- •Отримання аудиторських доказів в процесі аудиту
- •4.1 Аудиторські докази (мса 500)
- •4.2 Вплив електронних записів на аудиторські докази (Положення з міжнародної практики аудиту 1013)
- •4.3 Отримання аудиторських доказів в процесі аудиту
- •4.4 Отримання аудиторських доказів щодо окремих статей фінансової звітності (мса 501)
- •4.5 Зовнішні підтвердження (мса 505)
- •4.6 Аналітичні процедури (мса 520). Характер та цілі аналітичних процедур. Особливості застосування аналітичних процедур на різних етапах аудиту
- •4.7 Аудиторська вибірка та інші процедури тестування (мса 530)
- •4.8 Одержання аудиторських доказів стосовно облікових оцінок (мса 540). Характер облікових оцінок. Аудиторські процедури. Використання незалежної оцінки. Оцінка результатів аудиторських процедур
- •4.9 Отримання аудиторських доказів щодо оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації (мса 545)
- •4.10 Отримання аудиторських доказів щодо визначення повноти інформації про операції зі зв’язаними сторонами (мса 550)
- •4.11 Аудиторські процедури стосовно залишків на початок періоду при виконанні першого завдання (мса 510)
4.8 Одержання аудиторських доказів стосовно облікових оцінок (мса 540). Характер облікових оцінок. Аудиторські процедури. Використання незалежної оцінки. Оцінка результатів аудиторських процедур
Облікова оцінка – це визначення приблизної вартості об’єктів обліку та суми статті за умови відсутності точних методів оцінювання.
Приклади облікових оцінок:
знижки для скорочення запасів і дебіторської заборгованості до їх попередньо оціненої вартості реалізації;
норми амортизації основних засобів на весь попередньо оцінений строк корисного використання;
відстрочений податок;
резерв на покриття збитків, понесених у результаті судового процесу;
збитки від незавершених будівельних контрактів;
резерв на покриття претензій за гарантіями.
Відповідальність за здійснення облікових оцінок включених у фінансові звіти несе управлінський персонал суб’єкта господарювання. Ці оцінки часто здійснюються в умовах невизначеності щодо результату подій, які мали місце, або, ймовірно відбудуться, і передбачають застосування судження. Унаслідок цього ризик суттєвого викривлення при використанні облікових оцінок є вищим.
Якщо аудитор вважає, що ризик суттєвого викривлення стосовно облікової оцінки є значним та вимагає спеціального розгляду, він повинен виконати рекомендації МСА 540.
Аудитор повинен розробити та виконати аудиторські процедури для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів щодо обґрунтованості облікових оцінок за даних обставин та відповідності розкриття, якщо необхідно.
Рисунок 4.5 - Аудиторські підходи для перевірки облікових оцінок
Етапи огляду і тестування процесу оцінки, якій використовується управлінським персоналом суб’єкта господарювання:
оцінка даних і розгляд припущень, на яких ґрунтується оцінка, на точність, повність та відповідність, обґрунтованість та узгодженість з планами управлінського персоналу;
перевірка розрахунків, що виконуються при оцінюванні (перевірка процедур і методів обчислення);
порівняння облікових оцінок, отриманих в попередні періоди, з фактичними результатами тих періодів (оцінка достовірності процедур оцінки та заходів контролю, необхідність коригування оціночних формул, виявлення розбіжностей між фактичними результатами та попередніми оцінками, аналіз коригувань та розкриття інформації);
розгляд процедур затвердження управлінським персоналом (чи є процедури, докази їх проведення, відповідний рівень управлінського персоналу).
Аудитор може здійснити оцінювання або одержати незалежну оцінку і порівняти її х обліковою оцінкою, підготовленою управлінським персоналом.
Операції та події, що відбуваються після закінчення звітного періоду але до завершення аудиторської перевірки, можуть надати аудиторські докази стосовно облікової оцінки, підготовленої управлінським персоналом. Перевірка аудитором таких операцій та подій може знизити або навіть усунути необхідність проведення перевірки аудитором облікових оцінок з використанням інших підходів.
Оцінка результатів аудиторських процедур
Аудитор повинен остаточно оцінити обґрунтованість облікової оцінки, ґрунтуючись на знанні бізнесу клієнта і того, чи узгоджується оцінка з іншими аудиторськими доказами, отриманими у процесі аудиторської перевірки.
Коли є розбіжність між попередньою аудиторською оцінкою суми, яка підтверджена наявними аудиторськими доказами, і попередньо оціненою сумою, включеною до фінансових звітів, аудитор визначає, чи вимагає така розбіжність коригування. Якщо розбіжність обґрунтована, вона може не потребувати коригування. Однак, якщо аудитор вважає, що розбіжність необґрунтована, він повинен запропонувати управлінському персоналові переглянути оцінку. Якщо управлінський персонал відмовляється переглянути оцінку, розбіжність вважається викривленням і розглядається разом з іншими викривленнями при оцінюванні суттєвості впливу на фінансові звіти.
