Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БТтаБЖД ОПрГ практ.роб. 5к. 4.2.16.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Визначення вибухонебезпечності приміщення

Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому внаслідок руйнування апарата можливе витікання n л рідини (за вказівкою викладача) (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 – Вихідні дані розрахунку надлишкового тиску вибуху

№ п/п

Рідина

Параметри приміщення, м

довжина a

ширина b

висота h

1

12

6

3,6

2

7,2

3

12

3,6

4

7,2

5

24

3,6

6

7,2

7

12

6

3,6

8

7,2

9

12

3,6

10

7,2

11

24

3,6

12

7,2

13

12

6

3,6

14

7,2

15

12

3,6

16

7,2

17

24

3,6

18

7,2

19

12

6

3,6

20

7,2

21

12

3,6

22

7,2

23

24

3,6

24

7,2

25

12

6

3,6

26

7,2

27

12

3,6

28

7,2

29

24

3,6

30

7,2

31

12

6

3,6

32

7,2

33

12

3,6

34

7,2

35

24

3,6

36

7,2

РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ

ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ РОЗЛИВІ РІДИНИ

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:

, (7.1)

де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:

, (7.2)

де у – кількість молей речовин після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;

Р0 – початковий тиск, 101 кПа;

Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;

х – кількість молей речовин до вибуху, визначити із рівняння повного окиснення одного моля рідини;

Т0 – початкова температура, 293 К;

m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг:

, (7.3)

де W – інтенсивність випаровування рідини, кг/ с· м2 (табл. 7.2);

 – тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;

S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м2:

, (7.4)

де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2/л;

Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, л;

Розрахувати площу підлоги:

S = a · b, (7.5)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м.

Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує площу підлоги Sп, то слід прийняти, що S = Sп .

Маса горючої рідини:

, (7.6)

де – густина рідини, кг/ м3 (табл. 7.2);

Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, м3;

Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу рідини mp, то слід прийняти, що m = mp .

Таблиця 7.2 – Властивості рідин

Рідина

Формула

Інтенсивність випаровування, W, г/с·м2

Густина, , кг/м3

Температура спалаху, С

Ацетон

С3Н6О

0,589

789,9

–18

Амілацетат

С7Н14О2

0,108

874,5

43

Бензол

С6Н6

0,436

879,0

–11

Бензин

С7,3Н14,8

0,333

730,0

–40

Бутилацетат

С6Н12О2

0,161

882,5

29

Гексан

С6Н14

0,385

660,3

–23

м-ксилол

С8Н10

0,073

864,2

29

о-ксилол

С8Н10

0,054

880,2

29

Метилетилкетон

С4Н8О

0,462

805,4

–6

Метилацетат

С3Н6О2

0,865

933,0

–15

Метилметакрилат

С5Н8О2

0,216

944,0

10

Спирти:

бутиловий

С4Н10О

0,072

809,6

35

ізоаміловий

С5Н12О

0,029

809,2

43

ізобутиловий

С4Н10О

0,056

800,0

35

ізопропіловий

С3Н8О

0,218

785,5

14

метиловий

СН4О

0,666

791,4

6

пропіловий

С3Н8О

0,090

803,5

23

етиловий

С2Н6О

0,632

789,3

13

Стирол

С8Н8

0,076

906,5

30

Толуол

С7Н8

0,138

866,9

7

Трихлоретилен

С2НCl3

0,653

1464,2

32

Етилацетат

С4Н8О2

0,299

900,3

–3

Етилцеллозольв

С4Н10О2

0,045

930,1

40

Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;

Vв – вільний об’єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;

Vв = 0,8 · a · b · h, (7.7)

де a – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м;

h – висота приміщення, м.

п – густина пари горючої рідини, кг/ м3;

, (7.8)

де М – молярна маса рідини, кг/кмоль;

Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг/кмоль;

пов – густина повітря, 1,2 кг/ м3;

Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;

, (7.9)

де  – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:

, (7.10)

де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі горючої речовини;

nН – кількість атомів водню у молекулі горючої речовини;

nО – кількість атомів кисню у молекулі горючої речовини;

nГ – кількість атомів галогенів у молекулі горючої речовини;

КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.

Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А або Б, залежно від температури спалаху рідини (табл. 7.2). У протилежному випадку приміщення належить до пожежонебезпечної категорії В.

Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).

РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ

ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ ВИТІКАННІ ГАЗУ

Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому в результаті руйнування апарата відбулося витікання газу (таблиця 7.3).

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Розрахувати надмірний тиск вибуху горючої речовини:

, (7.11)

де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної суміші, кПа:

; (7.12)

у – кількість молей речовини після вибуху (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);

Р0 – початковий тиск , 101 кПа;

ТВ – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;

х – кількість молей речовин до вибуху, (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);

Т0 – початкова температура, 293 К;

Таблиця 7.3 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху

№ п/п

Газ

Апарат

Трубопроводи

Приміщення, м

тип

q, м3/c

V, м3

P,

кПа

L1, м

L2, м

d1, мм

d2, мм

τ,

c

довжина

ширина

висота

1

СН4

0,6

3,2

500

8

6

60

40

3

12

6

3,6

2

80

7,2

3

8

40

12

3,6

4

1200

80

7,2

5

10

6

80

40

24

3,6

6

80

7,2

7

4,0

2100

8

40

30

12

6

3,6

8

80

7,2

9

8

6

80

40

12

3,6

10

1,7

500

80

7,2

11

8

40

24

3,6

12

80

7,2

13

Н2

6,3

1200

10

6

60

40

120

12

6

3,6

14

80

7,2

15

8

40

12

3,6

16

2100

80

7,2

17

8

6

60

40

24

3,6

18

80

7,2

19

3,4

3,2

500

8

40

3

12

6

3,6

20

80

7,2

21

10

6

80

40

12

3,6

22

1200

80

7,2

23

8

40

24

3,6

24

80

7,2

25

NН3

4,0

2100

8

6

80

40

30

12

6

3,6

26

80

7,2

27

8

40

12

3,6

28

0,6

500

80

7,2

29

10

6

60

40

24

3,6

30

80

7,2

31

6,3

1200

8

40

120

12

6

3,6

32

80

7,2

33

8

6

80

40

12

3,6

34

2100

80

7,2

35

8

40

24

3,6

36

80

7,2

m – маса газу, який надійшов у повітря приміщення, кг:

; (7.13)

 – густина газу при розрахунковій температурі, кг/ м3;

; (7.14)

М – молярна маса газу, кг/ кмоль;

V0 – молярний об’єм газу, 22,413 м3/ кмоль;

tр – розрахункова температура – максимальна температура повітря у відповідній кліматичній зоні або з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації, допускається приймати +61С;

Va – об'єм газу, який вийшов з апарата, м3;

; (7.15)

Р – тиск в апараті, кПа;

V – об’єм апарата, м3;

VТ – об’єм газу, який вийшов із трубопроводу, м3;

; (7.16)

V1Т – об’єм газу, який вийшов до перекриття трубопроводу, м3;

; (7.17)

q – витрати газу (за регламентом), м3/с;

 – розрахунковий час перекриття трубопроводу, с;

V2Т – об’єм газу, який вийшов після перекриття трубопроводу, м3;

; (7.18)

Р – тиск в трубопроводі (за регламентом), кПа;

d1 – діаметр вхідного трубопроводу, м;

d2 – діаметр вихідного трубопроводу, м;

L1 – довжина вхідного трубопроводу від апарата до засувки, м;

L2 – довжина вихідного трубопроводу від апарата до засувки, м;

Z – коефіцієнт, який характеризує ступінь участі газів у вибуху, для водню 1,0; для інших газів 0,5;

VВ – вільний об'єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об'єму приміщення, м3;

VВ = 0,8 · а · b · h; (7.19)

а – довжина приміщення, м;

b – ширина приміщення, м;

h – висота приміщення, м;

Сст – стехіометрична концентрація газу, об.%;

, (7.20)

де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:

, (7.21)

де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі газу;

nН – кількість атомів водню у молекулі газу;

nО – кількість атомів кисню у молекулі газу;

nГ – кількість атомів галогенів у молекулі газу;

КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.

Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А.

Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).

РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ

ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.4) на відстані R від дільниці зварювання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають енергію вибуху балонів:

, (7.22)

де Рі – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;

аргоновий, кисневий 22500

пропан-бутановий 2500

ацетиленовий 3500

Р0 – атмосферний тиск, прийняти 101 кПа;

і – показник адіабати:

аргон, кисень 1,4

пропан-бутан 1,13

ацетилен 1,23

Vі – об’єм балону, м3.

Таблиця 7.4 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів

№ п/п

Параметри балонів

Відстань від дільниці зварювання, R, м

гази

(об’єм балону, Vi, л)

1

кисень (40)

ацетилен (40)

2

2

4

3

6

4

10

5

кисень (40)

пропан–бутан (50)

2

6

4

7

6

8

10

9

кисень (40)

ацетилен (40)

аргон (40)

2

10

4

11

6

12

10

13

кисень (40)

пропан–бутан (50)

аргон (40)

2

14

4

15

6

16

10

17

кисень (40)

аргон (40)

2

18

4

19

6

20

10

21

ацетилен (40)

аргон (40)

2

22

4

23

6

24

10

25

пропан–бутан (50)

аргон (40)

2

26

4

27

6

28

10

29

кисень (40)

2

30

4

31

6

32

10

33

ацетилен (40)

2

34

4

35

6

36

10

37

пропан–бутан (50)

2

38

4

39

6

40

10

Визначають тротиловий еквівалент:

. (7.23)

Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі для кожного балону:

, (7.24)

де R – відстань від дільниці зварювання, м;

qі – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:

q = 0,5·ТЕі . (7.25)

Визначають загальний надлишковий тиск вибуху балонів:

. (7.26)

Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).

РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ

ДІЛЬНИЦІ ЗБЕРІГАННЯ

Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.5) на відстані R від дільниці їх зберігання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та абсолютні і відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають енергію вибуху балонів:

, (7.27)

де Р – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;

кисневий 22500

пропан-бутановий 2500

ацетиленовий 3500

Р0 – атмосферний тиск, приймають 101 кПа;

 – показник адіабати:

кисневий 1,4

пропан-бутановий 1,13

ацетиленовий 1,23

V – об’єм балонів, м3:

, (7.28)

де і – кількість балонів (табл. 7.5);

Vі – об’єм одного балона, м3 (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів для дільниці зберігання

№ п/п

Параметри балонів

Відстань від дільниці,

R, м

Кошторисна вартість будівлі,

млн грн

газ

об’єм Vi, л

кількість і, шт.

1

кисень

40

8

10

2,6

2

20

3

30

4

24

10

5

20

6

30

7

64

10

8

20

9

30

10

80

10

3,4

11

20

12

30

13

пропан–бутан

50

8

10

14

20

15

30

16

24

10

17

20

18

30

19

64

10

7,6

20

20

21

30

22

80

10

23

20

24

30

25

ацетилен

40

8

10

26

20

27

30

28

24

10

8,5

29

20

30

30

31

64

10

32

20

33

30

34

80

10

35

20

36

30

Визначають тротиловий еквівалент:

. (7.29)

Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі:

, (7.30)

де R – відстань від дільниці зберігання балонів, м;

q – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:

q = 0,5·ТЕ. (7.31)

Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування (табл. 7.7), відносні та абсолютні збитки від руйнування будівель (табл. 7.8).

Таблиця 7.6 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на людину

Наслідки

Надлишковий тиск, кПа

Безпечно для людини

менше 20

Легке ураження (забиття, вивихи, тимчасова втрата слуху, загальна контузія)

20 – 40

Середнє ураження (контузія головного мозку, ушкодження органів слуху, розрив барабанних перетинок, кровотеча з носу та вух)

40 – 60

Сильне ураження (сильна контузія всього організму, втрата свідомості, переломи кінцівок, ушкодження внутрішніх органів)

60 – 100

Поріг смертельного ураження

100

Летальний результаті 50% випадків

250 – 300

Безумовно смертельне ураження

більше 300

Таблиця 7.7 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на будівлі

Тип будівлі

Ступінь руйнування при тиску, кПа

слабка

середня

сильна

повна

Цегляні та кам’яні:

малоповерхові

багатоповерхові

8 – 20

8 – 15

20 – 35

15 – 30

35 – 50

30 – 45

50 – 70

45 – 60

Залізобетонні крупнопанельні:

малоповерхові

багатоповерхові

10 – 30

8 – 25

30 – 45

25 – 40

45 – 70

40 – 60

70 – 90

60 – 80

Залізобетонні монолітні:

багатоповерхові

підвищеної поверховості

25 – 50

25 – 45

50 – 115

45 – 105

115 – 180

105 – 170

180–250

170 – 215

Залізобетонні крупнопанельні із залізобетонним та металевим каркасом і крановим обладнанням з вантажопідйомністю:

до 50 т

50 – 100 т

5 – 30

15 – 45

30 – 45

45 – 60

45 – 75

60 – 90

75 – 120

90 – 135

Із стінами типу «сендвіч» та крановим обладнанням вантажопідйомністю до 20 т

10 – 30

30 – 50

50 – 65

65 – 105

Складські приміщення з металевим каркасом та стінами із листового металу

5 – 10

10 – 20

20 – 35

35 – 45

Таблиця 7.8 – Відносні збитки від ступеня руйнування будівлі

Ступінь руйнування

Відносні збитки,

% від вартості будівлі

Слабке (пошкодження або руйнування дахів, віконних та дверних прорізів)

10 – 15

Середнє (руйнування дахів, вікон, перегородок, горищних перекриттів, верхніх поверхів)

30 – 40

Сильне (руйнування несучих конструкцій та перекриттів, при якому ремонт недоцільний)

50

Повне (обвалення будівель, споруд)

100

ПРАКТИЧНА РОБОТА 8