Добовий вихід екскрементів від свиней

Показник	Хряки	Свиноматки			Поросята відлучені масою до 30 кг		Свині масою, кг
холості	супоросні	з поросятами
			до 40	40-80		більше 80
Екскременти, кг Вологість %	11,1 89,4	8,8 90,8	10,0 91,0	15,3 90,1		2,4 85,0		3,5 86,6	5,1 87,0	6,6 87,5

Річний вихід екскрементів з ферми при цілорічному стійловому безвигульному утриманні тварин можна розрахувати, помноживши їх добовий вихід на 365, при стілово-пасовищному утриманні тварин з використанням вигульно-кормових загонів річний вихід екскрементів на 30% нижче через втрату їх на пасовищі.

Підстилковий гній – це повне добриво, що містить всі поживні речовини, необхідні рослинам в достатньо збалансованому співвідношенні (таблиця 4).

Разом із збагаченням ґрунту елементами живлення внесення гною покращує його структуру: легкі піщані ґрунти під впливом гною стають більш зв'язними, а важкі глинисті – більш пухкими. Внесення гною підвищує здатність ґрунту утримувати вологу і збільшує його теплоємність.

Таблиця 4

Склад свіжого гною % (за м. З. Авдоніним)

Складові частини	Гній
	змішаний	кінський	великої рогатої худоби	овець	свиней
Вода	75,0	71,3	77.3	64,6	72,4
Органічна речовина	21,0	25,4	20,3	31,8	25,0
Азот загальний	0,50	0,58	0,45	0,83	0,45
Азот білковий	0,31	0,35	0,28	-	-
Азот аміачний	0,15	0,19	0,14	-	0,20
Фосфор (Р2О5)	0,25	0,28	0,23	0,23	0,19
Калій (К2О)	0,60	0,63	0,50	0,65	0,60
Вапно (СаО)	0,35	0,21	0,40	0,33	0,18
Магнезія (MgO)	0,15	0,14	0,11	0,18	0,09
Тріоксид сірки	0,10	0,07	0,06	0,15	0,08
Хлор	-	0,04	0,10	0,17	0,17
Діоксид кремнію	-	1,77	0,85	1,47	1,08
Оксиди заліза і алюмінію	-	0,11	0,05	0,24	0,07

Систематичне застосування гною створює сприятливі умови для ефективного використання мінеральних добрив не тільки на слабогумусованих, кислих дерново-підзолистих ґрунтах, але і на чорноземах.

Гній має тривалу післядію і впливає на грунт і урожай протягом 5-6 років і більше. На дерново-підзолистих, бідних гумусом, ґрунтах 1 т гною при добрій агротехніці забезпечує надбавку урожаю 0,8-1,0 ц/га в перерахунку на зерно.

Питома вага підстилкового гною на сучасному етапі розвитку тваринництва різко скоротилася.

Підстилкові матеріали мають значний вплив на мікроклімат у приміщенні, на кількість і якість добрив. Вони поглинають вологу і шкідливі гази, що виділяються тваринами, поліпшують умови утримання тварин, так як створюють більш сухе, м’яке і тепле ложе, покрашують фізико-механічні і біологічні властивості гною. Липкість гною зменшується, він стає більш пухким, в ньому створюються умови для активного протікання біотермічних процесів.[1]

В якості підстилкових використовують найрізноманітніші матеріали: солому, торф, мох, листя дерев, тирсу.

Вологопоглинаюча здатність (маса вологи, яка може бути поглинута, виражена у відсотках до маси матеріалу натуральної вологості) складає: солома нерізана – 170-175; січка соломи – 265-270; листя дерев – 200-300; торф моховий – 300-400; мох торф’яний – 300-425; тирса – до 425.

Разом із підстилкою в добрива вноситься деяка кількість поживних для рослин речовин (таблиця 5).

Таблиця 5