Українська культура на початку хх ст. У мови розвитку культури

Освіта

Наука

В складі Росії

В складі Австрії

Історія

- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу»;

- Олександра Єфименко (1848 – 1918 рр.) – «Історія українського народу»;

- Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.) – історія Слобідської України, м. Харкова;

- Микола Аркас (1852 – 1909 рр.) – «Історія України-Русі»;

- Вікентій Хвойка (1850 – 1914 рр.) – Трипільська, зарубинецька, черняхівська, праслов’янська культури

Мовознавство

- Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.) – «Словник української мови» (4 томи);

- Агатангел Кримський (1871 – 1941 рр.) – «Українська граматика» (3 томи);

- Володимир Гнатюк (1871 – 1926 рр.) – фольклористичні, етнографічні дослідження в Західній Україні

Мікробіологія

- Данило Заболотний (1866 – 1929 рр.) – дослідження холери та чуми;

- Володимир Високович (1854 – 1912 рр.) – дослідження холери та чуми

Ботаніка

- Сергій Навашин (1857 – 1930 рр.) – мікологія, порівняльна анатомія;

- Володимир Липський (1863 – 1937 рр.) – науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії

Антропологія

Федір Вовк (1847 – 1918 рр.) – археологічні, антропологічні, етнографічні дослідження в Україні

Початкова

- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);

- міські училища;

- церковнопарафіяльні школи

загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років

Середня

452 школи (чоловічі та жіночі):

- гімназії, прогімназії;

- реальні училища;

- комерційні училища;

- інститути шляхетних дівчат;

- професійні училища;

- ліцеї

50 шкіл:

- гімназії;

- ліцеї

Вища

19 вузів:

- університети (Харків, Київ, Одеса);

- спеціальні інститути;

- ліцеї;

- академії;

- Київські вищі жіночі курси

4 вузи:

- університети (Львів, Чернівці);

- Львівський політехнічний інститут;

- Львівська ветеринарна академія

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

ТЕАТР НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Наддніпрянська Україна

- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)

«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;

- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)

«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;

- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)

«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;

- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)

«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;

- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)

«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»;

- Олександр Олесь (Кандиба) (1878 – 1944 рр.)

збірка поезій «З турботою радість обнялись», драматична поема «По дорозі в казку»;

- Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.)

«Краса й сила», «Історія Акимового дому», «Чесність з собою», «Рівновага», «Заповіти батьків»;

- Микола Чернявський (1868 – 1938 рр.)

збірки поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети», «Зорі», переклад «Слова о полку Ігоревім»;

- Микола Вороний (1871 – 1938 рр.)

«Євшан-зілля»

Західна Україна

- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)

«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;

- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)

«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,

«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;

- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)

«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»;

- Марко Черемшина (1874 – 1927 рр.)

збірки оповідань «Карби», «Село вигибає», «Верховина»;

- Лесь Мартович (1871 – 1916 рр.)

збірки оповідань «Начитальник», «Хитрий Панько»

Професійні театри:

- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –

Марко Кропивницький;

- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;

Аматорські театри:

- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;

- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів

Автори:

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;

- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)

«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»;

- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)

«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»

Актори:

- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);

- Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич);

- Марія Адасовська (Заньковецька);

- Марко Кропивницький

- Михайло Старицький