Порядок виконання роботи
Пояснити поняття методології SADT, визначити її механізм та основні її елементи.
Обрати тему за варіантом.
Дослідити роботу системи.
Побудувати функціональну модель об’єкту.
Теми:
Програмне забезпечення банкомата.
Інформаційна система бібліотеки.
Інформаційна система поліклініки.
Інформаційна система відділення
Інформаційна система складу
Система миттєвого обміну повідомленнями.
Система обліку робочого часу.
Система продажу білетів для проїзду.
Організація і ведення спортивних змагань.
Побудова розкладу занять в начальному закладі.
Автоматизація відділу кадрів підприємства.
Система обліку товару.
Автоматизація роботи автосалону.
Програмна система банку.
Програма ведення власної бібліотеки.
Програму обліку транспортних засобів підприємства
Приклад побудови SADT- діаграми розподіл товару за замовленням в магазині.
Дослідження системи.
Дана система повинна передбачати:
Правила контролю і сортування товару (товар може бути різним за категоріями: миючі засоби, косметика і таке інше).
Правила доукомплектації товару.
Правила реалізації.
В свою чергу правила контролю і сортування товару в магазині передбачає його вхідний контроль і сортування, який здійснюють продавці кожного відділу і після обліку товару записується той товар який слід замовити, але замовлення може бути й анульовано.
Після відбувається доукомплектація товару при якій відбувається замовлення товару та платіж за нього.
На останок відбувається реалізація замовленого товару за допомогою рахунків до оплати.
Побудова моделі об’єкту.
Лабораторна робота №3 Аналіз і моделювання потоків даних.
Мета: Дослідити будову моделі потоку даних. Навчитися будувати моделі ІС.
Теоретична частина
В основі цієї методології лежить побудова моделі аналізованої ІС - проектованої або реально існуючої. Відповідно до методології модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних (ДПД або DFD), що описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення у систему до видачі користувачу. Діаграми верхніх рівнів ієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми ІС із зовнішніми входами і виходами. Вони деталізуються за допомогою діаграм нижнього рівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархію діаграм, доти, поки не буде досягнутий такий рівень декомпозиції, на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далі неможливо.
Джерела інформації (зовнішні сутності) породжують інформаційні потоки (потоки даних), що переносять інформацію до підсистем або процесів. Ті у свою чергу перетворюють інформацію і породжують нові потоки, які переносять інформацію до інших процесів або підсистем, нагромаджувачів даних або зовнішніх сутностей - споживачам інформації. Таким чином, основними компонентами діаграм потоків даних є (рис.3.1):
зовнішні сутності;
системи/підсистеми;
процеси;
нагромаджувачі даних;
потоки даних.
Рисунок 3.1 Приклад діаграми потоку даних
Зовнішня сутність є матеріальним предметом або фізичною особою, яка виступає джерелом або приймачем інформації, наприклад, замовники, персонал, постачальники, клієнти, склад тощо.
Зовнішня сутність позначається квадратом (рис. 3.2), який розташовується над діаграмою і відкидає на неї тінь, для того, щоб можна було виділити цей символ серед інших позначень.
Рисунок 3.2 Зовнішня сутність
Системи і підсистеми при побудові моделі складної ІС можуть бути представлені у найзагальнішому вигляді на так званій контекстній діаграмі у вигляді однієї системи як єдиного цілого, або може бути декомпоновані на низку підсистем.
Підсистема (або система) на контекстній діаграмі зображується наступним чином (рис. 3.3).
Рисунок 3. 3 Підсистема
Номер підсистеми служить для її ідентифікації. У полі імені вводиться назва підсистеми у вигляді речення з підметом і відповідними визначеннями і доповненнями.
Процес є перетворенням вхідних потоків даних у вихідні відповідно до певного алгоритму (рис.3.4). Фізично процес може бути реалізований різними способами: це може бути підрозділ організації (відділ), що виконує обробку вхідних документів і випуск звітів, програма, апаратно реалізований логічний пристрій тощо.
а) б)
а) Нотація процесу за Gane and Sarson
б) Нотація процесу за Yourdon and Coad
Рисунок 3.4 Процес
Номер процесу служить для його ідентифікації. У полі імені вводиться назва процесу у вигляді речення з активним недвозначним дієсловом у невизначеній формі (обчислити, розрахувати, перевірити, визначити, створити, отримати), за яким іде іменники в знахідному відмінку, наприклад:
"Ввести відомості про клієнтів";
"Видати інформацію про поточні витрати";
"Перевірити кредитоспроможність клієнта".
Використовування таких дієслів, як "обробити", "модернізувати" або "відредагувати" означає, як правило, недостатньо глибоке розуміння даного процесу і вимагає подальшого аналізу.
Інформація у полі фізичної реалізації показує, який підрозділ організації, програма або апаратний пристрій виконує даний процес.
Нагромаджувач даних є абстрактним пристроєм для зберігання інформації, яку можна у будь-який момент помістити у нагромаджувач і через деякий час витягнути, причому способи розміщення і витягання можуть бути будь-якими.
Нагромаджувач даних може бути реалізований фізично у вигляді мікрофіші, шухляди у картотеці, таблиці в оперативній пам'яті, файлу на магнітному носії тощо. Нагромаджувач даних на діаграмі потоків даних зображується, як показано на рисунку 3.5.
Рисунок 3.5 Нагромаджувач даних
Нагромаджувач даних ідентифікується буквою "D" і довільним числом. Назва нагромаджувача вибирається із міркування найбільшої інформативності для проектувальника.
Нагромаджувач даних у загальному випадку є прообразом майбутньої бази даних і опис даних, які зберігаються у ньому повинен бути пов'язаний із інформаційною моделлю.
Потік даних визначає інформацію, яка передається через деяке з'єднання від джерела до приймача. Реальний потік даних може бути інформацією, яка передається по кабелю між двома пристроями, листами, що пересилаються поштою, магнітними стрічками або дискетами, які переносяться з одного комп'ютера на іншій тощо.
Потік даних на діаграмі зображується лінією, що закінчується стрілкою, яка показує напрямок потоку (рис. 3.6). Кожний потік даних має назву, що відображає його зміст.
Рисунок 3.6 Потік даних
Побудова ієрархії діаграм потоків даних (ДПД).
Першим кроком при побудові ієрархії ДПД є побудова контекстних діаграм. Звичайно при проектуванні простих ІС будується єдина контекстна діаграма із зіркоподібною топологією, у центрі якої знаходиться так званий головний процес, який сполучений із приймачами і джерелами інформації, за допомогою яких з системою взаємодіють користувачі та інші зовнішні системи.
Ієрархія контекстних діаграм визначає взаємодію основних функціональних підсистем проектованої ІС як між собою, так і з зовнішніми вхідними і вихідними потоками даних і зовнішніми об'єктами (джерелами і приймачами інформації), з якими взаємодіє ІС.
Після побудови контекстних діаграм отриману модель необхідно перевірити на повноту початкових даних про об'єкти системи та ізольованість об'єктів (відсутність інформаційних зв'язків з іншими об'єктами).
При побудові ієрархії ДПД переходити до деталізації процесів слід тільки після визначення змісту всіх потоків і нагромаджувачів даних, який описується за допомогою структур даних. Структури даних конструюються з елементів даних і можуть містити альтернативи, умовні входження і ітерації. Умовне входження означає, що даний компонент може бути відсутній у структурі.
Після побудови закінченої моделі системи її необхідно верифікувати (перевірити на повноту і узгодженість). У повній моделі всі її об'єкти (підсистеми, процеси, потоки даних) повинні бути детально описані. Виявлені об'єкти, які не деталізуються, слід деталізувати, повернувшись на попередні кроки розробки. В узгодженій моделі для всіх потоків даних і нагромаджувачів даних повинно виконуватися правило збереження інформації: всі дані які поступають куди-небудь повинні бути прочитані, і всі прочитані дані повинні бути записаний.