- •Основні задачі економетрії.
- •Роль економетричних досліджень в економіці.
- •Роль економетричних досліджень в економіці.
- •3.Предмет, цілі, завдання та структура курсу.
- •4.Місце і значення курсу серед дисциплін фундаментальної підготовки фахівців з економіки.
- •Взаємозв’язки курсу із суміжними дисциплінами.
- •Особливості економетричних моделей.
- •7.Вибір змінних і структура зв’язків.
- •Класифікація економетричних моделей.
- •3.3. Інформаційна база економетричних моделей.
- •8. Роль і місце економетричних моделей в математичному моделюванні
- •9. Приклади економетричних моделей: виробнича функція Кобба-Дугласа
- •10. Приклади економетричних моделей: моделі пропозиції і попиту на конкурентному ринку
- •11. Приклади економетричних моделей: модель Кейнса
- •12. Приклади економетричних моделей: модель споживання
- •13. Загальна лінійна економетрична модель.
- •Вибіркова (емпірична) загальна лінійна економетрична модель має наступний вигляд :
- •Вибіркова (емпірична) функція регресії для загальної лінійної економетричної моделі має наступний вигляд :
- •Теоретична (“канонічна”) модель парної лінійної регресії
- •Вибіркова (емпірична) модель парної лінійної регресії
- •14. Емпірична модель множинної лінійної регресії.
- •15. Зведення нелінійних економетричних моделей до лінійного вигляду
- •Зведення нелінійних економетричних моделей до лінійного вигляду
- •Метод найменших квадратів.
- •17. Оператор оцінювання 1мнк.
- •18. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк) - умови Гауса-Маркова.
- •19. Верифікація моделі
- •3.1. Показники якості моделі
- •20. Перевірка значущості та довірчі інтервали
- •21. Етапи дослідження загальної лінійної моделі множинної регресії
- •22.Прогнозування за лінійною моделлю
- •23. Методи побудови багатофакторної регресійної моделі
- •24. Поняття мультиколінеарності
- •25. Вплив мультиколінеарності на оцінки параметрів моделі. (24)
Особливості економетричних моделей.
Економетрична модель – це окрема функція чи система функцій (рівнянь), що описує кореляційно-регресійний зв'язок між економічними показниками, один чи декілька з яких є залежною змінною, а усі інші – незалежними.
Економетричні моделі представляють собою окремий клас економіко-математичних моделей і характеризуються наступними особливостями:
економетричні моделі є моделі функціональні ;
економетричні моделі є моделі прикладні (емпіричні) ;
економетричні моделі є моделі дескриптивні ;
економетричні моделі є моделі стохастичні.
У загальному вигляді економетрична модель у вигляді однієї функції (рівняння) має наступний вигляд :
( 7 )
де
- залежна змінна;
-
незалежні змінні;
- випадкова (стохастична) складова
моделі. Прикладом такої моделі може
бути відома виробнича функція
Кобба-Дугласа:
,
( 8 )
де
- випуск продукції; К – основний капітал;
L – затрати
праці (людський капітал);
і
- параметри моделі.
Якщо економетрична модель представляє собою систему функцій (рівнянь) вона у загальному вигляді має наступний вигляд:
,
( 9 )
де к – кількість рівнянь. Прикладом такої моделі може бути відома модель формування доходу Дж. М. Кейнса:
( 10 )
де
- сукупне споживання,
- національний дохід, Іt
- інвестиції,
- параметри моделі.
Незалежні
змінні економетричних моделей
,як
і регресійних, називають пояснюючими
змінними
(або факторами,
інколи регресорами). Залежні змінні
називають пояснюваними
змінними
(або регресандами). Крім цього усі змінні
економетричних моделей, як і будь-якої
економіко-математичної моделі, поділяють
на екзогенні
і ендогенні.
Екзогенними (зовнішніми) називаються змінні, значення яких є наперед визначеними перед використанням моделі, а ендогенними (внутрішніми) – такі, значення яких визначаються тільки із самої моделі.
Так, для моделі (8) змінні K і L є екзогенними змінними, а - ендогенною. Для моделі (10) тільки змінна Іt є екзогенною, а змінні і - ендогенними, при чому вони виступають одночасно як залежні так і незалежні змінні.
Випадкову складову економетричної моделі за аналогією з регресійною моделлю прийнято називати збуренням ( похибкою, відхиленням) моделі, а для вибіркової моделі при означені оцінки цієї величини в основному використовується термін залишки.
Введення до економетричної моделі стохастичної складової має наступні підстави:
до будь-якої економетричної моделі включаються не всі фактори, які можуть впливати на залежну змінну, а тільки основні ;
на залежну змінну при моделюванні таких складних об’єктів як економічні системи можуть впливати і численні випадкові фактори, які взагалі неможливо передбачити ;
частина факторів не піддається квантифікації (тобто кількісному вимірюванню), а для тих, що вимірюються можлива похибка вимірювання даних.
Стохастична складова моделі якраз і акумулює в собі всі відхилення фактичних спостережень залежної змінної від обчисленої згідно рівняння регресії за рахунок наведених вище обставин.
