13.Гипсометрические уровни земной поверхности:

А) материковый, располагающийся между + 2000 и – 200 м и занимающий 30% земной поверхности; Б) океанический – на глубинах от – 3000 до – 6000 м, на долю которого приходится 50% поверхности Земли; В) средневысотные и высокие горы, глубоководные желоба – 20%. Средняя высота суши над уровнем моря равна +875 м, средняя глубина океана - 3730 м. Средняя высота поверхности Земли равна -2440 м. Следовательно, для Земли в целом характерны отрицательные гипсометрические характеристики.

Гипсометрическая характеристика – одна из важнейших характеристик рельефа. По степени приподнятости поверхности суши над уровнем океана выделяют:

- низменный рельеф от 0 до 200 м и - возвышенный рельеф, который в зависимости от абсолютной высоты, геологического строения и характера расчлененности подразделяется на возвышенности и возвышенные равнины, плато и плоскогорья, нагорья и горы.

14.Земля у космічномупросторі. Сонячна система складається з центрального тіла — Сонця; 9 планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон); супутників планет (44); малих планет — астероїдів (їхнараховуєтьсяблизько 50 тис.) та метеорнихтіл і комет (близько 900). НайбільшимтіломСонячноїсистеми є Сонце. Йогодіаметр у 109 разів І більший за діаметрЗемлі. На поверхніСонця температура досягає 6000 °С. За такоїтемпературижоднаречовина не можеіснувати у твердому аборідкомустані. Сонцескладаєтьсяізрозваренихгазів. Температура в надрахдосягає 20 млн. градусів. Вага всіх планет складаєблизько 0,1 % від ваги Сонця. СереднявідстаньвідЗемлі до Сонця — 149,6 млн км. Цейвідрізоквідомий як астрономічнаодиниця, діаметрСонцяукладається в ній 107 разів. Афелій — точка на орбітіЗемлі, найвіддаленішавідСонця (152 млн км). Перигелій — точка на орбітіЗемлі, найближча до Сонця (147 млн км). СереднящільністьЗемлі 5,5 г/см3. Земля на відмінувідсвоїхближніхсусідів — Марсу, Венери, Місяця та Меркурія, маєдоситьсильнемагнітне поле. Один раз на 500 тис.р. магнітне поле змінює свою полярність. У цей час спостерігаютьмасовевимираннябіологічнихвидів Ексцентриситет (стиснення) земноїорбіти (0,028) визначаєколиваннянадходженнясонячноїрадіаціїпротягом року в інтервалівід 7 до 26%, щовпливає на термічні й екологічніумови на Землі. СередняорбітальнашвидкістьЗемлістано-вить 29,765 км/с. РівноціннукількістьенергіїСонця, щопоступає на Землю можнаотриматиспалюванням 200 млрд т кам'яноговугілля.

15.ФізичніособливостіЗемлі. Форма и размер Известно, что ее экваториальный диаметр составляет 12 754 км, а полярный – ок. 12 711 км.длина экватора 40 780 км. Площадь поверхности Земли ок. 510 млн. км.кв, из них 361 млн. км кв. приходится на воду. Объем Земли равен ок. 1121 млрд. км3. Неравенство радиусов Земли частично обусловлено вращением планеты, в результате которого возникает центробежная сила, максимальная на экваторе и ослабевающая по направлению к полюсам.Сила земного притяжения, или гравитация, удерживает Луну на орбите, а атмосферу – вблизи земной поверхности. Из-за вращения Земли и действия центробежной силы гравитация на ее поверхности несколько уменьшается. Силой земного притяжения обусловлено ускорение свободного падения предметов, величина которого составляет примерно 9,8 м/с. Масса и плотность.. Вес Земли составляет около 6 секстиллионов тонн (6000000000000000000000 тонн). Плотность Земли варьирует от незначительной в верхних слоях атмосферы до исключительно высокой в центре планеты. Давление. Атмосфера оказывает давление на земную поверхность на уровне моря с силой 1 кг/см2,которое уменьшается с высотой.. В приповерхностном слое атмосферы средняя температура воздуха составляет 15° C.

16.ВнутрішнябудоваЗемлі. Внутренее строение коры состоит из: 1) кора 2) верхняя мантия 3)средняя мантия 4)нижняя мантия 5)внешнее ядро 6)переходная зона 7) внутренее ядро.