Блок питань № 4

Чорна металургія

Процеси виплавки чавуну і переробки його на сталь супроводжуються викидом в атмосферу різних газів. Викид пил] в розрахунку на 1т. передільного чавуну складає 4,5 кг., сірчистого газу - 2,7 кг. і марганцю 0,5 - 0,1 кг. Разом з доменним газом в атмосферу в невеликих кількостях викидаються також сполуки миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті і рідких металів, ціанистий водень і смолисті речовини.

Значним джерелом забруднення повітря сірчистим газом є агломераційні фабрики. Під час агломерації руди відбувається вигоряння сірки з тиритів. Сульфідні руди містять до 10% сірки, а після агломерації її залишається лише 0,2 - 0,8%. Викид сірчистого газу при агломерації може бути у розмірі 190 кг. на 1 т. руди, тобто одна стрічкова машина дає близько 700 т. сірчистого газу за добу.

Значну роль у забрудненні атмосфери грають викиди мартенівських і конверторних сталеплавильних цехів. При веденні мартенівського процесу пил утворюється з металевої шахти (сталевий брухт при її окислюванні, зі шлаку, руди, вапняку , що йдуть на окислювання домішок шихти, і з доломіту, що застосовується для заправлення підлоги печі). У період кипіння сталі виділяються також пари окисів шлаку і металу, гази. Розміри часток пилу не перевищує 3 мкм. Переважна частина пороши мартенівських печей складається з триокису заліза (67%) і триокису алюмінію (8,7%). При безкисневому процесі на 1 т. мартенівської сталі виділяється 3000 - 4000 м3 газів з концентрацією пилу в середньому 0,5 г/м3. У період подачі кисню в зону розплавленого металу пилоутворення багаторазово збільшується, досягаючи 15-52 г/м3. Крім того, плавлення сталі супроводжується вигорянням деякої кількості вуглецю і сірки, у зв'язку з чим у газах мартенівських печей, що відходять при кисневому дутті, міститься до 60 кг. окису вуглецю і до 3 кг. сірчистого газу в розрахунку на 1 т. виданої сталі. Головною особливістю конверторного процесу є одержання сталі з рідкого чавуну без застосування палива. Виплавка сталі за таким принципом здійснюється в конвертерах ємністю 50,100, 250 і більше тонн шляхом продування рідкого чавуну киснем. Це забезпечує вигоряння небажаних домішок, наприклад, марганцю, фосфору і вуглецю, що містяться у чавуні. Процес одержання конверторної сталі носить циклічний характер і при кисневому дутті триває 25-30 хвилин. Димові гази, що утворюються, складаються з часток окисів кремнію, марганцю і фосфору. У складі диму міститься значна кількість окису вуглецю - до 80%. Концентрація пилу в газах що відходять, складає приблизно 15 г/м3. Основна маса пилу -90%, складається з часток розміром 0,2 -1 мкм.

Сучасні заводи чорної металургії в більшості випадків мають у своєму складі цехи коксування вугілля і відділення по переробці коксового газу. Коксохімічні підприємства забруднюють атмосферне повітря пилом і сумішшю летких сполук. Процес коксування полягає в термічній, без доступу повітря, обробці кам'яновугільної шихти при температурі 900 - 1100вС. При коксуванні 1т. вугілля утворюється 300-320 м3 коксового газу. У його сполуки входять: водень - 50-62% (об'ємних), метан -20-34%, окис вуглецю - 4,5-4,7%, вуглекислий газ -1,8-4%, азот - 5-10%, вуглеводні - 2-2,6% і кисень 

Кольорова металургія

Вона також служить джерелом забруднення атмосфери пилом і газами. Викиди кольорової металургії містять токсичні пилоподібні речовини, миш'як, свинець і інші, тому вони особливо небезпечні.

При одержанні металевого алюмінію електролізом з газами, що відходять від електролізних ванн, в атмосферне повітря виділяється значна кількість газоподібних і пилоподібних фтористих сполук. При одержанні 1 т. алюмінію в залежності від типу і потужності електролізера витрачається від 33 до 47 кг. фтору, при цьому близько 65% його потрапляє в атмосферу.

Вугільна промисловість

Джерелом забруднення є відвали порожньої породи, чи так звані териконники. Усередині териконників у наслідок самозаймання тривалий час іде горіння вугілля, яке супроводжується виділенням сірчистого газу, окису вуглецю, продуктів сублімації смолистих речовин. Териконники є джерелом пилу.

Нафтовидобувна, нафтопереробна, нафтохімічна промисловість

Повітряні викиди цих видів промисловості містять велику кількість вуглеводнів, сірководню і інших газів. Викид в атмосферу шкідливих речовин на нафтопереробних заводах відбувається, головним чином, у наслідок недостатньої герметизації устаткування.

Заводи синтетичного каучуку викидають в атмосферу такі шкідливі речовини, як стирол, дивініл, ацетон, ізопрен і ін.

Промисловість будівельних матеріалів

Виробництво цементу і будівельних матеріалів також може бути джерелом забруднення атмосфери різним пилом. Основні технологічні процеси цих виробництв - здрібнювання і термічна обробка шихт, напівфабрикатів та інших продуктів у потоках гарячих газів, що супроводжується викидом пилу в атмосферу.

Хімічна промисловість

До цієї галузі відноситься велика група підприємств. Сполуки їхніх промислових викидів дуже різноманітні. Більшість хімічних сполук є дуже токсичними для організму людини. До основних викидів підприємств хімічної промисловості відносяться окис вуглецю, окиси азоту, сірчистий ангідрид, аміак, пил від неорганічних виробництв, органічні речовини, сірководень і сірковуглець, хлористі сполуки, фтористі сполуки й інші.

Джерела забруднення повітря у сільських районах

У сільських районах основними забруднювачами є тваринницькі і птахівницькі ферми, промислові комплекси по виробництву м'яса, підприємства районного об'єднання "Сільгосптехніка", енергетичні і теплосилові підприємства. У районі розташування приміщень для худоби і птахів в атмосферу можуть надходити і поширюватися на значні відстані аміак, сірководень і інші гази. До джерел забруднення атмосферного повітря і навколишнього середовища також відносяться склади, у яких відбувається протравлення насіння пестицидами, і поля, на які в тому чи іншому вигляді вносяться пестициди і мінеральні добрива, а також бавовноочисні заводи. При протравленні бавовняного насіння забруднення повітря прослідковується на значну відстань. Застосування пестицидів не повинне супроводжуватися надходженням їх в атмосферу населених пунктів у концентраціях, що перевищують гранично припустимі.

При вмісті в повітрі населеного пункту пестицидів у кількості, яка перевищує середньодобову гранично припустиму концентрацію, подальше застосування даного препарату поблизу населеного пункту (у радіусі 1 км.) забороняється доти, поки концентрація його у повітрі не стане вдвічі нижчою гранично припустимої. Якщо високий рівень забруднення пестицидами атмосферного повітря населеного пункту зумовлений великою інтенсивністю роботи сільськогосподарської авіації, варто тимчасово перейти на використання наземних методів.

Автотранспорт

Автотранспорт є вагомим джерелом забруднення навколишнього середовища. Найбільше забруднення атмосферного повітря надходить від енергетичних установок, що працюють на вуглеводному паливі (бензин, дизельне паливо, мазут, вугілля природний газ і інші). Кількість забруднення визначається обсягом палива, що спалюється, і організацією процесу згоряння. Основними джерелами забруднення атмосфери є транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Частка забруднення атмосфери від газотурбінних рухових установок (ГТРУ) і ракетних двигунів (РД) поки незначна, оскільки їхнє застосування в містах і промислових центрах обмежено. У місцях активного використання ГТРУ і РД (аеродроми, дослідні станції, стартові майданчики). Забруднення, що надходять в атмосферу від цих джерел, стоять на рівні з забрудненнями від ДВЗ і ТЕС, що обслуговують ці об'єкти.

Топ-10 найбільш небезпечних підприємств України. Очолює десятку Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського в рік він забруднює навколишнє середовище 116 тисячами тонн шкідливих речовин на рік. У спину йому дихає Аалчевский металургійний комбінат зі своїми 90,1 тис. тонн. Заключний у трійці найнебезпечніших — Азовсталь і його 71,2 тисяч тонн викидів. На четвертому місці — ММК ім. Ілліча, який робить свій внесок у навколишнє середовище шкідливими речовинами в розмірі 70,4 тис. тонн. Не набагато відстає Запоріжсталь — 77 тис. тонн. Рекордсмен по тоннажу — Арселорміттал Кривий Ріг — 290. На сьомому місці його сусід Криворізька ТЕС Дніпроенерго та її 103 тис. тонн. Восьме і дев'яте займають Бурштинська і Старобышевская ТЕС — 120 і 109 тис. тонн відповідно. І заключним підприємством стає Лисичанська сода і 36,8 її шкідливих відходів