3. Історія розвитку от в срср і на Україні.

Початком ери ЕОМ вважають  1945–1946 рр., коли американські вчені Проспер Еккерт і Джон Моучлі  сконструювали в Пенсільванському університеті першу ЕОМ "ENIAC" вона займала площу 300 кв.м Зрозуміло, що ця машина була дуже громіздкою, ненадійною в роботі, це – перша електронно-обчислювальна машина!

У 1945 р. американський математик Джон фон Нейман запропонував концепцію ЕОМ, у пам`ять якої вводились як дані, для опрацювання, так і програма їх опрацювання. За цією концепцією у 1949 р. у Кембриджському університеті (Англія) під керівництвом професора Моріса Уїлкса  була створена машина "EDSAC", що мала всі необхідні компоненти сучасної ЕОМ.

У нашій країні розробки ЕОМ починаються також у 40-х роках ХХ сторіччя. У 1951 р. у Києві під керівництвом професора С.А. Лебедєва вводиться в експлуатацію ЕОМ, яку назвали "МЭСМ" (російською мовою "малая электронно-счётная машина").

П`ятдесяті та наступні роки стали періодом бурхливого розвитку обчислювальної техніки і за кордоном, і в нашій країні. Так, у 1951 р. з`являються перші серійні ЕОМ в Англії, у США, а в 1952–1953 рр. і в нашій країні (ЕОМ "БЭСМ", "Стрела", М-2).

У розвитку ЕОМ існує своєрідна періодизація: прийнято говорити про покоління ЕОМ.

Перше покоління (1945 р. – середина 50-х років) – це машини з швидкодією 10 – 20 тис. операцій в секунду "Мінськ - 1, -12", М – 20, "Урал – 2, - 4"). Характерні риси ЕОМ першого покоління: громізкість; велике споживання енергії; низька швидкодія; елементна база – електронні лампи; розділення пам`яті машини на швидкодіючу  оперативну обмеженого обсягу на магнітних осередях та повільнодіючу неоперативну значно більшого обсягу на магнітних барабанах; уведення даних із перфострічок та перфокарт.

Першим кроком до зменшення розмірів ЕОМ став винахід транзисторів . У 1958 році Джек Кілбі придумав, як на одній пластині напівпровідника отримати декілька транзисторів. У 1959 році Роберт Нойс винайшов більш досконалий метод, який дозволяв не тільки розмістити на одній пластині потрібні транзистори, але й відповідно їх об`єднати. Ці електронні схеми отримали назву інтегральних схем, або чіпів.

Друге покоління (50-ті–60-ті роки ХХ століття) –("Мир-1", "Мир - 2", "Промінь", "Урал – 11" - СРСР). Зменшилися розміри машин, споживання енергії, поліпшилася структура.

Комп`ютери третього покоління  (середина 60-х – початок 70-х років ХХ століття) працювали зі швидкодією в декілька мільйонів операцій за секунду. Це досягалося застосуванням у них інтегральних схем. ІВМ – 360 та ЄС "Ряд – 1".

Перший комп`ютер ІВМ РС був запропонований користувачам у 1981 році. Він вигідно відрізнявся від усіх попередників тим, що будувався за принципом відкритої архітектури. Тобто фірма зробила його не єдиною системою, як раніше, а забезпечила можливість його збирання аналогічно до дитячого конструктора.

В ЕОМ четвертого покоління (70-і – початок 80-х років ХХ століття) Ці ЕОМ мали в своєму складі декілька центральних процесорів, а це забезпечувало одночасне розв'язання декількох завдань Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ-370 та ЄС "Ряд – 2,  - 3".

Комп`ютери п`ятого покоління (початок 80-х років ХХ сторіччя – по наш час) Представниками цих ЕОМ є персональні комп`ютери типу ІВМ РС та типу Macintosh, ІВМ РС – сумісні ПК, міні ЕОМ (DEC, Hewlett – Packard, Sun та ін.), великі ЕОМ (мейнфрейми, найбільшим виробником яких залишається фірма IВM) та супер-ЕОМ (Gray Research, Hitachi тощо). До складу комп`ютерів п`ятого покоління входять  різноманітні термінали (дисплеї, сканери, накопичувачі на магнітних  та компакт-дисках, лазерні кольорові принтери, апаратні засоби для прискорення процесів тривимірного моделювання, анімації тощо).

4. Історія розвитку Мов Програмування.

Перші складні багатоцільові обчислювальні пристрої з'явилися ще в XIX столітті. Тоді ж виникла необхідність у розробці програм для них, і вперше з такою задачею зіштовхнулася легендарна Ада Лавлейс, що працювала з обчислювальною машиною Чарльза Беббіджа. Але справжні мови програмування з'явилися все-таки в епоху електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Вважають, що перша мова програмування - це мова Short Code, що з'явилася в 1949 році.

Якщо не брати до уваги роботи Конрада Цузе, що придумав алгоритмічну мову для свого механічного комп'ютера, а також не враховувати пряме програмування за допомогою запису машинних кодів, то можна сказати, що початком еволюції мов були різні ассемблери, що дозволяли людям дещо відвернутися безпосередньо від запам'ятовування шістнадцятирічних кодів команд і регістрів. Але на асемблері програмувати не дуже приємно.

Одна з перших мов програмування високого рівня - fortran (FORmula TRANslator) - з'явилася в 1957 році. Але роботи над нею велись ще з 1954 року групою інженерів ІВМ під керівництвом Джона Бекуса. Пізніше зявилися версії 1-5

FORTRAN використовувався лише вченими. Тому наприкінці 1959 року в США група розроблювачів представила зовсім нову універсальну мову програмування COBOL – Common Business-Oriented Language - універсальна мова, орієнтована на задачі бізнесу.

1958 року ряд провідних програмістів у Цюріху (Швейцарія), серед яких був і Джон Бекус, представили своє нове дітище - Алгол (скорочення від ALGOrithmic Language. Вона була легка і зрозуміла, але непрактична)

1964 року два яскравих представники програмістів старшого покоління, співробітники математичного факультету Дармутського коледжу Томас Курц і Джон Кемені представили свою МП BASIC (універсальний код символічних інструкцій для початківців). Їх метою було зробити програмування такою ж простою і повсякденною навчальною дисципліною, як математика. Певний час популярність BASIC"а була настільки велика, що PC випускалися з його інтерпретатором, прошитим прямо в ПЗП комп'ютера.

Серед мов, метою створення яких було поліпшення Алгола, слід особливо відзначити Паскаль, розроблений наприкінці 60-х років швейцарським ученим Ніклаусом Віртом. Мова Паскаль вимагала від програміста визначення всіх змінних в окремій секції на початку програми. Оскільки ці визначення задавалися явно, то в програмах з'являлося порівняно небагато помилок, і їх було простіше зрозуміти і виправити розроблювачеві. Це зробило Паскаль популярним при створенні великих програм. У 1962 році він був оголошений офіційною мовою програмування для учнів середніх шкіл, які мають намір спеціалізуватися в області обчислювальної техніки і програмування в американських університетах.

У 1972 р. з'явився PROgramming LOGic. При його створенні жодна з відомих мов не була узята за основу. Особливість Прологу в тому, що це перша і єдина мова програмування, заснована на логічному висновку і вирішенні поставленої задачі.

У 1972 році фахівець із системного програмування фірми Bell Labs Денніс Рітчі розробив мову програмування С. На початку Сі була розроблена як мова для програмування в операційній системі Unix. Незабаром він став поширюватися для програмістів-практиків. Наприкінці 70-х були розроблені транслятори Сі для мікроЕОМ операційної системи СР/M. Після появи IBM PC стали з'являтися і компілятори мови С. У 1983 р. американський Інститут Стандартів (ANSI) сформував Технічний Комітет X3J11 для створення стандарту мови Сі. На сьогодні мова Сі++, що з'явилася як послідовник Сі, підпорядковується більшості вимог стандарту.

Стандартний Паскаль володів низкою істотних недоліків. Тому Вірт продовжив розвивати своє дітище, так через дев'ять років, у 1979 році, з'явилася Модула-2, насамперед від Паскаля вона відрізнялася тим, що давала можливість використовувати модульне програмування, а виходить, з її допомогою вже можна було створювати досить великі проекти.

Мова Ада була створена фактично за замовленням Міністерства оборони США і, відповідно, при його активній підтримці. Ада дотепер вважається сучасною мовою з традиційною структурою керування, можливостями визначення типів і підпрограм. Задовольняє мова і вимогам модульності.

Творцем Турбо Паскаля, що незабаром витіснив з ринку всі інші специфікації, варто вважати Андерса Хейлсберга. Цей переможний хід почався в 1984 році з появою версії Turbo Pascal 2.0, її розповсюдження йшло стрімкими темпами. Версії 3.0, 4.0 і 5.0 виходили відповідно в 1985 і 1988 роках (останні дві). Наступний розвиток Pascal привело до появи таких бібліотек, як Turbo Vision, з використанням якої написаний, напевно, усім відомий, Dos Navigator, а також мови Object Pascal, що згодом стала основою для створення Delphi.

Delphi - компілятор мови Object Pascal. Тривала робота команди розроблювачів Delphi привела до появи в третій версії продукту розширеного набору інструментів для створення додатків, можливості використання технологій COM для розробки додатків WWW і багатьох інших сучасних технологій програмування.