1 Рівень

Завдання 1: Київ остаточно втратив значення політичного центру Руських земель після:

б)нападу Володимира Суздальського князя Андрія;

Завдання 2: Коли християнство стало державною релігією Київської Русі:

в) 988 році;

Завдання 3: До якого року відноситься поява реєстрових козаків:

а) 1572 р.;

Завдання 4: Позначте назву крайньої західної точки куди війська Б.Хмельницького у 1648 році:

а) Львів;

Завдання 5:На якій території виникла держава Військо Запорозьке у період Хмельниччини:

г) Київщині,Чернігівщині,Брацлавщині,Запоріжжі;

2 Рівень

Завдання 1. Встановіть відповідність:

1) 1237 - 1240 рр. - д) монгольська навала на Русь;

2) 1019 - 1054 рр. - г) князювання Ярослава Мудрого;

3) 1113 - 1125 рр. - б) князювання Володимира Мономаха;

4) 1591 - 1593 рр. - в) козацько-селянське повстання під проводом Косинського;

5) 1552 - 1556 рр. - а) заснування Запорізької Січі на острові Мала Хортиця.

Завдання 2. Встановіть в хронологічному порядку.

1) Люблінська унія між Литвою та Польщею (1569 р.);

2) Початок реєстрового козацького війська (1572 р.);

3) Берестейська унія ( 1596 р.);

4)Похід запорозьких козаків на чолі з П.Сагайдачним на Кафу ( 1616 р.);

5) Битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином (1621 р.).

3 Рівень

Адміністративно-територіальний поділ ,структура державної влади,назва та атрибути УКД за часів Б.Хмельницького

Територія. Спочатку козацьке самоврядування поширювалося тільки на територію Запорізької Січі. Саме вона стала першим острівцем свободи й надії українського народу. Під час Національно-визвольної війни території, які були під владою козаків, значно розширилися.

Політико-адміністративний устрій. На всій території, яку зайняла козацька армія, були знищені органи влади Речі Посполитої. Замість них започатковано сотенно-полкову систему, яка виникла ще на Запорізькій Січі. На місцях керували сотенний та полковий уряди. Полковий уряд складався з полковника та його урядовців. Сотенний уряд складався із сотника та його помічників. На вершині козацької ієрархії стояв гетьманський уряд (гетьман та його помічники, які утворювали раду генеральної старшини при гетьмані).

Найвищим органом влади залишалася генеральна (військова) рада, яка розв'язувала політичні, військові та господарські питання.

Право, суд та судочинство. На звільнених від Речі Посполитої територіях не діяло польське судочинство. Використовувалися юридичні норми звичаєвого та козацького права, магдебурзького права тощо. Зберегли силу й Литовські статути, які захищали інтереси української шляхти та козацької старшини. Усі види польського гніту були ліквідовані, скасовано суворі покарання за протиправні вчинки проти королівської влади та магнатів, шляхти, католицького духовенства.

Соціальна структура населення. В умовах визволення України з-під магнатсько-шляхетського гніту поступово складалася нова соціальна структура держави. У Гетьманщині визначалося п'ять станів:

• козацтво;

• шляхетство;

• духовенство;

• міщанство;

• селянство.

Стани поділялися на окремі соціальні групи, які розрізнялися правовим та економічним становищем. До привілейованої групи належали:

• українська шляхта;

• козацька старшина;

• найвище православне духовенство;

• міська знать.

Їм значно поступалися в правах і соціальному становищі рядові козаки, міська біднота, селянство. В умовах Національно-визвольної війни козацтво отримувало помітну підтримку та увагу з боку Богдана Хмельницького. Щоб розширити соціальну базу Гетьманщини, він надав право селянам переходити в козацький чи міщанський стан.

Незважаючи на різне політичне та соціально-економічне становище різних верств населення в Україні, гетьманові вдалося їх об'єднати навколо єдиної ідеї — боротьби за незалежну Українську державу.

Варіант 15. І рівень

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Християнами,як вважають вчені, були князі:	в) Аскольд і Ольга
	Остання письмова згадка про анську державу відноситься до	в) 602р
	Хто очолив козацько-селянське повстання у 1591-1594рр.?	а) К. Косинський
	Укажіть, яке місто було резтденцією Кирила Розумовського?	в) Батурин
	Коли був підписаний Гадяцький договір?	б) 1658

ІІ рівень.

Завдання 1. Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	Генеральний писар	в)очолював Генеральну військову канцелярію
	Генеральний обозний	г)відав військовими справами держави
	Генеральний суддя	б)відав “привілейованими” судовими справами
	Генеральний підскарбний	а)отаман відав фінансами війська, війська та держави
	Генеральний осавул	д) виконував особливі доручення гетьмана

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

3,4,5,1,2

ІІІ рівень

Теоретичне питання. ( Пишемо повністю теоретичне питання)

Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Його спроба вибороти незалежність України.

Внутрішня політика. Ставши гетьманом, Мазепа домагався стабілізації українського політичного та економічного життя. Визначальною рисою його внутрішньої політики було прагнення об'єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщини в єдиній Україні, яка уявлялася новообраному гетьманові як держава західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Саме тому Мазепа докладав чимало зусиль, аби піднести роль українського гетьмана, всіляко підтримував козацьку старшину, причому не тільки заохочував її даруванням земель, а й прагнув чітко розмежувати козацтво й селянство.

Мазепа продовжував розвивати започаткований Самойловичем напрямок на створення козацької еліти запровадженням посад бунчукових товаришів. Крім бунчукових товаришів, в оточенні Мазепи з'явилися ще й значкові та значні військові товариші. За цими посадами гетьман закріплював особливі привілеї. Надзвичайно вимогливо ставився гетьман до освіти майбутніх державних діячів, тому заохочував навчання молоді зі свого оточення в Києво-Могилянській академії та за кордоном.

І рівень Варіант 16

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Який князь провів адміністративну, фінансову та військову реформи у київській русі?	Б) Володимир
	Допишіть речення: Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм який називався…	…Руська правда
	У якому році розпочалась Північна війна, в яку втягнуто Україну?	1700 р
	У якому році Укладено Конституцію Пилипа Орлика	1710 р.
	Ліквідація царським самодержавством Запорізької Січі відбулось у …	1775 р.

ІІ рівень. Завдання 1.Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1490 і 1492	Б) Повстання селян під проводом Мухи
	1489 чи 1492	А) Перша згадка про козаків-українців
	1557	Д) Похід Івана Підкови
	1552 або 1556	Г) Заснування запор. Січі Вишнивецьким
	1572	В) Створення першого реєстру козаків

Завдання 2 Встановіть у хронологічному порядку.(Наприклад 2-3-1-4-5)

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1051	Г) Обрання Київським митрополитом Іларіона
	1097	Б) Зїзд руських князів у м. Любеч
	1113	В) Початок правління В.Мономаха у Києві
	1187	А) Поява першої згадки назви «Україна»
	1019	Д) Початок правління Ярослава Володимировича

ІІІ рівень Теоретичне питання. Боротьба гетьмана п. Дорошенка за воз*єднання Правобережної і лівобережної україни

 Починати реалізацію своїх планів гетьманові довелося в дуже складних умовах: Правобережжя того часу справді являло собою руїну – від громадянської війни, голоду, епідемій, захоплення в ясир, переселення втрати населення сягали 65-70%, зазнали значних руйнувань міста і села, усе господарське життя; безперервно точилася боротьба за владу (на гетьманську булаву претендували ще двоє – В. Дрозденко і С. Опара); поглиблювався розкол суспільства; ускладнювалася геополітична ситуація.    Спочатку, заручившись нейтралітетом Польщі, П. Дорошенко зміцнив свої внутрішні позиції й переміг своїх суперників у боротьбі за владу.    Але становище ускладнюється тим, що у 1667 р. Росія і Польща укладають за спиною України Андрусівське перемир’я, яке, закріпило поділ України. У складі Росії залишилася Лівобережна Україна з Києвом, їй поверталися Смоленськ і Сіверська земля. Правобережна Україна переходила до Польщі. Запоріжжя перебувало під владою обох держав.    Аби зміцнити свої позиції всередині країни й забезпечити народну підтримку, Дорошенко систематично збирає військову раду. Незалежність від козацької старшини мала забезпечуватися найманим військом, так званими сердюцькими полками. Починається заселення країв Правобережжя, які перед тим були пусткою.    У зовнішній політиці він проголошує спілку з Кримом і Туреччиною.    Спираючись на підтримку татар, Дорошенко намагається витиснути поляків із Правобережжя. Восени 1667 р. перед лицем об’єднаних козацько-турецьких військ польський король визнає суверенітет гетьманату на Правобережній Україні.    Закріпившись на Правобережжі, Дорошенко готує похід на Лівобережжя, де у 1668 р. проголошує себе гетьманом всієї України. Але в цей час поновлюється військова активність Польщі. Відтак, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом чернігівського полковника Д. Многогрішного, Дорошенко повертається на Правобережжя.    У березні 1669 р. на Глухівській раді Многогрішний обирається гетьманом і водночас затверджуються Глухівські статті, згідно з якими в Україні зменшувалася чисельність російських воєвод, а українські делегати могли брати участь у дипломатичних справах Москви. Многогрішний і частина козацької старшини переходять на бік Росії.   У цій ситуації П. Дорошенко змушений був посилити протурецьку орієнтацію, офіційно прийнявши у 1669 р. протекторат Стамбула.    1672 року Туреччина починає війну проти Польщі й за допомогою козаків здобуває перемогу. Підписана того ж року Бучацька мирна угода означала входження Правобережної України до складу Туреччини. П. Дорошенко проголошувався правителем України в межах Брацлавщини  та Київщини.  В  цей  час міняється влада на Лівобережній Україні. Замість засланого до Сибіру Д. Многогрішного у 1672 р. гетьманом обраний І. Самойлович.      Авторитет гетьмана слабшає, він втрачає підтримку мас, оскільки мусив виступати союзником турків та татар, які нещадно плюндрували Україну. У середині 1675 р. ситуація стає критичною: спроби дійти згоди з Росією та відмовитися від протурецької орієнтації закінчуються безрезультатно. Гетьмана покидають один за одним соратники, родичі і навіть його надійна опора – сердюцькі збройні формування. До того ж помирає радник та найближчий друг – митрополит Й. Тукальський. Перебуваючи в безвихідному становищі, П. Дорошенко у вересні 1676 р. приймає рішення скласти гетьманські повноваження і здатися Росії, присягнувши на вірність російському цареві. Йому так і не вдалося реалізувати державну ідею, за яку так послідовно, наполегливо і результативно боровся Б. Хмельницький. 

І рівень Варіант 17

№ завдання	Текст завдання	Відповідь(а\б\в)
	Укажіть місто, яке Данило Галицький зробив столицею Галицько-волинського князівства	Б) Холм
	На які адміністративно-територіальні одиниці поділялася територія України під час Національно-визвольної війни Українського народу середини XVII ст..?	А)полки
	Столицею держави «військо запорізьке» у період Богдана Хмельницького було місто	В) Чигирин
	Укажіть ім’я кошового отамана Запорізької Січі, який підтримав союз І. Мазепи з Карлом ХІІ	Б) Пилип Орлик
	Коли було підписане Андрусівське Перемир*я між Річчю Посполитою і Московським Царством?	Г) 1667

ІІ рівень.

Завдання 1.Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	1659 р	Д)Переяславські статті Ю Хмельницького
	1660 р	А) Слободищенський трактат
	1658 р	Г) Гадяцький договір
	1665 р	В) Московські статті
	1669 р	Б) Глухівські статті

Завдання 2.Відповідність

№	Текст завдання	Відповідь(а\б\в\г\д)
	980-1015 рр	В) правління у Києві Володимира Святославовича
	1019-1054 рр	А) правління у Києві Ярослава Володимировича
	1113-1125 рр	Б) правління у Києві Володимира Всеволодовича
	1125-1132 рр	Г) правління у Києві Мстислава Володимировича
	1153-1187 рр	Д) правління в Галичині Ярослава Осмомисла

ІІІ рівень

Теоретичне питання. Правління Івана Виговського: причини суспільно-політичної кризи, Гадяцький трактат 1658 р. та українсько-московське протистояння.

Ще за життя Б, Хмельницького Старшинська рада ухвалила його наступником сина Юрія, визнавши таким чином спадковість гетьманату. Але після поховання Б. Хмельницького старшинські угруповання відійшли від принципу спадковості гетьманства і розгорнули боротьбу за владу. Найбільш успішно у цьому напрямку діяв генеральний писар Іван Виговський. Спочатку (у вересні 1657 р.) Старшинська рада до повноліття Ю. Хмельницького обрала гетьманом І. Виговського, а згодом (у жовтні 1657 р.) його затвердили повноправним гетьманом. Ліквідація спадкоємного гетьманату негативно позначилася на долі Національно-визвольної війни: старшинським угрупованням було відкрито шлях до боротьби за гетьманську булаву, що, врешті-решт, призвело до громадянської війни і занепаду держави. У цьому виявилася політична незрілість української еліти. Серед неї, на жаль, не знайшлося лідера, гідного Б. Хмельницького. І. Виговський, досвідчений і не позбавлений таланту державний діяч, припустився ряду серйозних політичних прорахунків, що спричинило різке загострення соціально-політичної боротьби в Україні. По-перше, обрання його гетьманом відбулося спочатку не на Генеральній козацькій раді, а на Старшинській, що викликало невдоволення простого козацтва. По-друге, шляхтич за походженням, гетьман взяв курс на підтримку інтересів старшини і шляхти, нехтуючи інтересами козаків, селян і міщан. Відбувся вибух широкого опозиційного руху, який очолили полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман запорожців Яків Барабаш. По-третє, для боротьби з опозицією І. Виговський скористався допомогою Кримського ханства. У травні-червні 1658 р. гетьманське і татарське військо здійснило похід на Полтавщину, де знаходився центр опозиційного руху. У бою під Полтавою опозиція зазнала поразки, М. Пушкар був убитий. Похід І. Виговського на Лівобережну Україну мав характер каральної експедиції, унаслідок якої загинуло майже 50 тис. козаків. Уперше татари залучалися не для захисту від зовнішньої небезпеки, а для боротьби зі старшинською опозицією і повсталим народом. Союз із кримським ханом викликав обурення серед населення, відштовхнув від гетьмана багатьох із його оточення. У протистоянні з Росією І. Виговський взяв курс на зближення з Річчю Посполитою і повернувся до ідеї входження козацької України до складу королівства.

У вересні 1658 р. між сторонами було укладено Гадяцький договір. · Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Руське князівство» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально рівноправного суб'єкта. Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором. · Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана. · За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювалися суд і судочинство, адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 р. · Руське князівство не мало право на окремі відносини з іншими державами. · Сенаторські посади мали обіймати особи православного віросповідання. · Дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля. · Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців. · Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності й податки селян і міщан, які існували до 1648 р. · Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство. · Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й католицького віросповідань, православному митрополиту і єпископам надавалися місця у сенаті. · Заснування в Україні двох академій, а також шкіл і друкарень без обмежень, «оскільки їх потрібно буде». · Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях; образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях. · Польські й литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, а якщо за нагальної потреби вступали, то переходили в підпорядкування гетьмана. Російський уряд оголосив І. Виговського зрадником і навесні 1659 р. розгорнув наступ на Україну. У червні 1659 р. під Конотопом армія гетьмана разом з татарами та поляками завдала нищівної поразки російській армії. Але скористатися результатами перемоги І. Виговський не зміг. Його орієнтація на Річ Посполиту, поступливість у відносинах з нею, терор проти опозиції викликали різке невдоволення в суспільстві. Посилився антигетьманський рух, провідну роль в організації якого відіграли полковники І. Бо-гун, П. Дорошенко, І. Ковалевський, І. Іскра, кошовий отаман І. Сірко. Не бажаючи нового лиха Україні, викликаного можливою громадянською війною, І. Виговський зрікся булави і вирушив до Польщі.

Варіант 18	Завдання 1
1	Союзниками Б.Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656 1657 рр	Семигорський князь і шведський король в)
2	Коли Катерина 2 оприлюднила ,,Жалувану грамоту дворянству,,	1785 Г)
3	Коли була скликана чорна рада у Ніжені	1663 Б)
4	В якому році ліквідовано гетьманство і запроваджена 2 малоросійська колегія	1765 А)
5	Коли відбулась битва під Берестечком	1651 Б)
Завдання 2 рівня №1			Завдання 2 рівня №2
1. Березень 1654---укладення Статтей Б.Хмельницького в)			1. Перун ---Бог грому і блискавки в)
2. 1655--- битва під Охматовим та Городком облога Львова а)			2. Дажбог---бог сонця а)
3. Жовтень 1656--Віленське перемиря московітів з поляк. б)			3. Сварог—бог неба і небесних світил Г)
4. Січень 1657---створення антипольської коаліції д)			4. Стрибог –бог вітрів б)
5. Липень 1657--- смерть Богдана Хмельницького г)			5. Берегиня---богиня краси та домашнього затишку д)

Прична і початок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького у 1648-1649 . Зборівський мирний договір.

Придушивши повстання у 1630 роках Польща посилила наступ на українські землі. Зростали латифундії (величезні землеволодіння ) , посилювалась експлуатація селян , росло закріпачення селян. За словами французького інженера Г.Л.де Боплана який прожив в Україні 20 рр “селяни тут перебували у гіршому становищі ніж каторжники на галері” .У подібній ситуації була і Україна. Головні важелі політичного та економічного життя в Україні зосереджувались в руках поляків. Здійснювалась дискримінація українскої мови , освіти , культури . Панування польських магнатів і шляхти за допомогою католицизму .Скрізь будували костели, монастирі, єзуїти і масово закривалися правоставні церкви і монастирі .Багато людей втікало на Запоріжжя.Але у 1638 польський сейм ухвалив Ординацію Війська Запорізького реєстрового згідно якою реєстер козаків зменшився до 6 тисяч із 8 а їхні права різко обмежувались, не дозволялось обирати гетьтьмана , полковників та ліквідувався козацький суд.Б.Хмельницкий не міг стояти осторонь всіх цих подій.Його також мотивував випадок коли чигиринський підстароста польський шляхтич Д.Чаплинський напав на його хутір у Суботові і вбив його сина.Б.Х. відправляв листи до короля але це нічого не дало. На початку січня 1648 Б.Х. прибув на Запоріжжя і швидко став гетьманом завоювавши авторитет серед козаків. Б.Х. готувався до повстання і заручився підтримкою кримського хана Іслам-Гірея3 . Довідавшись про це польські війська були відправлені на Січ. Його командуючі гетьмани М.Калиновський та М.Потоцький поділили військо на 3 частини і Б.Х. розгромив кожну окремо . Спочатку під Жовтими водами а потім під Корсунем (16 і 26 травня). Це були перші блискучі перемоги козаків.

Тим часом 20 травня помер король Владислав4 і почалась криза і паніка в польщі .Народ України повстав проти поляків ,панів ,управителів,євреїв-орендарів(жорстоко вбивали їх).Б.Х. відправив посольство до польщі з проханням збільшення реєстру ,видачі боргів козакам,повернення православних церков однак сейм не сприйняв це серйозно. Чекаючи відповіді Б.Х. формував військо і зібрав 100 тис. козаків.

23 вересня на волині Б.Х. РОЗГРОМИВ польське військо під прооводом 3 кермачів Д.Засловського М.Остророга А.Конєцпольського. Однак Б.Х.вірив у нового короля Яна 2 Казимира .Хмельницький і король домовились припинити військові дії козаки мали піти вглиб до україни а король виконає їхні умови. На початку січня Хмельницький повертається до Києва збуджений натовп назвав його (українським Моісейом) Влітку війська польщі та Б.Х.підтримкою кримського хана зустрілись на збаржі і збродові на Галичині.Підкуплений поляками і боючись зміцнення України хан зрадив Хмельницького.

18 серпня 1649 було підписано Зборівський мир за ним реєстр скорочувався до 40 тис козаків, польському війську та євреям заборонялось перебуват на Київщині Чернігівщині та Брацлавщині де урядові посади мали право займати лише казацька старшина та православна шляхта, православному митрополиту обіцяли місце в польському сенаті. Хоча всім дарувалась амністія більшість селян мали повернутись до своїх панів .Польській шляхті дозволялось повертатись до своїх володінь. Це була невигідна угода яку Хмельницького заствив підписати хан.

В-20 Історія України

І рівень

1. г) П. Калнишевський

2. г) 1635 р

3. а) уникнути поразки від польської армії

4. б) 1648-1657 рр

5. в) 1764 рр

ІІ рівень

6. 1) 1199-1205 рр. – б) правління князя Романа Мстиславовича

2) 1722-1727 рр. – в) діяльність першої Малоросійської колегії

3) 1205-1264 рр. – а) правління Данила Галицького

4) 1750-1764 рр. – д) гетьманування К. Розумовського

5) 1552-1556 рр. – г) заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця

7. 1) травень1652 р. – г) битва під Батогом

2) 1659 р. – в) Переяславські статті Ю. Хмельницького

3) 1620-1621 рр. – б) Хотинська війна

4) 1596 р. – д) Берестецька унія

5) 1237-1240 рр. – а) монгольська навала на Русь

ІІІ рівень

Трипільська культура — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині. Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тис. км². У часи розквіту цій культурі належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість жителів деяких з них перевищувала 15 тис. осіб.

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні виявлено величезну кількість — понад тисячу пам'яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Так, очевидно, були розселені об'єднання племен.

Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення. Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею ні за площею, ні за темпами поширення.

Проблема походження трипільців не до кінця з'ясована. Більшість археологів схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні землеробсько-скотарські племена культур балканського походження, які, однак, в процесі поширення на нові східні території включали в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур.

Ранній етап

У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена трипільської культури розселювалися в басейні Дністра іПівденного Бугу, де дослідники виявили багато ранньотрипільських поселень. За цього періоду вони розташувалися здебільшого в низьких місцях біля річок, але виявлено також поселення, розміщені на підвищених плато. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною. На ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні прямокутної форми будівлі на стовпах з обмазаними глиною дерев'яними плетеними стінами, що мали солом'яну або очеретяну покрівлю. У поселеннях, розташованих на підвищених плато, план розміщення жител наближався до форми кола чи овалу.

Основою господарства за цього періоду було хліборобство і скотарство, полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя,каменю або з кістки та з палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися рибальством, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.

У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози. Відомий домашній кінь. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання на оленя, дику свиню та сарну.

Значного розвитку досягли гончарні вироби. Глиняний посуд різноманітної форми ліпили руками: великі посудини грушоподібної форми для зерна, різної форми горщики, миски, ложки, друшляки, біноклеподібний посуд. З глини ліпили жіночі статуетки, модельки житла, намисто, амулети. Поверхню посуду вкривали заглибленим орнаментом або канелюрами у вигляді стрічок з кількох паралельних ліній, що утворювали спіральні форми орнаменту. Таким орнаментом вкривали також більшість статуеток. Статуетки, модельки жител та амулети мали ритуальне призначення і були пов'язані з хліборобськими культами. Серед досліджених ранньотрипільських поселень виявлено, хоч дуже рідко, різні вироби з міді, переважно прикраси: браслети, кільця, гачки тощо.

Cередній етап

На середньому етапі розвитку племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу від Східної Трансільванії на захід до Дніпра насхід. Поселення цього періоду значно більші за розміром (що свідчить про збільшення кількості населення) і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Наземні житла в них будувалися по колу або овалом. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки всередині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста. Разом зі збільшенням населення збільшувалися посівні площі. Скотарство також було розвинене більше, ніж раніше, але полювання далі мало допоміжне значення. Знаряддя праці вироблялося з кременю, каменю та кісток тварин, мотики для обробки землі з рогу оленя. У поселеннях виявлено клиновидної форми та провушні сокири з міді. Почалося видобування міді із родовищ на Волині та у Подністров'ї. Рівня ремесла досягло гончарство. Характерним для кінця цього періоду став монохромний спіральний орнамент, нанесений чорною фарбою на жовтувато-червонуватому ангобу. Посуд різних форм ліплено руками, можливе застосування повільного гончарного кола. Типові великі грушовидні та кратероподібні посудини для збереження зерна, миски, горщики, біконічні посудини та ін.

Пізній етап

За пізнього періоду трипільської культури значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища рік Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Значно зросло значення скотарства в степу. Скотарство кочового характеру складалося переважно з дрібної рогатої худоби. За цього періоду, на думку деяких фахівців, зберігається патріархальний лад. Під впливом контактів із племенами інших культур, коли на початку III тисячоліття до н. е. степову зону, південні райони Лісостепу Східної Европи та Дніпровського басейну займали скотарські племена так званої ямної культури, що посувалися зі степів Поволжя та Подоння в пошуках нових пасовищ, у культурі пізньотрипільських племен зникає багато рис, характеристичних для трипільської культури попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. З'являється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з кам'яною обк

ладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний до обряду сусідніх патріархальних племен ямної культури. Усатівські племена західних районів Північного Причорномор'я та нижнього Подністров'я (села Усатове, Галеркани, Борисівка, Маяки та ін.) були асимільовані носіями ямної культури, від так праіндоєвропейцями. Історична доля інших пізньотрипільських племен була різна; зміни в їхній культурі Середнього і Горішнього Подністров'я пов'язані з появою на цій території племен культури кулястих амфор (рання бронза).