання з них називається "ПРО, спорт! Ти - світ!" Слова ці давно стали крилатими серед олімпійців.

Кубертен знаходить прості і прекрасні слова, що зрозумілі кожному спортсмену. Та й кожній людині. Він говорить про те, що спорт - наш постійний супутник у житті, дійсний і надійний друг. Якщо ти будеш вірний йому, то одержиш замість радість, що він дарує твоєму духу і твоєму тілу. Але ж це дійсно так: радість руху - радість життя!

"Спорт! - викликує Кубертен. - Ти вісник світу. Коштує тобі усміхнутися, варто піти по країнах пружною радісною ходою, і над землею розливається спокій. Люди через континенти й океани протягають один одному руки зі словами: "Здраствуй, друг!"

Тепер кожний знає олімпійський символ: п'ять різнобарвних сполучених кілець, що уособлюють єдність п'яти континентів. Перед початком Ігор спортсмени вимовляють олімпійську клятву. Відомо і про прекрасні традиції запалювати в Греції олімпійський вогонь, що несуть естафетою через різні країни віддані спорту люди, несуть палаючий факел до місця проведення Ігор чергової Олімпіади. Усе це було задумано Пьером ДЕ Кубертеном! Недарма його називають батьком олімпізму. Двадцять дев'ять років Кубертен був беззмінним президентом МОК. Він став автором найважливішого документа - Олімпійської хартії. Похований Кубертен у швейцарському місті Лозанні неподалік від штаб-квартири Міжнародного олімпійського комітету. За заповітом Пьера ДЕ Кубертена серце його спочиває в Греції, на батьківщині Ігор, у безсмертній Олімпії.

21.

В кінці 1893 — початку 1894 р. Кубертен організував широку кампанію по залученню представників різних спортивних організацій до роботи засновницького конгресу.

В січні 1894 року Кубертен розіслав запрошення й програму Конгресу багатьом закордонним клубам, персонально запросив У.Слоена зі США, У.Герберта з Англії, В.Бланка зі Швеції та Ф.Кеменя з Угорщини. На жаль його зусилля не знайшли підтримки в самій Франції. Представники Австралії і Японії письмово підтвердили своє приєднання до уставного конгресу.

16 червня 1894 р. у великій залі Сорбонського університету (Париж) зібралося близько 2000 чоловік. У запрошеннях був зроблений надпис "Конгрес відродження ОІ". Були присутні 79 делегатів від 49 спортивних організацій 12 країн, включаючи США, Італію, Францію, Іспанію, Грецію і Росію. Виключно високо оцінив Кубертен роль в організації Конгресу У.Слоена і Ч.Герберта.

Відроджуючи ОІ Кубертен багато взяв з історії організації і проведення стародавньогрецьких ігор. Кубертен детально розробив організацію і процедуру проведення ОІ, додавши елементи, які за його думкою були необхідні для задоволення бажань сучасного людства. В першу чергу це інтернаціональний характер ігор, включення в програму змагань великої кількості видів спорту, добровільна участь спортсменів-аматорів та ін.

Делегати конгресу працювали у двох секціях. В першій секції обговорювалась проблема аматорства. На засіданнях другої секції обговорювалася концепція олімпізму.

Напередодні відкриття Конгресу Кубертен опублікував статтю "Відродження Олімпійських ігор", де були викладені принципи і ідеали олімпізму. Обговорення велося в основному по тим пунктам, які визначив у своїй статті Кубертен:1. як і стародавні фестивалі, сучасні ОІ слід проводити кожні 4 роки;2. відродженні ігри (на відміну від стародавніх Олімпіад) будуть сучасними і міжнародними. В них будуть ті види спорту, які культивуються у ХІХ ст.3. ігри будуть проводитись для дорослих;

4. будуть запроваджені суворі визначення поняття "любитель". Гроші будуть використовуватися тільки для організації Ігор, будівництва споруд і проведення свят;

5. сучасні ОІ повинні бути пересувними.

22.

Міжнаро́дний олімпі́йський коміте́т— керівний орган олімпійського руху.

МОК опікується організацією й проведенням Олімпійських ігор, керуючись у своїх рішеннях Олімпійською хартією. До його складу входять 205 національних олімпійських комітетів.

МОК заснований 1894 року з ініціативи барона П'єра де Кубертена. Наразі він базується у Лозанні, Швейцарія.

Міжнародний олімпійський комітет є вищим керівним органом олімпійського руху, який володіє всіма правами на Олімпійські ігри. Утворений на конгресі в Парижі 23 червня 1894 р. МОК - це постійно діюча міжнародна неурядова організація, створена не задля одержання прибутку, в формі асоціації, зі статусом юридичної особи і спадковістю влади.

завдання МОК:

заохочувати координацію, організацію і розвиток спорту, і спортивних організацій;

співробітничати з компетентними громадськими і приватними організаціями і владою у прагненні поставити спорт на службу людству;

забезпечувати регулярне проведення Олімпійських ігор;

сприяти дотриманню спортивної етики;

присвячувати свої зусилля тому, щоб дух чесної гри переважав на спортивних площадках і щоб насильство було вигнане із них;

керувати боротьбою з допінгом у спорті;

вживати заходів, ціль яких - недопущення виникнення загрози здоров'ю спортсменів;

протистояти будь-яким політичним і комерційним зловживанням у спорті;

підтримувати Міжнародну олімпійську академію (МОА);

підтримувати інші установи, діяльність яких присвячена олімпійській освіті.

23.

(МОК) і прийняв рішення провести перші Ігри в 1896 році в Афінах, столиці Греції.

У I Олімпійських іграх брало участь 280 спортсменів з 13 країн, котрі змагались за першість у 43-х категоріях з таких видів спорту, як легка атлетика, плавання, гімнастика, велосипедні перегони, боротьба, важка атлетика, фехтування, стрільба, теніс і марафонський біг, в якому переміг грек Спиридон Луїс. Жінки в перших Іграх участі не брали.

Крім олімпійських нагород і слави, були розіграні й інші призи бочка вина, безкоштовне пошиття одягу, талон на безкоштовне харчування протягом року, безкоштовні послуги перукаря протягом життя, 10 центнерів шоколаду, 10 корів і 30 баранів . Саме на Іграх I Олімпіади в честь переможця було виконано національний гімн і піднято національний прапор. В день закриття Ігор відбувалось нагородження переможців. Їм вручались золоті медалі, одівали на них лавровий вінок і вручали зрізану в Священному гаю Олімпії оливкову гілку. Найбільшу кількість нагород (46) завоювала Греція.

24.

олімпійський рух пройшов складний шлях розвитку і не одразу набув популярність і притаманні йому риси і масштаби.

При визначенні періодів розвитку такого складного явища як олімпійський рух, необхідно враховувати сукупність всіх факторів політичного, економічного і спортивного характеру, які здійснювали принциповий вплив на розвиток олімпійського руху на конкретному історичному етапі.

Виходячи з вище сказаного, пропонуються наступна періодизація Ігор Олімпіади:

- перший етап – Ігри І-V Олімпіад (1896 – 1912 р.р.)- греція, париж, сша, лондон, швеція;

- другий етап – Ігри VІІ-ХІV Олімпіад (1920 – 1948 р.р.) антверпен, париж, амстердам, лосанджелес, берлін, лондон;

- третій етап – Ігри ХV – ХХІV Олімпіад (1952-1988 р.р.) фінляндія, австралія, італія, токіо, мексика, німеччина,канада, москва, лос-анджесес, сеул;

- четвертий етап – ХХV і наступні (з 1992 р. Барселона, атланта, сідней, афіни, пекін, лондон.

25.

Перший період Ігор Олімпіад характеризується відносно невеликою популярністю міжнародного Олімпійського руху і ОІ.

У багатьох видах спорту були відсутніми єдині міжнародні правила змагань.

2)оі війшли в історію як Олімпіада хаосу, проводилась одночасно з всесвітньою виставкою. Змагання проводились не з спортивних видів спорту(польоти на кулях, стрільба по голубах,врятуй життя).

3) небуло церемонії відкриття і закриття+ всесвітня виставка, проведення на низькому рівні. Відсутність на іграх до кубертена.

Були відтворенні неофіційні оі в афінах 1996, 20 країн прийняли участь.

4) Рекордна кількість спортсменів (1998), змагання на високому рівні, придумали вислів «головне не перемога а участь»

5) ігри високих олімпійських результатів, встановлення світових рекордів. З’явилися роздуми про олімпійську клятву, введенні правила змагань.

26.

Олімпійські ігри, що проводилися в Олімпії один раз на чотири роки і були присвячені Зевсу.

З 776 р. до н.е. Олімпійські ігри почали проводитись регулярно. Від цієї дати греки й вели своє літочислення.

У змаганнях могли брати участь усі вільні греки. Однак жінкам заборонялося навіть бути присутніми в Олімпії. Олімпійські ігри були лише чоловічим святом — і не розвагою, а служінням богу, тому олімпійські переможці здобували особливу пошану—їх вшановували як людей священних, улюбленців Зевса.

Олімпійські ігри проходили влітку і тривали п'ять днів. У перший день атлети приносили жертви богам, давали клятву боротися чесно. Судді клялися виносити справедливі рішення. Наступні три дні приділялися змаганням.

Більшість змагань відбувалися на стадіоні. Атлети виступали оголеними. Учасники змагалися з бігу. Стрибків у довжину, метанню диска , спису також у кулачному бою, в бігу зі зброєю, у гонках колісниць, що влаштовувалися на іподромі.

У п'ятий, заключний, день ігор перед храмом Зевса нагороджували переможців, покладаючи їм на голови вінки з гілок оливи. Рідне місто ставило переможцеві пам'ятник і до кінця життя годувало безкоштовним обідом.

27.

Олімпіада- це чотирьохрічний період між оі.

Олімпійська символіка – комплекс атрибутів олімпійського руху. До олімпійських символів відносяться кільця, гімн, клятва, гасло, медалі, вогонь, оливкова гілка, салют, талісмани, прапор, емблема.

Олімпійська емблема - офіційна з 1920р, складається з олімпійського символу і олімпійського девізу.

28.

В 1766 році у результаті археологічних розкопок в Олімпії були виявлені спортивні й храмові спорудження. В 1875 році археологічні дослідження й розкопки продовжилися під німецьким керівництвом. У той час у Європі були в моді романтично- ідеалістичні виставипро античність. Бажання відродити олімпійське мислення й культуру поширилося досить швидко по всій Європі.

На думку Кубертена, саме слабкий фізичний стан французьких солдатів став однієї із причин поразки французів у Франко-прусській війні 1870-1871 рр.. Він прагнув змінити положення за допомогою поліпшення фізичної культури французів. Одночасно із цим, він прагнув подолати національний егоїзм і зробити внесок у боротьбу за мир і міжнародне взаєморозуміння. "Молодь миру" повинна була мірятися силами в спортивних змаганнях, а не на полях битв. Відродження Олімпійських ігор видалося в його очах кращим розв'язанням, щоб досягти цих цілей.

23 червня 1894 року в Сорбонні відбувся перший конгрес Міжнародного Олімпійського комітету, який скликав барон П'єр де Кубертен. Він збирався провести перші сучасні Олімпійські ігри в 1900 році в Парижі та приурочити їх до Всесвітньої виставки. Однак друг Кубертена грецький письменник та перекладачДіметріос Вікелас, запрошений на конгрес з доповіддю про традиції античних Олімпійських ігор, несподівано запропонував в якості місця проведення нових ігор столицю Еллади Афіни, що символізувало б їх наступність давньогрецьким іграм. Конгрес затвердив цю пропозицію, а самого Вікеласа обрав першим президентом Міжнародного олімпійського комітету.

29.

Барон де Кубертен був одним із самих цікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу.

Саме П’єр де Кубертен став творцем спортивних союзів для дітей, організатором міжнародних змагань.

Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродження Олімпійських ігор. З цього моменту усе своє життя П’єр де Кубертен підкорив здійсненню великої ідеї.

Кубертен присвятив своє життя і особливої науці, яка називається спортивна педагогіка. Її мета - фізичний і духовний розвиток і виховання молоді за допомогою занять спортом. П'єр де Кубертен вважав, що новий предмет допоможе зміцнити, зробити більш сильної і життєстійка французьку націю, французьку молодь. А вийшло, що він подбав про молодь усього світу.

Кубертен багато роздумував над ідеєю проведення міжнародних змагань в цілях популяризації спорту. Відмітивши збільшений інтерес суспільства до Античних Олімпійських змагань, викликаний гучними археологічними відкриттями вОлімпії, Кубертен розробив проект відродження Олімпійських ігор та 25 листопада 1892 року виступив в Сорбоні, всесвітньо відомому Паризькому університеті, з доповіддю «Відродження олімпізму».

30.

Олімпійський прапор – біле полотнище з олімпійським символом у центрі. З 1920р вивішується на всіх змаганнях. Білий колір символізує мир під час Ігор. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття. На церемонії закриття мер міста-господаря минулих Ігор передає прапор мерові міста-господаря наступних Ігор. Впродовж чотирьох років прапор залишається у будівлі мерії міста, яке готується до чергових Ігор.

Олімпійська клятва – проголошення на відкритті оі, говорить один із видатних спортсменів країни, у якій проводяться оі.

Олімпійський вогонь – запалювання вогню у храмі Зевса в Олімпії і його доставка до відкриття оі. Його запалюють у місті проведення ігор під час відкриття — і він горить до їх завершення. Олімпійський вогонь служив згадкою про подвиг Прометея, що за легендою викрав вогонь у Зевса та подарував його людям.

31.

МОК – вищий керівний орган олімпійського руху. МОК опікується організацією й проведенням Олімпійських ігор, керуючись у своїх рішеннях Олімпійською хартією. До його складу входять 205 національних олімпійських комітетів.

МОК заснований 1894 року з ініціативи барона П'єра де Кубертена. Наразі він базується у Лозанні, Швейцарія. Нині МОК — найбільша і найповажніша у світі спорту організація.

Олімпійські ігри Греції проходили влітку і тривали п'ять днів. У перший день атлети приносили жертви богам, давали клятву боротися чесно. Судді клялися виносити справедливі рішення. Наступні три дні приділялися змаганням. Атлети виступали оголеними. нагороджували переможців, покладаючи їм на голови вінки з гілок оливи. Рідне місто ставило переможцеві пам'ятник і до кінця життя годувало безкоштовним обідом.

32.

Олімпійський девіз- Олімпіади проводяться під гаслом «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.

Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь»

Олімпійські ігри - змагання між спортсменами в індивідуальних і командних видах спорту, визначених МОК у якості олімпійських. Проводяться раз на 4 роки. (зимові і літні)- між ними 2 роки різниця.

Олімпійський плакат – форма агітації, пропаганди спорту, випускається плакат, афіши з окремих видів олімпійських програм.