Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен 4 курсVIdpovidi_DEK_4_kurs.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
298 Кб
Скачать
☆
  1. Способи представлення даних. Таблиця. Числове представлення. Графічні способи представлення.

Першим кроком статистичної обробки психодіагностичних результатів є побудова Зведеної таблиці даних, в яку вносяться усі подальші експериментальні та не експериментальні дані. Зведена таблиця даних є основою для усіх подальших математичних розрахунків. Вона подається як перший додаток у курсових та дипломних роботах.

Рядок Зведеної таблиці даних – це дані одного й того ж діагностованого. Кількість рядків залежить від кількості усіх діагностованих. У колонках представляються зафіксовані показники – як психологічні так і непсихологічні, зокерма так звані паспортні дані вік, стать, рід занять тощо. У колонтах можуть бути представленні як сумарні так і одиничні заміри – відповіді на запитання анкети, конкретні типи поведінки діагностованого, зафіксовані у ході спостереження, особливості його малюнка (при малюнкових методиках), оцінка експертів тощо – психологічні ознаки.

Текстове представлення результатів – представлення результатів у вигляді діаграм, графіків. Структурних схем (графи), формули тощо. Найпоширенішою формою представлення даних є цифрове (текстове) представлення. Сюди відносять показники (хсер), похибка середнього, дисперсія, асиметрія, ексцес, максимальне, мінімальне зняення, розмах, коефіцієнт варіації, модальне значення, медіана.

Графічне представлення даних урізноманітнює виклад інформації, виступає ілюстрацією до текстового представлення. Способи представлення:

- діаграми (стовпчикові, полосні, кругові). Будують на основі середніх значень, медіани, моди, мінімумів та максимумів. Використовуються також для порівняння результатів.

- Графіки – використовується аналогічно діаграмі. Відображає індивідуальні психологічні результати, та дають можливість створити психодіагностичний профіль.

- Статистичний розподіл – це таблиця чи графік на якому представлено можливі оцінки (кількість балів) та кількість (частота) діагностованих, що отримали відповідну оцінку. Коли діапазон можливих оцінок є значним, то статистичний розподіл варто будувати за табульованими результатами, тобто, частота вираховується у класах.Графік статистичного розподілу психодіагностичного параметру називають полігоном частот. Полігон частот ілюструє тип розподілу результатів.

  1. Основи кореляційного аналізу.

Коефіцієнт кореляції – це статистичний оказник взаємозв’язку. Взаємозв’язок між психологічними (чи непсихологічними) параметрами значит, зо у тих діагностованих, у кого низькі показники з одного параметру, низькими будуть і показники іншого параметру, і навпаки. Це, оли зв’язок позитивний, тобто має знак «+». Якщо ж коефіцієнт кореляції від’ємний «- », то високі показники за одним параметром відповідають низьким показникам за іншим параметром, і навпаки. Коефіцієжнт кореляції не може бути меншим -1 і більшим +1. Аналіз коефіцієнту кореляції здійснюється за спеціальними таблицями, які дозволяють виділити достовірні кореляційні зв’язки різного рівня достовірності.

Коефіцієнт кореляції може визначатись не лише між двома параметрами, але і між більшої кількості параметрів (множинна кореляція). Для цього відбувається попарний обрахунок кореляцій.

Коефіцієнт кореляції можна вирахувати декількома способами, за допомогою декількох формул.

Коефіцієнт кореляції Пірсона. Застосовується, коли шкали є інтервальними або ранговими.

Коефіцієнт кореляції Спірмена – використовується у тих випадках, коли обидві шкали є ранговими.

Коефіцієнти Юла, ТЕТ, фі, застосовується у тих випадках, коли обидва параметри представлені у дихотомічних шкалах.

Точково-бісеріальний коефіцієнт використовується у тих випадках, коли один параметр представлений у дихотомічній шкалі, а інший – у ранговій чи інтервальній.