- •Вибір засобів захисту працюючих
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту
- •Розрахунок штучної вентиляції
- •Розрахунок штучного освітлення
- •Розрахунок звукоізоляції
- •Розрахунок віброізоляції
- •Розрахунок заземлюючого пристрою
- •Визначення вибухонебезпечності приміщення
- •Профілактичні заходи пожежобезпеки
- •Список літератури
Визначення вибухонебезпечності приміщення
Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому внаслідок руйнування апарата можливе витікання n л рідини (за вказівкою викладача) (табл. 7.1).
Таблиця 7.1 – Вихідні дані розрахунку надлишкового тиску вибуху
№ п/п |
Рідина |
Параметри приміщення, м |
||
довжина a |
ширина b |
висота h |
||
1 |
|
12 |
6 |
3,6 |
2 |
7,2 |
|||
3 |
12 |
3,6 |
||
4 |
7,2 |
|||
5 |
24 |
3,6 |
||
6 |
7,2 |
|||
7 |
|
12 |
6 |
3,6 |
8 |
7,2 |
|||
9 |
12 |
3,6 |
||
10 |
7,2 |
|||
11 |
24 |
3,6 |
||
12 |
7,2 |
|||
13 |
|
12 |
6 |
3,6 |
14 |
7,2 |
|||
15 |
12 |
3,6 |
||
16 |
7,2 |
|||
17 |
24 |
3,6 |
||
18 |
7,2 |
|||
19 |
|
12 |
6 |
3,6 |
20 |
7,2 |
|||
21 |
12 |
3,6 |
||
22 |
7,2 |
|||
23 |
24 |
3,6 |
||
24 |
7,2 |
|||
25 |
|
12 |
6 |
3,6 |
26 |
7,2 |
|||
27 |
12 |
3,6 |
||
28 |
7,2 |
|||
29 |
24 |
3,6 |
||
30 |
7,2 |
|||
31 |
|
12 |
6 |
3,6 |
32 |
7,2 |
|||
33 |
12 |
3,6 |
||
34 |
7,2 |
|||
35 |
24 |
3,6 |
||
36 |
7,2 |
|||
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ РОЗЛИВІ РІДИНИ
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Для визначення критеріїв вибухопожежної небезпеки слід розрахувати надлишковий тиск вибуху горючої речовини:
, (7.1)
де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної пароповітряної суміші, кПа:
, (7.2)
де у – кількість молей речовин після вибуху, визначити із рівняння повного окислення одного моля рідини;
Р0 – початковий тиск, 101 кПа;
Тв – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
х – кількість молей речовин до вибуху, визначити із рівняння повного окиснення одного моля рідини;
Т0 – початкова температура, 293 К;
m – розрахункова маса пари горючої рідини, яка може потрапити у повітря приміщення за рахунок випаровування, кг:
,
(7.3)
де W – інтенсивність випаровування рідини, кг/ с· м2 (табл. 7.2);
– тривалість випаровування рідини, прийняти 3600 с;
S – розрахункова площа випаровування рідини, яка потрапила у приміщення внаслідок аварії, м2:
,
(7.4)
де K – коефіцієнт розтікання, для чистої рідини 1 м2/л;
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, л;
Розрахувати площу підлоги:
S = a · b, (7.5)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м.
Якщо величина розрахункової площі випаровування S перевищує площу підлоги Sп, то слід прийняти, що S = Sп .
Маса горючої рідини:
,
(7.6)
де – густина рідини, кг/ м3 (табл. 7.2);
Vp – об’єм рідини, що витекла з апарата, м3;
Якщо розрахункова маса пари горючої рідини m перевищує масу рідини mp, то слід прийняти, що m = mp .
Таблиця 7.2 – Властивості рідин
Рідина |
Формула |
Інтенсивність випаровування, W, г/с·м2 |
Густина, , кг/м3 |
Температура спалаху, С |
Ацетон |
С3Н6О |
0,589 |
789,9 |
–18 |
Амілацетат |
С7Н14О2 |
0,108 |
874,5 |
43 |
Бензол |
С6Н6 |
0,436 |
879,0 |
–11 |
Бензин |
С7,3Н14,8 |
0,333 |
730,0 |
–40 |
Бутилацетат |
С6Н12О2 |
0,161 |
882,5 |
29 |
Гексан |
С6Н14 |
0,385 |
660,3 |
–23 |
м-ксилол |
С8Н10 |
0,073 |
864,2 |
29 |
о-ксилол |
С8Н10 |
0,054 |
880,2 |
29 |
Метилетилкетон |
С4Н8О |
0,462 |
805,4 |
–6 |
Метилацетат |
С3Н6О2 |
0,865 |
933,0 |
–15 |
Метилметакрилат |
С5Н8О2 |
0,216 |
944,0 |
10 |
Спирти: |
|
|
|
|
бутиловий |
С4Н10О |
0,072 |
809,6 |
35 |
ізоаміловий |
С5Н12О |
0,029 |
809,2 |
43 |
ізобутиловий |
С4Н10О |
0,056 |
800,0 |
35 |
ізопропіловий |
С3Н8О |
0,218 |
785,5 |
14 |
метиловий |
СН4О |
0,666 |
791,4 |
6 |
пропіловий |
С3Н8О |
0,090 |
803,5 |
23 |
етиловий |
С2Н6О |
0,632 |
789,3 |
13 |
Стирол |
С8Н8 |
0,076 |
906,5 |
30 |
Толуол |
С7Н8 |
0,138 |
866,9 |
7 |
Трихлоретилен |
С2НCl3 |
0,653 |
1464,2 |
32 |
Етилацетат |
С4Н8О2 |
0,299 |
900,3 |
–3 |
Етилцеллозольв |
С4Н10О2 |
0,045 |
930,1 |
40 |
Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші, для пари горючих рідин, 0,3;
Vв – вільний об’єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об’єму приміщення;
Vв = 0,8 · a · b · h, (7.7)
де a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота приміщення, м.
п – густина пари горючої рідини, кг/ м3;
, (7.8)
де М – молярна маса рідини, кг/кмоль;
Мпов – молярна маса повітря, 28,966 кг/кмоль;
пов – густина повітря, 1,2 кг/ м3;
Сст – стехіометрична концентрація пари горючої рідини, об.%;
, (7.9)
де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
,
(7.10)
де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі горючої речовини;
nН – кількість атомів водню у молекулі горючої речовини;
nО – кількість атомів кисню у молекулі горючої речовини;
nГ – кількість атомів галогенів у молекулі горючої речовини;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.
Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А або Б, залежно від температури спалаху рідини (табл. 7.2). У протилежному випадку приміщення належить до пожежонебезпечної категорії В.
Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ПРИ ВИТІКАННІ ГАЗУ
Визначити категорію вибухопожежної небезпеки виробничого приміщення, в якому в результаті руйнування апарата відбулося витікання газу (таблиця 7.3).
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Розрахувати надмірний тиск вибуху горючої речовини:
, (7.11)
де Рmax – максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної суміші, кПа:
; (7.12)
у – кількість молей речовини після вибуху (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);
Р0 – початковий тиск , 101 кПа;
ТВ – температура вибуху, для більшості речовин близько 1500 К;
х – кількість молей речовин до вибуху, (визначається з рівняння повного окислення одного моля газу);
Т0 – початкова температура, 293 К;
Таблиця 7.3 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху
№ п/п |
Газ |
Апарат |
Трубопроводи |
Приміщення, м |
||||||||
тип |
q, м3/c |
V, м3 |
P, кПа |
L1, м |
L2, м |
d1, мм |
d2, мм |
τ, c |
довжина |
ширина |
висота |
|
1 |
СН4 |
0,6 |
3,2 |
500 |
8 |
6 |
60 |
40 |
3 |
12 |
6 |
3,6 |
2 |
80 |
7,2 |
||||||||||
3 |
8 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||||
4 |
1200 |
80 |
7,2 |
|||||||||
5 |
10 |
6 |
80 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||
6 |
80 |
7,2 |
||||||||||
7 |
4,0 |
2100 |
8 |
40 |
30 |
12 |
6 |
3,6 |
||||
8 |
80 |
7,2 |
||||||||||
9 |
8 |
6 |
80 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||
10 |
1,7 |
500 |
80 |
7,2 |
||||||||
11 |
8 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||||
12 |
80 |
7,2 |
||||||||||
13 |
Н2 |
6,3 |
1200 |
10 |
6 |
60 |
40 |
120 |
12 |
6 |
3,6 |
|
14 |
80 |
7,2 |
||||||||||
15 |
8 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||||
16 |
2100 |
80 |
7,2 |
|||||||||
17 |
8 |
6 |
60 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||
18 |
80 |
7,2 |
||||||||||
19 |
3,4 |
3,2 |
500 |
8 |
40 |
3 |
12 |
6 |
3,6 |
|||
20 |
80 |
7,2 |
||||||||||
21 |
10 |
6 |
80 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||
22 |
1200 |
80 |
7,2 |
|||||||||
23 |
8 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||||
24 |
80 |
7,2 |
||||||||||
25 |
NН3 |
4,0 |
2100 |
8 |
6 |
80 |
40 |
30 |
12 |
6 |
3,6 |
|
26 |
80 |
7,2 |
||||||||||
27 |
8 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||||
28 |
0,6 |
500 |
80 |
7,2 |
||||||||
29 |
10 |
6 |
60 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||
30 |
80 |
7,2 |
||||||||||
31 |
6,3 |
1200 |
8 |
40 |
120 |
12 |
6 |
3,6 |
||||
32 |
80 |
7,2 |
||||||||||
33 |
8 |
6 |
80 |
40 |
12 |
3,6 |
||||||
34 |
2100 |
80 |
7,2 |
|||||||||
35 |
8 |
40 |
24 |
3,6 |
||||||||
36 |
80 |
7,2 |
||||||||||
m – маса газу, який надійшов у повітря приміщення, кг:
;
(7.13)
– густина газу при розрахунковій температурі, кг/ м3;
;
(7.14)
М – молярна маса газу, кг/ кмоль;
V0 – молярний об’єм газу, 22,413 м3/ кмоль;
tр – розрахункова температура – максимальна температура повітря у відповідній кліматичній зоні або з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації, допускається приймати +61С;
Va – об'єм газу, який вийшов з апарата, м3;
;
(7.15)
Р – тиск в апараті, кПа;
V – об’єм апарата, м3;
VТ – об’єм газу, який вийшов із трубопроводу, м3;
;
(7.16)
V1Т – об’єм газу, який вийшов до перекриття трубопроводу, м3;
;
(7.17)
q – витрати газу (за регламентом), м3/с;
– розрахунковий час перекриття трубопроводу, с;
V2Т – об’єм газу, який вийшов після перекриття трубопроводу, м3;
;
(7.18)
Р – тиск в трубопроводі (за регламентом), кПа;
d1 – діаметр вхідного трубопроводу, м;
d2 – діаметр вихідного трубопроводу, м;
L1 – довжина вхідного трубопроводу від апарата до засувки, м;
L2 – довжина вихідного трубопроводу від апарата до засувки, м;
Z – коефіцієнт, який характеризує ступінь участі газів у вибуху, для водню 1,0; для інших газів 0,5;
VВ – вільний об'єм приміщення, його можна прийняти як 80% від геометричного об'єму приміщення, м3;
VВ = 0,8 · а · b · h; (7.19)
а – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
h – висота приміщення, м;
Сст – стехіометрична концентрація газу, об.%;
, (7.20)
де – стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння:
, (7.21)
де nС – кількість атомів вуглецю у молекулі газу;
nН – кількість атомів водню у молекулі газу;
nО – кількість атомів кисню у молекулі газу;
nГ – кількість атомів галогенів у молекулі газу;
КН – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння, 3.
Якщо отримана величина розрахункового надлишкового тиску вибуху перевищує 5 кПа, то приміщення належить до вибухопожежонебезпечної категорії А.
Визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6) і ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ
ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.4) на відстані R від дільниці зварювання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Визначають енергію вибуху балонів:
,
(7.22)
де Рі – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;
аргоновий, кисневий 22500
пропан-бутановий 2500
ацетиленовий 3500
Р0 – атмосферний тиск, прийняти 101 кПа;
і – показник адіабати:
аргон, кисень 1,4
пропан-бутан 1,13
ацетилен 1,23
Vі – об’єм балону, м3.
Таблиця 7.4 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів
№ п/п |
Параметри балонів |
Відстань від дільниці зварювання, R, м |
|
гази |
(об’єм балону, Vi, л) |
||
1 |
кисень (40) ацетилен (40) |
2 |
|
2 |
4 |
||
3 |
6 |
||
4 |
10 |
||
5 |
кисень (40) пропан–бутан (50) |
2 |
|
6 |
4 |
||
7 |
6 |
||
8 |
10 |
||
9 |
кисень (40) ацетилен (40) аргон (40) |
2 |
|
10 |
4 |
||
11 |
6 |
||
12 |
10 |
||
13 |
кисень (40) пропан–бутан (50) аргон (40) |
2 |
|
14 |
4 |
||
15 |
6 |
||
16 |
10 |
||
17 |
кисень (40) аргон (40) |
2 |
|
18 |
4 |
||
19 |
6 |
||
20 |
10 |
||
21 |
ацетилен (40) аргон (40) |
2 |
|
22 |
4 |
||
23 |
6 |
||
24 |
10 |
||
25 |
пропан–бутан (50) аргон (40) |
2 |
|
26 |
4 |
||
27 |
6 |
||
28 |
10 |
||
29 |
кисень (40) |
2 |
|
30 |
4 |
||
31 |
6 |
||
32 |
10 |
||
33 |
ацетилен (40) |
2 |
|
34 |
4 |
||
35 |
6 |
||
36 |
10 |
||
37 |
пропан–бутан (50) |
2 |
|
38 |
4 |
||
39 |
6 |
||
40 |
10 |
||
Визначають тротиловий еквівалент:
.
(7.23)
Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі для кожного балону:
,
(7.24)
де R – відстань від дільниці зварювання, м;
qі – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:
q = 0,5·ТЕі . (7.25)
Визначають загальний надлишковий тиск вибуху балонів:
.
(7.26)
Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування будівлі (табл. 7.7).
РОЗРАХУНОК НАДЛИШКОВОГО ТИСКУ ВИБУХУ БАЛОНІВ
ДІЛЬНИЦІ ЗБЕРІГАННЯ
Розрахувати надлишковий тиск вибуху балонів (табл. 7.5) на відстані R від дільниці їх зберігання, визначити можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу, ступінь руйнування та абсолютні і відносні збитки від руйнування цегляних малоповерхових будівель.
Розрахунок виконують у наступній послідовності:
Визначають енергію вибуху балонів:
,
(7.27)
де Р – тиск у балоні при руйнуванні, кПа;
кисневий 22500
пропан-бутановий 2500
ацетиленовий 3500
Р0 – атмосферний тиск, приймають 101 кПа;
– показник адіабати:
кисневий 1,4
пропан-бутановий 1,13
ацетиленовий 1,23
V – об’єм балонів, м3:
,
(7.28)
де і – кількість балонів (табл. 7.5);
Vі – об’єм одного балона, м3 (табл. 7.5).
Таблиця 7.5 – Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску вибуху балонів для дільниці зберігання
№ п/п |
Параметри балонів |
Відстань від дільниці, R, м |
Кошторисна вартість будівлі, млн грн |
||
газ |
об’єм Vi, л |
кількість і, шт. |
|||
1 |
кисень |
40 |
8 |
10 |
2,6 |
2 |
20 |
||||
3 |
30 |
||||
4 |
24 |
10 |
|||
5 |
20 |
||||
6 |
30 |
||||
7 |
64 |
10 |
|||
8 |
20 |
||||
9 |
30 |
||||
10 |
80 |
10 |
3,4 |
||
11 |
20 |
||||
12 |
30 |
||||
13 |
пропан–бутан |
50 |
8 |
10 |
|
14 |
20 |
||||
15 |
30 |
||||
16 |
24 |
10 |
|||
17 |
20 |
||||
18 |
30 |
||||
19 |
64 |
10 |
7,6 |
||
20 |
20 |
||||
21 |
30 |
||||
22 |
80 |
10 |
|||
23 |
20 |
||||
24 |
30 |
||||
25 |
ацетилен |
40 |
8 |
10 |
|
26 |
20 |
||||
27 |
30 |
||||
28 |
24 |
10 |
8,5 |
||
29 |
20 |
||||
30 |
30 |
||||
31 |
64 |
10 |
|||
32 |
20 |
||||
33 |
30 |
||||
34 |
80 |
10 |
|||
35 |
20 |
||||
36 |
30 |
||||
Визначають тротиловий еквівалент:
.
(7.29)
Визначають надлишковий тиск у фронті вибухової хвилі:
, (7.30)
де R – відстань від дільниці зберігання балонів, м;
q – показник вільного розповсюдження вибухової хвилі:
q = 0,5·ТЕ. (7.31)
Користуючись довідковими даними, визначають можливі негативні наслідки вибуху для обслуговуючого персоналу (табл. 7.6), а також ступінь руйнування (табл. 7.7), відносні та абсолютні збитки від руйнування будівель (табл. 7.8).
Таблиця 7.6 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на людину
Наслідки |
Надлишковий тиск, кПа |
Безпечно для людини |
менше 20 |
Легке ураження (забиття, вивихи, тимчасова втрата слуху, загальна контузія) |
20 – 40 |
Середнє ураження (контузія головного мозку, ушкодження органів слуху, розрив барабанних перетинок, кровотеча з носу та вух) |
40 – 60 |
Сильне ураження (сильна контузія всього організму, втрата свідомості, переломи кінцівок, ушкодження внутрішніх органів) |
60 – 100 |
Поріг смертельного ураження |
100 |
Летальний результаті 50% випадків |
250 – 300 |
Безумовно смертельне ураження |
більше 300 |
Таблиця 7.7 – Характеристика ступеня баричної дії вибуху на будівлі
Тип будівлі |
Ступінь руйнування при тиску, кПа |
|||
слабка |
середня |
сильна |
повна |
|
Цегляні та кам’яні: малоповерхові багатоповерхові |
8 – 20 8 – 15 |
20 – 35 15 – 30 |
35 – 50 30 – 45 |
50 – 70 45 – 60 |
Залізобетонні крупнопанельні: малоповерхові багатоповерхові |
10 – 30 8 – 25 |
30 – 45 25 – 40 |
45 – 70 40 – 60 |
70 – 90 60 – 80 |
Залізобетонні монолітні: багатоповерхові підвищеної поверховості |
25 – 50 25 – 45 |
50 – 115 45 – 105 |
115 – 180 105 – 170 |
180–250 170 – 215 |
Залізобетонні крупнопанельні із залізобетонним та металевим каркасом і крановим обладнанням з вантажопідйомністю: до 50 т 50 – 100 т |
5 – 30 15 – 45 |
30 – 45 45 – 60 |
45 – 75 60 – 90 |
75 – 120 90 – 135 |
Із стінами типу «сендвіч» та крановим обладнанням вантажопідйомністю до 20 т |
10 – 30 |
30 – 50 |
50 – 65 |
65 – 105 |
Складські приміщення з металевим каркасом та стінами із листового металу |
5 – 10 |
10 – 20 |
20 – 35 |
35 – 45 |
Таблиця 7.8 – Відносні збитки від ступеня руйнування будівлі
Ступінь руйнування |
Відносні збитки, % від вартості будівлі |
Слабке (пошкодження або руйнування дахів, віконних та дверних прорізів) |
10 – 15 |
Середнє (руйнування дахів, вікон, перегородок, горищних перекриттів, верхніх поверхів) |
30 – 40 |
Сильне (руйнування несучих конструкцій та перекриттів, при якому ремонт недоцільний) |
50 |
Повне (обвалення будівель, споруд) |
100 |
ПРАКТИЧНА РОБОТА 8
