Мета гри

Головною метою виконання запропонованих задач є практичне ознайомлення студентів на конкретному прикладі з можливостями використання моделі Дж. Кейнса «споживання → інвестиції → уряд» для державного регулювання. У моделі Кейнса рівність заощаджень та інвестицій досягається шляхом зміни рівня сукупного доходу, а не відсоткової ставки. Автономні витрати на державному рівні можуть збільшити сукупний доход за допомогою механізму мультиплікатора. В такий спосіб забезпечується теоретична основа для державного управління сукупним попитом. До проведення заняття студенти мають закріпити знання стосовно наступних макроекономічних категорій.

Гранична схильність до заощаджень – частка приросту заощадженнь при будь-якій зміні доходу.

Гранична схильність до споживання – частка приросту витрат на споживання при будь-якій зміні доходу.

Державні витрати – державні закупівлі товарів тапослуг з метою задоволення загальносуспільних потреб, тобто це витрати уряду на заробітну плату державних працівників та службовців, а також витрати, пов’язані з закупівлею товарів та послуг колективного споживання у приватного сектора економіки.

Рецесійний розрив – величина, на яку фактичні сукупні видатки мають початково зрости з метою збільшення фактичного ВВП до потенційного рівня.

Доход за умови повної зайнятості – такий рівень дохода, при якому в умовах певного рівня технологій, розміру капіталу та при досконалій конкуренції досягається повна зайнятість праці.

Чистий внутрішній продукт – найбільш точний макроекономічний показник створених та придбаних населенням даної країни товарів та послуг за певний період часу. ЧВП розраховується відніманням від ВВП амортизації.

Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб сунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.

Інвестиції – використання заощаджень в цілях відшкодування та створення нових виробничих потужностей та інших капітальних активів.

Мультиплікатор (від лат. multiplikator – той, що множить) – коефіцієнт, що характеризує співвідношення між агрегатною величиною та її структурною складовою частиною. Мультиплікатор характеризує співвідношення між кінцевим продуктом та вхідним в його склад капітальними вкладеннями.

Парадокс ощадливості – збільшення заощаджень призводить до скорочення особистого споживання та доходу суспільства.

Повна зайнятість – стан, коли повністю використовується всі економічні ресурси країни, і в першу чергу робоча сила.

Споживчі витрати – видатки на купівлю споживчих товарів та послуг.

Автономні витрати – частина загальних реальних витрат, які використовуються на споживання та не пов’язані з рівнем реального доходу.

Функція заощадження – показує залежність заощаджень від доходу та відсоткової ставки. S = s^/Y

Функція інвестицій – показує співвідношення між інвестиціями та доходом та відсотковою ставкою. I = Î - br

Функція споживання – показує співвідношення між споживчими витратами і доходом як в статиці так і динаміці. Кейнсіанська лінійна функція споживання має вигляд: С = Ċ + с^/Y.