3. Об'єкти і суб'єкти конституційного права

Конституційне право як будь-яка галузь національного права, має свій окремий об'єкт правового регулювання, тобто сукупність однорідних суспільних відносин, які виникають у процесі здійснення державної влади, її формування та взаємодії між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади.

До об'єктів конституційного права належать: народовладдя, демократія, соціальна політика, форма правління, глава держави, парламент, уряд, їхня компетенція та строки повноважень; конституційно-правовий статус людини і громадянина (громадянство, права, свободи та обов'язки ); виборче право (порядок організації та проведення виборів вищих посадових осіб і представницьких органів, референдумів), символіка держави (прапор, герб, гімн); адміністративно-територіальний устрій (форма державного устрою, статус територіальних одиниць, їх відносини з центром та між собою);

На відміну від інших галузей права, конституційно-правові відносини ніколи не можуть виникнути між фізичними особами, тому що одним із суб'єктів цих відносин завжди виступає держава в особі якого-небудь державного органу або посадової чи службової особи.

Суб'єктів конституційного права можна поділити на чотири групи:

1) фізичні особи - 1) громадяни (піддані) держави; 2) іноземні громадяни (піддані); 3) особи без громадянства (апатриди); 4) особи, які мають подвійне громадянство (біпатриди); 5) особи, яким надано статус біженця або притулок у державі.

2) державні утворення - 1) держава в цілому; 2) складові частини держави (суб'єкти федерації, адміністративно-територіальні одиниці, автономні утворення).

3) органи державної влади - 1) центральні (федеральні) органи державної влади (парламент, глава держави, уряд, конституційний суд тощо); 2) регіональні органи, органи державної влади суб'єктів федерації; 3) державні органи місцевого управління.

4) недержавні об'єднання - 1) соціальні спільності (народ, нація, етнічні групи, населення адміністративно-територіальної одиниці); 2) органи місцевого самоврядування; 3) громадські організації (політичні партії, профспілки, міжнародні та релігійні організації, фонди тощо).

4. Конституційно-правові норми України, їх види і специфіка.

Конституційно-правова норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права. Конституційно-правові норми характеризуються загальними рисами, притаманними всім видам правових норм, зокрема: а) вони виступають регулятором суспільних відносин;

б) встановлюють загальнообов'язкові правила поведінки;

в) мають формально визначений характер;

г) мають письмову, документальну форму, містяться в нормативно-правових актах;

ґ) їх виконання забезпечується примусовою силою держави.

Водночас, конституційно-правовим нормам властиві й деякі специфічні риси. Так, від інших правових норм вони відрізняються:

1) змістом, оскільки регулюють особливе коло суспільних відносин, що становлять предмет галузі конституційного права України;

2) установчим характером приписів, що містяться в цих нормах,- вони визначають систему ОДВ, встановлюють форму правових актів (закони, укази, постанови, розпорядження), порядок їх прийняття і оприлюднення тощо;

3) джерелами, в яких вони виражені, найважливіші норми закріплені в КУ і мають найвищу юридичну силу;

4) особливостями структури, оскільки для них не є характерною класична тричленна структура (гіпотеза, диспозиція і санкція). Так, деякі конституційно-правові норми взагалі мають лише диспозицію, наприклад, «Україна є республікою» (ст. 5 Конституції України), інші - диспозицію і гіпотезу, наприклад, «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених КУ» (ст. 32 КУ), а санкція міститься лише в окремих конституційно-правових нормах, наприклад, «Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину» (ст. 111 КУ);

5) особливостями кола суб'єктів, відносини між якими вони регулюють;