Прикметник

Прикметник (the adjective) — частина мови, що виражає ознаку, якість або властивість предметів і відповідає на питання what? (який?).

Прикметники в англійській мові не змінюються ні за відмінками, ні за числами, ні за родами.

Прикметники бувають прості (good, cold, young), по­хідні (important, international, beautiful), складні (well-organized, time-consuming).

За значенням прикметники поділяються на дві групи; відносні (a brick wall, a wooden table) і якісні (cold, beau­tiful).

Є три способи утворення вищого і найвищого ступенів порівняння (degrees of comparison):

1) за допомогою суфіксів -er, -est (big – bigger - the biggest, hot- hotter - the hottest);

2) за допомогою слів more, the most (important - more important - the most important, beautiful - more beautiful - the most beautiful);

3) від іншого кореня ( good – better - the best; bad – worse - the worst).

Займенник

Займенник (the pronoun) — це слово, яке не називає предмета, особи, явища, якості та числа, а лише вказує на них.

Особові займенники в англійській мові мають два відмінки називний (the Nominative Case) і об’єктний (the Objective Case).

Називний відмінок Об’єктний відмінок

I - Я me - мене, мені

He - Він him - його, йому

She - Вона her - її, їй

It - Він, вона, воно it - його, йому, їй

We - Ми us - нас, нам

You - Ви, ти you - Вам, Вас, тобі, тебе

They - Вони them - їх, їм

До вказівних займенників належать: this цей, that той, such такий, the same той самий. Займенники this і that мають форму множини thеsе ці і thоsе ті.

Займенник this (thеsе) вживається стосовно предметів, що перебувають близько від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось близьке в часі, що відноситься до теперішнього часу.

Займенник that (thоsе) вживається стосовно предметів, більш віддалених від того, хто говорить, а також тоді, коли йдеться про щось більш віддалене в часі, що відноситься до минулого або майбутнього.

Займенники this і that вживаються як займенники - прикметники у функції означення і як займенники – іменники у функції підмета і додатка:

This watch is expensive. (означений).	Цей годинник дорогий.
This is an expensive watch (підмет).	Це дорогий годинник.
If you need a pen, take this one. (додаток)	Якщо тобі потрібна ручка, візьми цю.

В англійській мові є такі питальні займенники: who хто; what що, який; which який, котрий; whose чий.

Питальний займенник who має два відмінки: називний – who і об’єктний – whom.

Who told you about it?	Хто розповів вам про це?
Who is this girl?	Хто ця дівчина?
Whom did you see there?	Кого ви там бачили?

Питальний займенник what вживається як займенник – іменник що і займенник – прикметник який:

What are you doing?	Що ви робите?
What newspaper are you reading?	Яку газету ви читаєте?

Питальний займенник which який, котрий вживається стосовно істот і неістот, коли мається на увазі вибір (Хто з ..?, Який з ...?)

Which of them is a doctor?	Хто з них лікар?
Which magazine do you want to take?	Який журнал (який з цих журналів) ви хочете взяти?

В англійській мові питальні займенники в функції означення ставляться безпосередньо перед означуваним іменником на відміну від української мови, де між займенником який, чий і означуваним іменником можуть стояти інші члени речення:

Whose bag have you taken?

Чий портфель ти взяв? Чий ти взяв портфель?

В англійській присвійні займенники мають дві форми: залежну (conjoint) і незалежну (absolute).

залежна форма незалежна форма українські відповідники

my mine мій, моя, моє, мої

his his його (чоловічий рід)

her hers її

its ----- його (середній рід), її

our ours наш, наша, наше, наші

your yours ваш, ваша, ваше, ваші,

твій, твоя, твоє, твої

their theirs їхній, їхня, їхнє, їхні

Наприклад: my address - моя адреса, our school – наша школа.