2. Види оцінки оз за п(с)бо 7 «основні засоби»

В бухгалтерському обліку види оцінок ОЗ залежать від способу надходження ОЗ, правил відображення в обліку та звітності.

Згідно з П(С)БО 7 «ОЗ» розрізняють такі види оцінки ОЗ:

• первісна вартість;

• справедлива вартість;

• переоцінена вартість;

• ліквідаційна вартість;

• залишкова вартість.

Основні засоби відображаються в обліку за первісною або переціненою вартістю.

Первісна вартість — це фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Вона визначається при надходженні ОЗ внаслідок:

• придбання або створення;

• безоплатного отримання;

отриманих як внески до статутного капіталу;

• обміну на подібні або неподібні активи.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та не­залежними сторонами. Визначається при надходженні ОЗ безоплатно або як внесок до статутного капіталу.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка об'єктів основних засобів здійснюється у випадку, якщо його залишкова вартість більше як на 10 % відрізняється від ринкової. Визначається під час переоцінки.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість ін. активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з ліквідацією. Визначається при оприбуткуванні ОЗ для розрахунку амортизації.

Залишкова вартість – різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації.

Первісна вартість складається з таких витрат:

- суми, що сплачені постачальникам (за вирахуванням непрямих податків);

- суми, сплачені підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні пла­тежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у зв'язку з придбанням основ­них засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати на страхування ризиків доставки основних за­собів;

- витрати на встановлення, монтаж, налагодження основ­них засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ос­новних засобів до стану, в якому вони придатні для викорис­тання із запланованою метою.

Не включаються до вартості основних засобів витрати на сплату відсотків при придбанні об'єктів за позикові кошти.

При придбанні групи основних засобів за умови, що вартість окремих об'єктів невідома, загальна сума зобов'язань розподіляється, виходячи із справедливої вартості придбаних об'єктів.

Наприклад, підприємство купує земельну ділянку з будівлею за 150 000 грн. Справедлива вартість ділянки — 120 000 грн., будівлі -50 000 грн. Вартість, за якою буде прийнята до обліку ділянка, складе 105 882 грн., будівля -44 118 грн.

Первісною вартістю основних засобів, виготовлених (споруджених) власними силами, буде сума всіх прямих та не­прямих витрат, безпосередньо пов'язаних з їх виготовленням, але не вище справедливої вартості.

У бухгалтерському балансі відображається первісна вартість основних засобів, сума нарахованої амортизації (зно­шення) за весь період їх експлуатації та залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) та сумою зношення. До підсумку балансу основні засоби вклю­чаються за залишковою вартістю.