1. Складові частини магістерської дипломної роботи

Зміст магістерської дипломної роботи (проекту) визначається її темою. Робота повинна мати доказовий аргументований матеріал і може включати:

- формування наукової, науково-технічної, проектно-конструкторської задачі; обґрунтування її актуальності та практичної значимості;

- аналіз методів (методик), які застосовуються при вирішенні подібних задач та обґрунтування вибраного методу (методики) для проведення дослідження;

- програму та алгоритм розв'язання задачі із зазначенням технічних засобів, які використовувались при проведенні досліджень;

- аналітичний опис проведення власних досліджень та отриманих результатів, їх наукову та практичну цінність;

- висновки щодо повноти вирішення поставлених задач та пропозиції по використанню результатів досліджень.

Магістерська дипломна робота (проект) складається з дипломної записки, альбому креслень і демонстраційного матеріалу (плакатів).

0. Дипломна записка

До дипломної записка входять:

• титульний аркуш (Додаток 1);

• завдання на дипломну магістерську роботу (Додаток 2);

• зміст дипломної записки;

• перелік умовних позначень, символів та рідковживаних термінів;

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки (за необхідністю);

• анотація українською, російською та англійською мовами.

Зміст – перелік змістовної частини дипломної записки із зазначенням сторінок вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Вступ містить обґрунтування теми та одержані результати. У вступі послідовно викладаються:

• актуальність обраної теми,

• проблема,

• мета дослідження,

• об’єкт дослідження

• предмет дослідження,

• завдання дослідження,

• методологія дослідження,

• наукова новизна і практична цінність

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Магістерська дипломна робота (проект) є кваліфікаційною працею, і те, як її автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. Актуальність теми, фактично, є відповіддю на питання "Якій галузі виробництва або знань і для чого необхідні запропоновані наукові результати?".

Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не складаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. В дизайні середовища це можуть бути, наприклад,

• виникнення об’єктів нової типології, для яких необхідно визначити функціональне призначення, ергономічні вимоги і шляхи використання новітніх технологій;

• розширення або зміна функцій вже існуючих об’єктів і необхідність їх реконструювання в світі науково-технічного прогресу, зміни психофізичного стану і потреб сучасної людини і таке інше.

Обґрунтовуючи проблему у вступі треба коротко (2-3 речення) відобразити рівень вирішеності проблеми, існуючі теоретичні і практичні роботи в напрямку дослідження, які докладніше викладаються в основній частині.

Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження

Мета дослідження — це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим:

• на вироблення суспільно корисного об’єкта (продукта) з ліпшими, ніж було раніше, показниками якості;

• на оптимізацію процесу досягнення високих показників якості об’єкта (продукту).

Поставленої мети досягти треба обов'язково. І неодмінно перевірити, наскільки чітко визначене досягнення мети у висновках.

Надалі формулюються об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення (офіс жінки-політика, сучасна бібліотека, ресторан швидкого харчування, проектування модульних меблів тощо).

Предмет – це те, що міститься в межах об'єкта (принципи проектування середовища, функціональне зонування..., освітлення..., ергономічні вимоги..., формоутворення... тощо). Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему науково-дослідної роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Завдання дослідження – конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Завдання дослідження викладаються у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., визначити, з'ясувати...,). Перелік завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів пов'язані саме з формулюванням завдань дослідження.

Дуже важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження — інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети (аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду проектування об'єктів (інтер’єрів, предметного середовища), натурні типологічні й соціологічні обстеження; експериментальне проектування, графічне й логічне моделювання й ін.).

Наукова новизна. Для багатьох галузей науки новизна виявляться у наявності вперше сформульованих i змістовно обґрунтованих теоретичних положень, методичних рекомендацій, які впроваджують їх в практику i суттєво впливають на досягнення нових соціально-економічних результатів. Новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу досі не використовуваних джерел, з’ясуванні генезису розвитку тієї чи іншої галузі знань, у розкритті закономірностей i основних шляхів розвитку науки i техніки.

За місцем отриманих знань у ряду відомих наукових даних можна виділити такі різновиди новизни:

• перетворення відомих даних, докорінна їх зміна;

• розширення, доповнення відомих даних;

• уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об’єктів, систем.

Практична цінність. Визначення шляхів використання отриманих результатів дослідження, скорочений опис спроектованого з використанням результатів дослідження об’єкту або об’єктів.

Основна частина роботи містить опис процесу дослідження згідно з зформульованими вище завданнями дослідження, висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил. Основна частина включає:

1. Аналіз існуючого стану об’єкта і предмета дослідження (виходячи з теоретичних матеріалів, публікацій, натурного обстеження викладаються, наприклад, розвиток і трансформація об’єкта дослідження у часі; загальні вимоги до організації внутрішнього простору приміщень обраного напрямку (функціональне зонування, ергономіка, нормативи безпеки, санітарно-гігієнічні та ін. ); формулювання нових вимог до властивостей об'єкта, обумовлених природно-кліматичними, соціально-економічними або матеріально-технічними факторами; пошук і визначення недоліків (невідповідностей потребам суспільства, естетичним, функціональним або іншим вимогам) існуючого об’єкта або його властивостей тобто розкриття проблеми дослідження; визначення вихідних даних; уточнення невідомих (шуканих) параметрів; формулювання обмежень. На цій основі висловлюється авторська гіпотеза або концепція про потрібну зміну властивостей об'єкта, тобто шляхи вирішення проблеми.

2. Синтез предмета дослідження, або реалізацію виробленої раніше гіпотези (концепції). В цій частині формулюються принципи й наукові положення, спрямовані на поліпшення або створення нових властивостей досліджуваного об'єкта, описується експериментальне дослідження.

3. Оцінку й апробацію нового предмета дослідження, розв'язувані на заключному етапі дослідження. Забезпечують перевірку відповідності фактично отриманої властивості намічуваній при виборі й обґрунтуванні теми. Апробація нового предмета дослідження становить проектну частину магістерської роботи, що має чітко визначену структуру (40-45 стор. А4, включаючи графічні матеріали):

Зміст проектної частини:

1. Вихідні дані (5 стор.).

• Завдання на апробацію результатів наукового дослідження.

• Вихідний план.

• Опис архітектурної ситуації.

• Технічне завдання: назва об'єкта; призначення об'єкта; потужність об'єкта.

• Перелік нормативної та довідкової літератури для проектування.

2. Передпроектне дослідження (20-25 стор.)

2.1. Аналіз архітектурної ситуації (2 стор.): і

2.1.1. наявне планування;

2.1.2. природне освітлення та орієнтація;

2.1.3. вхід до приміщення;

2.1.4. конструкції будівлі;

2.1.5. інженерні мережі будівлі.

2.2. Аналіз аналогів (3-5 об'єктів, 8-15 стор.):

2.2.1. приклади аналогічних об'єктів з коротким описом;

2.2.2. аналіз аналогів з погляду тематики наукового дослідження;

2.3. Аналіз технічного завдання (8-10 стор.):

2.3.1. визначення складу та площі необхідних функціональних зон з акцентом на тематику наукового дослідження;

2.3.2. вимоги до окремих функціональних зон з акцентом на тематику наукового дослідження;

2.3.3. склад та параметри окремих функціональних зон;

2.3.4. вимоги до зв'язків між окремими зонами та схема-граф функціонального зонування;

2.3.5. варіанти функціонального зонування.

2.4. Пошук художнього рішення (2-3 стор.):

2.4.1. концептуальна розробка художнього рішення об'єкта;

2.4.2. проектна концепція в текстовій та графічній формі;

3. Опис та обґрунтування проектного рішення (15-20-стор.)

3.1. Планувальні рішення (2-3 стор.)

3.1.1. склад та параметри функціональних зон;

3.1.2. зв'язки між функціональними зонами;

3.1.3. опис окремих функціональних зон.

3.2. опис та обґрунтування проектного рішення з точки зору наукової тематики проекта.

Висновки містять загальні висновки по роботі (висновки окремих розділів можуть повторюватись в скороченому, або повному обсязі), формулювання розроблених рекомендацій до проектування, якщо вони розроблялись, рекомендації до практичного застосування результатів дослідження

Список використаної літератури повинен містити не менше 20 найменувань друкованих видань. Якщо використовувались – Internet- ресурси, треба вказати найменування і автора статті, найменування сайту і електронну адресу сайту (Web-сторінки).

Додатки. При необхідності в додатки включається допоміжний матеріал з метою повноти дипломної записки: таблиці допоміжних цифрових даних; ілюстрації допоміжного характеру; акти про впровадження результатів досліджень, тощо. Сторінки додатків нумеруються, але їх кількість не враховуються в загальну кількості сторінок дипломної записки.