- •Розвиток капіталізму
- •Велика французька революція (14 липня 1789 – 9 листопада 1799 рр.)
- •Консульство та імперія наполеона бонапарта
- •Наполеонівські війни (1799 – 1815 рр.)
- •Франція у пізній новий час.
- •Франція у пізній новий час.
- •Велика британія у пізній новий час
- •Німеччина та австрія у пізній новий час.
- •Об’єднання німеччини. Німеччина у пізній новий час. 1864 – 1900 рр.
- •Російська імперія у пізній новий час.
- •Російська імперія у пізній новий час. 1855 – 1900 рр.
- •Суспільно-політичні течії європи хіх ст.
- •Суспільно-політичні течії європи хіх ст.
- •Революції в європі 1848 – 1849 рр. – «весна народів» загальна характеристика
- •«Весна народів» – революції в європі 1848 – 1849 рр.
- •Об’єднання італії
- •Сша у пізній новий час
- •Латинська америка у пізній новий час
- •Іі фаза промислової революції технологічна революція – наукові досягнення (друга половина хіх ст.)
- •Світові монополії
- •Японія у пізній новий час
- •Індія у пізній новий час
- •Китай у пізній новий час
- •Африка міжнародні відносини наприкінці хіх ст.
- •«Озброєний мир»
Суспільно-політичні течії європи хіх ст.
Назва ідеології |
Зміст |
Представники |
Діяльність |
Соціалізм |
- суспільні стани; - експлуатація; - соціальний гніт; - економічний гніт - суспільна, державна, приватна та кооперативна власність |
Луї Блан (1811 – 1882 рр.) – французький історик, журналіст |
«от каждого по способностям, каждому по потребностям» (1847 р.) |
П’єр Жозеф Прудон (1809 – 1865 рр.) – французький філософ, публіцист |
- «Принципи політичної організації, або Утворення гуманного порядку» (1843 р.); - «от каждого по способностям, каждому – по его труду» |
||
Комунізм
Марксизм |
- суспільні стани; - експлуатація; - соціальний гніт; - економічний гніт; - приватна власність; - суспільна власність; - планова економіка; - диктатура пролетаріату; - високо розвинуті виробничі сили; - торгівля; - «от каждого по способностям, каждому – по его труду»; - «от каждого по способностям, каждому – по потребностям» |
- Карл Маркс (1818 – 1883 рр.) – німецький філософ, економіст;
- Фрідріх Енгельс (1820 – 1895 рр.) – німецький філософ, економіст |
- «Капітал» (1867 р.); - теорія додаткової вартості; - «Виникнення родини, приватної власності та держави» (1889 р.); - «Людвіг Фейєрбах та кінець класичної німецької філософії» (1886 р.); - «Маніфест комуністичної партії» (1848 р.): «Призрак бродит по Европе – призрак коммунизма», «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!»; - І Інтернаціонал (1864 – 1872 рр.) |
- Карл Лібкнехт (1871 – 1919 рр.) – німецький філософ, політик; - Роза Люксембург (1871 – 1919 рр.) – німецький філософ, економіст, політик; - Клара Цеткін (1857 – 1933 рр.) – німецький політик |
- засновники Комуністичної партії Німеччини; - учасники ІІ Інтернаціоналу (1889 – 1920 рр.); - свято 1 Травня (1889 р.); - свято 8 Березня (1910 р.) |
||
Володимир Ленін (1870 – 1924 рр.) – російський філософ, політик |
- засновник марксизму-ленінізму; - вождь Жовтневої революції 1917 р.; - засновник СРСР (1922 – 1991 рр.); - засновник ІІІ Інтернаціоналу (1919 – 1943 рр.) – Комінтерну |
Революції в європі 1848 – 1849 рр. – «весна народів» загальна характеристика
Особливості |
Франція |
Німеччина |
Італія |
Австрія |
|||||
Причини |
економічна криза: виробництво , заробітна платня , ціни , безробіття, голод важке становище населення |
||||||||
панування фінансової аристократії |
феодальні пережитки заважали розвиткові капіталізму |
||||||||
монархія |
абсолютна монархія |
||||||||
|
політична роздробленість країни |
|
|||||||
|
|
національний гніт: Парма, Модена, Тоскана, Папська область, Королівство Обох Сицилій |
національний гніт: Ломбардія, Венеція, Чехія, Польща, Угорщина, Західна Україна |
||||||
панування церкви |
|||||||||
Задачі |
е кономічну кризу |
||||||||
м онархію |
а бсолютизм |
||||||||
|
ф еодальні пережитки |
||||||||
об’єднати свою країну |
|
||||||||
|
національна незалежність пригнічених народів |
||||||||
Роль робітників |
головна рушійна сила, але погано організовані |
||||||||
Роль селян |
не підтримали робітників |
стихійні повстання |
|||||||
Роль буржуа |
керували |
скористалися результатами |
очолили уряд |
|
|||||
боялися поширення руху робітників |
|||||||||
придушували повстання робітників |
воювали на боці імператора |
||||||||
Підсумки |
задачі революції не виконані |
||||||||
буржуа домоглися деяких реформ |
ф еодальні повинності |
||||||||
Характер |
незавершена буржуазно-демократична |
національно-визвольна |
|||||||
