2. Зміст навчальної дисципліни «іноземна мова (англійська)»

Морфологія.

Артикль. Означений, неозначений, його значення та вживання.

Відсутність артикля. Вживання артикля з власними назвами, назвами абстрактних понять та речовин.

Іменник. Однина та множина іменників. Відмінки іменників: загальний та присвійний. Функції іменника в реченні.

Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Числівник. Кількісні та порядкові. Прості та десяткові дроби, дати, відсотки.

Займенник. Особові, зворотні, присвійні, вказівні, питальні, неозначені, заперечні. Об'єктний відмінок особових займенників. Абсолютна форма присвійних займенників.

Дієслово. Особові та не особові форми дієслова. Смислові, допоміжні і напівдопоміжні дієслова. Основні форми дієслова і правила їх утворення. Значення і вживання дієслів: tо be, to have. Модальні дієслова: сan, may, must, should, would. Правильні та неправильні дієслова. Три форми дієслова. Активний стан дієслова.

Часи групи Simple (Indefinite): Present, Past, Future. Утворення, вживання, переклад. Показники часу.

Часи групи Continuous (Present, Past, Future). Утворення, вживання, переклад. Ознаки часу. Способи вираження майбутнього часу (to be going to, Present, Future Simple, Present Continuous).

Часи групи Perfect (Present, Past, Future). Утворення, вживання, переклад. Показники часу.

Часи групи Perfect Continuous (Present, Past, Future).Утворення, вживання, переклад. Ознаки часу.

Пасивний стан дієслів. Утворення, вживання, переклад.

Наказовий спосіб.

Узгодження часів. Пряма та непряма мова.

Інфінітив. Інфінітивні комплекси.

Дієприкметник. Дієприкметникові комплекси.

Герундій і віддієслівний іменник. Комплекси з герундієм. Герундій та дієприкметник І. Основні відмінності.

Сполучники, прийменники. Основні випадки вживання. Сталі вирази з прийменниками.

Прислівник. Ступені порівняння прислівників.

Дієприкметник.

Часи групи Continuous (Present, Past, Future). Утворення, вживання, переклад. Показники часу.

Словотворення. Утворення слів за допомогою суфіксів і префіксів. Найуживаніші префікси. Утворення слів зміною наголосу. Утворення слів за допомогою конверсії. Утворення слів словоскладанням чи основоскладанням.

Синтаксис.

Структура англійського речення. Речення: розповідні, питальні, наказові, окличні. Прості: поширені, непоширені. Складні: складносурядні, складнопідрядні.

Головні члени речення: іменник, займенник, числівник, інфінітив, герундій.

Присудок: простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний.

Другорядні члени речення: додаток (прямий, непрямий, прийменниковий), обставини (обставина місця, обставина часу, обставина способу дії, обставина причини, обставина мети), означення (прикметник, іменник у присвійному відмінку, іменник у загальному відмінку, присвійний займенник, числівник, дієприкметник теперішнього і минулого часу, інфінітив).

Типи підрядних речень: підметове, предикативне, означальне, місця, часу, причини, мети, способу дії, умовне, наслідкове.

Умовні речення: реальні умовні речення Conditional I (if...), нереальні умовні речення (Conditional II), нереальні умовні речення, що стосуються минулого(Conditional III).

Питальні речення: загальні запитання; спеціальні запитання; запитання до різних членів речення (до підмета і його означення, до присудка, до іменної частини присудка, до прямого додатка, до прийменникового додатка, до означення додатка, до обставини); альтернативні запитання, роз’єднувальні запитання.

Письмо.

Письмо сприяє формуванню вмінь говоріння і читання та має на меті уміння викладати свої думки (висловлюватись) у письмовій формі за схемою або ситуацією.

Вступник повинен уміти:

 скласти план до тексту;

 написати резюме до прочитаного чи прослуханого тексту;

 написати діловий лист;

 написати анотацію до статті.

Обсяг написаного може бути різним.

Фонетика.

Англійський алфавіт. Міжнародний фонетичний алфавіт.

Приголосні: вимова приголосних. Голосні: вимова голосних. Правила читання буквосполучень. Наголос: словесний наголос, наголос у фразах, логічний наголос. Ритм. Інтонаційні особливості англійського речення. Вимова смислових груп.

Лексика.

Вступники повинні вільно володіти лексикою в межах побутових тем, а також тем, пов’язаних зі сферою професійної діяльності студента (2500 одиниць); уміти варіювати формулювання, щоб уникнути частих повторів.

До словникового запасу включаються також фразеологізми, найбільш вживані синоніми й антоніми іноземної мови, умовні скорочення.

Аудіювання.

Аудіювання передбачає сприймання мови іншої особи при безпосередньому спілкуванні (до 7% незнайомих слів), адекватну реакцію на почуте під час розмови. Вступник повинен розуміти англійську мову на слух при довжині фраз 7–8 слів.

Читання і переклад текстів за професійним спрямуванням.

Вступники повинні вміти читати про себе за допомогою словника з метою одержання інформації з газети, статті, що висвітлюють поточні події політичного, суспільного і культурного життя країни і за кордоном, а також неадаптовану літературу за фахом, що містить 6–8% незнайомої лексики.