- •І. Подготовка социологического исследования
- •Поняття, види та етапи
- •1.2. Характеристика основних положень
- •Іі. Сбор социологической информации
- •2.1. Основні методи збору соціологічної інформації
- •Метод экспертной оценки
- •Измерение социальных установок
- •2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності
- •2.3. Метод соціологічного опитування
- •2.4. Соціологічна анкета,
- •2.5. Метод соціологічного інтерв'ю,
- •2.6. Метод соціологічного спостереження,
- •2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;
- •2.8. Метод экспертной оценки
- •2.9. Социологический експеримент
- •2.10. Измерение социальных установок
- •2.11. Методи соціометрії
- •2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення
2.8. Метод экспертной оценки
Метод експертного опитування (метод экспертной оценки) є особливим різновидом соціологічного опитування, який полягає у тому, що питання (усно чи письмово) ставляться перед експертами, як спеціалістами, що володіють глибокими спеціальними знаннями у галузі предмета дослідження і вивчають отримані від них кваліфіковані відповіді.
Отже, можна зробити висновок, що існує чимала кількість методів збору соціологічної інформації, кожний з яких характеризується наявністю певних переваг та недоліків. Але для проведення якісного та ефективного соціологічного дослідження слід використовувати ці методи у їх комплексному поєднанні. Надійність будь-якого методу забезпечується не тільки його обґрунтованістю, а й дотримуванням правил його застосування.
2.9. Социологический експеримент
Соціальний експеримент (Социологический експеримент) використовують для поглибленого аналітичного дослідження. Він можливий лише в умовах експериментальної групи чи колективу. Головне завдання експерименту полягає в тому, щоб, вибравши для експериментування ту чи іншу групу, впливати на неї певними факторами. Під впливом цих факторів і виявляються зміни, які цікавлять дослідника.
2.10. Измерение социальных установок
Измерение социальных установок
Шкалы:
Самооцінки
Ранжирования
Богардуса
Терстоуна
Метод семантического дифференциала
Тесты
Метод соціологічного тестування представляє собою наперед розроблений питальник, відповіді якого служать вихідним матеріалом емпіричного дослідження з виявленням впливу суб'єктивного чинника на соціальні явища чи процеси (напр., відношення до навчання, до будь-яких норм тощо).
2.11. Методи соціометрії
Методи соціометрії (соціометричний метод) використовується соціологами, коли перед ними постає завдання, пов'язане з вивченням соціально-психологічних процесів у малих групах—бригадах, відділах, малих підприємствах тощо. Основним робочим інструментом цього методу є питання соціо-метричної анкети (тести), які дають змогу глибше проникнути у стосунки всередині групи, визначити її лідера.
2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення
Специфічним та особливо ефективним при вивченні малих соціальних груп є метод соціометрії.
Мала соціальна група — реально існуюче утворення, в якому люди об'єднані певною спільною ознакою, спільною діяльністю або живуть в однакових умовах, обставинах і певним чином усвідомлюють свою належність до цього утворення. Кількість від 2-3 до 100 осіб.
Термін «соціометрія» (лат. societas — товариство і metria — вимірювання) означає вимірювання міжособистісних взаємин у групі. У суспільних науках його почали використовувати наприкінці XIX ст. Основна заслуга у створенні методології соціометричних досліджень належить американському соціопсихологу Джекобу Морено (1892— 1974). Соціометрією він називав певний набір прикладних методик вивчення структури й динаміки «неформальних» взаємовідносин між індивідами, а саме: структури соціальних груп і соціальної дистанції між їх членами з погляду на їх особисті переваги. Виробивши систему структурного аналізу малих груп, він сформулював і стратегічне завдання соціометрії, яке, на його думку, полягає у забезпеченні таких умов на виробництві та у побутовому житті, за яких люди жили і працювали б у сприятливому для них оточенні.
Соціометричний метод опитування — один із різновидів опитування, який використовується для вивчення внутрішньо-колективних зв'язків і взаємовідносин шляхом з'ясування стосунків між членами колективу.
Соціометричний метод застосовують для дослідження міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їх поліпшення. Він дає змогу соціологові вивчити склад малих соціальних груп, особливо у розрізі неофіційних стосунків, одержуючи соціологічну інформацію, яку іншим шляхом здобути майже неможливо.
Необхідною умовою є вироблення соціометричного критерію, тобто питання, яке ставиться усім членам групи з метою з'ясування взаємовідносин між ними.
Соціометричні критерії поділяють на два основні класи: комунікативний і гностичний. Якщо комунікативний критерій: «Кого б Ви обрали своїм старостою?», то гностичний звучав би: «Хто з Вашої групи, на Вашу думку, хотів обрати Вас старостою?».
За правилами соціометричного опитування кожному респонденту вручають соціометричну анкету (картку) і список членів соціо-метричної групи. Прізвища членів групи кодують. У картці вказують мету опитування, правила заповнення, дають гарантії щодо анонімності; повинно бути не більше 7—8 критеріїв. Результати опитування заносять у соціоматрицю, яка подає первинну інформацію у зручному та систематизованому вигляді.
Досить часто використовують візуальний аналіз соціометрич-них даних. Візуальне зображення взаємовідносин у колективі, виявлених на основі соціометричного опитування — вибору, називають соціограмою. Вона допомагає розкрити особливості стосунків у колективі, висвітлює його лідерів і тих, хто перебуває в ізоляції.
Результати соціометричного опитування у кількісній формі можна також виразити за допомогою обчислення соціометричних індексів. Існують персональні та групові соціометричні індекси. Персональні відображають індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості, які виявляються щодо інших членів групи. Групові — характеризують групу загалом.
С
еред
персональних індексів найчастіше
використовують соціометричний
статус. Позитивний
статус
індивіда
обчислюють за формулою:
У
формулі і
—
особа, індивід, статус якого визначається.
N — число індивідів у досліджуваному
колективі. Прикладом одного з групових
соціометричних вимірів є індекс
взаємності, який відображає
згуртованість колективу, кількість
взаємних позитивних зв'язків
і обчислюється за формулою:
Таким чином, практичне значення соціомстрії як способу опитування важливе і велике. Ця техніка дає змогу дослідити невидимі на соціальному рівні, але завжди існуючі групові структури міжособистісних стосунків з метою їх вивчення або перебудови. Грамотне використання соціометричних методів є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування і розвиток малих соціальних груп, досягнення значних результатів у формуванні колективів, підвищенні ефективності їх діяльності. Особливо надійні дані надає соціометричний метод у поєднанні з іншими методами дослідження.
Нові терміни і дефініції
Соціоматриця - таблиця, в якій у рядках розміщують відповіді кожного з членів групи, а потім на її основі підбивають підсумки дослідження.
Гностичний — такий, що встановлює чи надає знання про себе, про інших тощо.
Соціограма — візуальне зображення взаємовідносин, виявлених на основі соціометричного опитування.
Критерій соціометричний — мірило для визначення взаємовідносин між членами колективу та їх класифікації.
Індекс соціометричний (від лат. покажчик) — покажчик соціально-психологічних властивостей окремого індивіда або групи.
Код (соціометричне кодування) — (від. лат.) — система умовних знаків або шифр.
