Грошові надходження та видатки протягом життєвого циклу продукції

Грошові потоки протягом попередньої фази	Грошові потоки протягом після продажної фази
Грошові надходження: - дотації на наукові розробки; - гранти та інші платежі у рамках сприяння науково-дослідних робіт	Грошові надходження: - плата за технічне обслуговування; - платежі за ремонт; - реалізація запчастин; - надходження у результаті дезінвестицій
Грошові видатки на: - наукові дослідження; - розробку та проектування продукту; - інвестиції в основні засоби; - дослідження ринку; - маркетинг та рекламу; - навчання та підвищення кваліфікації персоналу	Грошові видатки на: - технічне обслуговування; - ремонт; - виконання гарантійних зобов’язань; - складування запчастин; - утилізацію.

Грошові надходження та видатки протягом попередньої та післяпродажної фази доцільно планувати, скориставшись прямим методом розрахунку чистих грошових потоків. Водночас, планування грошових потоків, які виникають протягом ринкового циклу продукції доцільно здійснювати непрямим методом. Для обґрунтування порядку розрахунку доходів та витрат протягом ринкового циклу продукції скористаємося логікою принципу конгруентності. Згідно з цим принципом, сума чистих грошових потоків (ЧГП), які виникають протягом ринкового циклу продукції співпадає із загальною сумою прибутку (П) за відповідний період (Т):

= <=> = , (10.1)

де: Et – грошові надходження в періоді t; At – грошові видатки в періоді t;

Lt – доходи в періоді t; Kt – витрати в періоді t.

Згідно з висновками теореми Прайнрайха-Люке (детальніше це питання висвітлено в темі 7), сума інвестованих ресурсів станом на кінець періоду t (IK_t), який відноситься до ринкового циклу (інвестиції в операційні оборотні активи за мінусом операційних поточних зобов’язань) дорівнює різниці між сумою накопиченого включно до цього періоду прибутку та чистими грошовими потоками за відповідний період:

IK_t = - (10.2)

де s – індекс, який характеризує періоди, що відносяться до ринкового циклу і передують періоду t (s = 1, 2....t).

З рівності 3.2. випливає, що чистий грошовий потік у періоді t дорівнює різниці між прибутком у відповідному періоді та величиною зміни інвестованого капіталу за період:

ЧГПt = Пt - ∆IK_t = Пt – (IK_t - IK_t-1) = Пt – (Пt - ЧГПt) (10.3.)

Прибуток періоду (t), який відноситься до ринкового циклу можна розрахувати на основі інформації про планові ціни реалізації (р_t), змінні витрати (v_t) на одиницю продукції, обсяги реалізації (OP_t) та постійні витрати (F_t,), враховуючи функцію залежності ціни від обсягів реалізації та ефект кривої досвіду:

ЧПt = (р_t - v_t) · OP_t - F_t, (10.4.)

Поділ життєвого циклу продукції на окремі фази складає теоретичне підґрунтя для систематичного планування грошових потоків у всіх періодах життєвого циклу. Дисконтуючи планові показники грошових потоків отримуємо величину доданої вартості, яку генерує окремий продукт протягом усього життєвого циклу. В табл. 3.6 наведено приклад розрахунку чистих грошових потоків протягом життєвого циклу продукції.

Таблиця 10.6.

Розрахунок ринкової вартості створеної у результаті життєвого циклу продукту (на основі показників cash-flow) тис. грн.

Період Вид платежів	1	2	3	4	5	6	7	8	Сума
Попередня фаза Всього	-110	-350							-460
Дослідження та розробки	-100	-50							-150
Інвестиції в основні засоби		-200							-200
Дослідження ринку	-50	-100							-150
Субвенції	40								40
Ринкова фаза
Обсяг реалізації, шт.			1000	2500	3000	1500
Ціна реалізації			200	220	230	200
Змінні витрати на одиницю, грн			100	90	84	80
Постійні витрати, тис. грн			90	80	70	60
Капітал, вкладений в операційні оборотні активи			50	60	30	0
Прибуток			10	245	368	120			743
Грошові надходження			200	550	690	300			1740
Грошові видатки			240	315	292	150			997
Сash-flow			-40	235	398	150			743
Після продажна фаза
Ремонт					-30	-20	-10		-60
Гарантійні зобов’язання				-10	-27	-35	-15	-10	-97
Запасні частини				20	40	50	40	20	170
Дезінвестиції							50		50
Всього			0	10	-17	-5	65	10	63
Cash-flow всього	-110	-350	-40	245	381	145	65	10	346

За ставки дисконтування на рівні 15%, ринкова вартість, створена протягом життєвого циклу продукту складатиме 33293,20 тис. грн. На основі інформації, наведеної в табл. 10.6. можна здійснити розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу за наростаючим підсумком. В табл. 10.7. наведено зіставлення грошових надходжень та грошових видатків за наростаючим підсумком протягом усіх періодів життєвого циклу. Така форма розрахунків дає можливість визначити, в яких періодах накопичена сума грошових надходжень перевищує грошові видатки. Вона є досить ефективною для здійснення контролю за ефективністю використання ресурсів.

Таблиця 10.7.

Розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу за наростаючим підсумком, тис. грн.

Період	1	2	3	4	5	6	7	8
Грошові надходження за наростаючим підсумком	40	40	240	810	1540	1890	1980	2000
Грошові видатки за наростаючим підсумком	150	500	740	1065	1414	1619	1644	1654
Cash-flow за наростаючим підсумком	-110	-460	-500	-255	126	271	336	346

У підсумку можна констатувати, що розрахунок грошових потоків протягом життєвого циклу продукції створює інформаційну базу для застосування методу DCF та оцінки доданої вартості.

Розглянемо тепер порядок калькулювання доходів і витрат протягом життєвого циклу продукції з використанням методу нарахування. Цей метод має практичну цінність з точки зору управління поведінкою менеджменту, відповідального за проект введення нового виду продукції. За використання методу розрахунку грошових потоків протягом життєвого циклу небезпека полягає в тому, що так званий „нетерплячий” менеджер, винагорода якого залежить від успішності проекту, може надто низько оцінити свої можливі доходи і відмовитися від впровадження продукту з позитивною ринковою вартістю. Це зумовлено переважно від’ємними грошовими потоками у попередній фазі та на початкових етапах виведення продукції на ринок. Інвестиції в нематеріальні активи, наприклад, в людський капітал, також можуть бути заниженими, оскільки вони вплинуть на збільшення чистих грошових потоків лише через певний період. Метод калькулювання доходів та витрат дозволяє уникнути зазначених недоліків. Окрім цього, за даного підходу всі платежі, які здійснюються протягом попередньої та після продажної стадій можна рознести на окремі періоди ринкового циклу.

Віднесення платежів, які були здійснені на попередньому етапі, на майбутні періоди ринкового циклу здійснюються, наприклад, з допомогою нарахування амортизації. Платежі післяпродажної стадії відносяться на витрати ринкового циклу на основі формування забезпечень наступних витрат і платежів. Для віднесення платежів, що здійснюються протягом попередньої та післяпродажної стадій до періодів, що відносяться до ринкового циклу необхідно визначитися з ключовими показниками. До таких показників можна віднести:

• число періодів ринкового циклу;

• обсяги реалізації у розрізі окремих періодів;

• прибуток, який планується отримати протягом окремих періодів, що відносяться до ринкового циклу;

• чисті грошові потоки, які планується отримати протягом окремих періодів, що відносяться до ринкового циклу.

Оскільки грошові потоки, що генеруються протягом попередньої та післяпродажної стадій, як правило, є негативними, за використання в якості ключових показників числа періодів ринкового циклу та обсягів реалізації виникає проблема від’ємного значення чистих грошових потоків у періоді виведення продукту на ринок. У результаті віднесення частини платежів з передньої та післяпродажної стадій на зазначений період погіршуються і без того невтішні результати діяльності за цей період. За використання як ключових показників прибутку чи cash-flow постає питання, наскільки періоди з від’ємними фінансовими результатами та чистими грошовими потоками можуть бути сумісними з ключовими показниками. Для уникнення цієї проблеми платежі попередньої та післяпродажної стадій необхідно відносити лише на періоди ринкового циклу, в яких заплановані позитивні фінансові результати (відповідно cash-flow).

Зміст вищезазначеної тези продемонструємо за допомогою умовного прикладу. Нехай чисті грошові потоки, які планується отримати протягом 4, 5 та 6 періодів використаємо як ключові показників для рознесення платежів попередньої та післяпродажної стадії на окремі періоди ринкової фази (табл. 3.6). Показник cash-flow третього періоду, як першого періоду ринкового циклу недоцільно використовувати для цілей розподілу платежів, оскільки він має від’ємне значення. Нарахування амортизації інвестицій в основні засоби здійснюється таким чином:

А = · 200000 = ∙ 200000 = 60026.

Аналогічним чином здійснюється нарахування інших платежів на окремі періоди ринкового циклу. Результати відповідних розрахунків наведені в табл. 3.8. З метою вирівнювання негативних результатів діяльності та від’ємних грошових потоків у третьому періоді від’ємний cash-flow цього періоду можна рознести на періоди з позитивними результатами.

Таблиця 10.8.

Розрахунок ринкової вартості створеної у результаті життєвого циклу продукту (метод нарахування), тис. грн.

Період Показники	1	2	3	4	5		6	7	8		Сума
Cash-flow	-110	-350	-40	245	381		145	65	10		346
Доходи
Виручка від реалізації			200	550	690		300				1740
Субвенції				12	20,3		7,6				40
Виручка від реалізації запчастин				51	86,4		32,6				170
Дезінвестиції				15	25,4		9,6				50
Всього	0	0	200	628	822,2		349,8				2000
Витрати
На виробництво та реалізацію продукції			240	315		292	150			997
Дослідження та розробки				45		76,3	28,7			150
Амортизація				60		101,6	38,4			200
Дослідження ринку				45		76,2	28,8			150
Ремонт				18		30,5	11,5			60
Гарантійні зобов’язання				29,1		49,3	18,6			97
Всього	0	0	240	512,1		625,9	275			1654
Прибуток			-40	115,9		196,3	74,8			346
Інвестований капітал протягом попередньої фази
Дослідження та розробки	100	150	150	105		28,7	0	0	0
Інвестиції в основні засоби	0	200	200	140		38,3	0	0	0
Дослідження ринку	50	150	150	105		28,7	0	0	0
Субвенції	-40	-40	-40	-28		-7,6	0	0	0
Всього	110	460	460	322		88,3	0	0	0
Інвестований капітал у після продажній фазі
Ремонт				-18		-18,5	-10	0	0
Гарантійні зобов’язання				-19,1		-41,4	-25	-10	0
Запасні частини				31		77,4	60	20	0
Дезінвестиції				15		40,4	50	0	0
Всього	0	0	0	8,9		57,9	75	10	0
Сума інвестованого капіталу	110	460	460	330,8		146	75	10	0
Витрати на капітал		16,5	69	69		49,6	21,9	11,3	1,5
EVA	0	-16,5	-109	-46,9		146,6	52	-11,3	-1,5

В табл. 10.9 наведено результати рознесення платежів попередньої та післяпродажної стадій на періоди ринкового циклу у разі використання прибутку як ключового показника.. Саме ці розрахунки і демонструють порядок калькуляції доходів та витрат протягом життєвого циклу продукції за методом нарахування.

Таблиця 10.9

Розрахунок ринкової вартості створеної у результаті життєвого циклу продукту (метод нарахування), тис. грн.

Період Показники	1	2	3	4	5	6	7	8		Сума
Cash-flow	-110	-350	-40	245	381	145	65	10		346
Доходи
Виручка від реалізації			200	550	690	300				1740
Субвенції			0,5	13,2	19,8	6,5				40
Виручка від реалізації запчастин			2,3	56	84,2	27,8				170
Дезінвестиції			0,7	16,5	24,8	8,1				50
Всього	0	0	203,5	635,7	818,8	342				2000
Витрати
На виробництво та реалізацію продукції			190	305	322	180			997
Дослідження та розробки			2	49,5	74,3	24,2			150
Амортизація			2,7	65,9	99	32,4			200
Дослідження ринку			2	49,5	74,3	24,2			150
Ремонт			0,8	19,8	29,7	19,7			60
Гарантійні зобов’язання			1,3	32	48	15,7			97
Всього	0	0	198,8	521,7	647,3	286,2			1654
Прибуток			4,7	114,1	171,4	55,9			346
Інвестований капітал протягом попередньої фази
Дослідження та розробки	100	150	148	98,5	24,2	0	0	0
Інвестиції в основні засоби	0	200	197,3	131,4	32,3	0	0	0
Дослідження ринку	50	150	148	98,5	24,2	0	0	0
Субвенції	-40	-40	-39,5	-26,3	-6,5	0	0	0
Всього	110	460	453,8	302,1	74,3	0	0	0
Інвестований капітал (ринковий цикл)	0	0	50	60	30	0	0	0
Інвестований капітал у після продажній фазі
Ремонт			-0,8	-20,6	-20,3	-10	0	0
Гарантійні зобов’язання			-1,3	-23,3	-44,3	-25	-10	0
Запасні частини			2,3	38,3	82,5	60	20	0
Дезінвестиції			0,7	17,2	41,9	50	0	0
Всього	0	0	0,8	11,6	59,8	75	10	0
Сума інвестованого капіталу	110	460	504,6	373,7	164,2	75	10	0
Витрати на капітал		16,5	69	75,7	56,1	24,6	11,3	1,5
EVA	0	-16,5	-64.3	-38,4	115,3	31,3	-11,3	-1,5

Взаємозв’язки між калькулюванням доходів та витрат, оцінкою ринкової вартості майбутніх грошових потоків та доданої вартості, яка генерується продуктом протягом його життєвого циклу можна продемонструвати, скориставшись положеннями теореми Прайнрайха-Люке. Згідно з цією теоремою, теперішня вартість чистих грошових потоків, які підприємство отримує від виробництва та реалізації продукту протягом його життєвого циклу відповідає теперішній вартості чистого прибутку з урахуванням принципу конгруентності, якщо враховувати вартість капіталу, інвестованого на початку відповідного періоду. Сума інвестованого капіталу в періоді t визначається за алгоритмом (10.2).

В таблицях 10.8 та 10.9 наведено суму інвестованого капіталу в попередньому та післяпродажному періодах у розрізі окремих видів платежів. Результати зіставленні прибутку підприємства за певний період з витратами на капітал, інвестований у відповідному періоді характеризує показник економічної доданої вартості (Economic Value Added, EVA). В окремих літературних джерелах цей показник також позначається як залишковий прибуток (більш детально це питання розглядається в темі 7).

У разі дисконтування економічної доданої вартості по ставці залучення капіталу 15%, отримаємо величину доданої вартості, створеної протягом життєвого циклу продукції в розмірі 33293,2 тис. грн, що відповідає показнику вартості, який ми отримали при дисконтування чистих грошових потоків, отриманих протягом життєвого циклу продукції (табл. 10.6). Аналіз результатів розрахунку вартості, створеної у процесі життєвого циклу продукції з використанням методу нарахування характеризується недоліком, який зумовлений від’ємним значенням показника EVA в окремих періодах.

Концепцію розрахунку вартості, створеної протягом життєвого циклу продукції на базі кумулятивних платежів можна подати у вигляді розрахунків на базі економічної доданої вартості наростаючим підсумком. Відповідні розрахунки наведені в табл. 10.10.

Таблиця 10.10.

Розрахунок економічної доданої вартості протягом життєвого циклу за наростаючим підсумком, тис. грн.

Період	1	2	3	4	5	6	7	8
Доходи за наростаючим підсумком			200	828	1650,2	2000
Витрати за наростаючим підсумком			240	752,2	1378,1	1654
EVA за наростаючим підсумком			-40	75,8	272	346

Проведені розрахунки дають можливість запланувати життєвий цикл продукції таким чином, щоб це дало змогу максимізувати ринкову вартість підприємства. До інструментів оптимізації рівня витрат, їх структури та поведінки з точки зору максимізації вартості, створюваної відповідним видом продукції можна віднести такі:

• аналіз взаємозв’язків між витратами та грошовими видатками;

• аналіз наслідків запуску у виробництво різних варіантів (версій) продукту;

• рішення щодо варіанті конструкції продукту;

• визначення оптимального часу введення продукту та його виведення з виробництва;

• оптимізації політики ціноутворення у довгостроковому періоді;

• аналіз наслідків застосування різних методів виготовлення готової продукції;

• аналіз наслідків застосування різних умов реалізації, обслуговування та повернення продукції.

Розрахунок вартості, створеної протягом життєвого циклу продукції, який може здійснюватися на основі калькулювання доходів та витрат або ж на базі визначення чистих грошових потоків, складає основу для систематизованого управління витратами, орієнтованого на створення доданої вартості. Використання методу розрахунку вартості продукту протягом життєвого циклу на базі cash-flow для цілей управління поведінкою персоналу може зумовити хибні стимули та мотивації, оскільки чисті грошові потоки у перших періодах життєвого циклу як правило є від’ємними. Хибні сигнали дещо зменшуються у разі використання розрахунків життєвого циклу продукції на базі калькулювання доходів та витрат з можливістю періодизації платежів.