4.2. Методичні вказівки до виконання дипломної (магістерської) роботи

Вступна частина роботи формується у такій послідовності:

• титульний аркуш встановленого зразка;

• реферат;

• завдання на дипломну роботу;

• зміст;

• вступ.

Стандартні бланки титульного аркуша і завдання на дипломну (магістерську) роботу студенти обов’язково повинні одержати на кафедрі з метою уникнення неточностей у формулюванні теми дипломної (магістерської) роботи після її остаточного затвердження наказом Ректора.

Зразок оформлення титульного аркуша поданий у додатку В.

Реферат призначений для короткого ознайомлення з роботою і повинен відбивати у стислій, інформативній формі її основний зміст і результати дипломної роботи.

Заголовком служить слово “РЕФЕРАТ”, розташоване посередині рядка, без крапки. Далі, зазначаємо тему дипломної роботи та прізвище, ім’я та по-батькові студента, який підготовив дипломну роботу. Нижче, через два пусті рядки наводиться текст реферату за структурою залежно від освітнього ступеня, за яким виконується дипломна (магістерська) робота.

Зразок оформлення реферату подано у додатку Г.

Форма завдання на дипломну роботу подана у додатку Б.

Зміст розташовують на новій сторінці. Він містить послідовний перелік структурних елементів дипломної роботи, назви розділів і підрозділів із вказівкою номерів початкових сторінок. Розряди номерів сторінок розташовують один під одним. Закінчення назв елементів змісту відокремлюють від номера сторінки крапками. Сторінки змісту не нумеруються.

Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою дипломної (магістерської) роботи, але не повторювати її. Необхідно звернути увагу, що назви розділів і підрозділів у змісті й тексті роботи мають бути однаковими.

Зразок оформлення змісту наведено у додатку Д.

Структура основної частини, обсяг її розділів і підрозділів залежать від обраної теми. Кількість сторінок в окремих розділах суворо не регламентується, однак бажано додержуватися вказаної в таблиці 2 пропорції співвідношення між окремими елементами, а їх зміст має відповідати вимогам достатньої інформативності і обґрунтованості висновків.

У вступі дипломної (магістерської) роботи формулюється теоретична й практична актуальність теми. Як обґрунтування доцільності розробки теми чітко характеризуються зовнішні прояви відповідної фінансово-економічної проблеми в сучасних умовах розвитку національної економіки на макро- та макрорівнях, стан її розв’язання в економічній науці та практиці реалізації фінансових відносин.

Для цього варто оцінити ступінь вивченості досліджуваної проблеми, вказати, які аспекти даної проблеми теоретично і практично вирішені, а які є дискусійними. Характеризуючи стан наукових робіт з обраної тематики, варто назвати вчених, які внесли значний вклад у її розробку.

Далі слід сформулювати мету дипломної (магістерської) роботи і основні завдання, які необхідно виконати для її досягнення.

Завдання, які ставляться в дипломній (магістерській) роботі, повинні відповідати цілям дослідження. Формулювання завдань можна подати, використовуючи слова типу: дослідити…, узагальнити…, систематизувати..., уточнити..., визначити..., розробити…, спрогнозувати..., обґрунтувати пропозиції... тощо. Як правило, на основі завдань дослідження будується структура дипломної (магістерської) роботи, тобто завдання роботи повинні відповідати змісту розділів і підрозділів дипломної (магістерської) роботи.

Після цього треба визначити об’єкт і предмет дослідження, виходячи з положень поданих у пункті 3.5 цих методичних рекомендацій.

Існуючий стан наукової розробки багато в чому визначає вибір методів вирішення завдань дипломної (магістерської) роботи, що дозволяють досягти поставленої мети. У вступі потрібно назвати методи дослідження, які використовуються: монографічне вивчення літературних джерел, порівняльний економічний аналіз, методи статистичної обробки даних, зокрема, графічний, табличний, розрахунок відносних та середніх показників, горизонтальний, вертикальний та трендовий аналіз фінансових звітів, фундаментальний аналіз фінансового середовища бізнесу, факторний аналіз, кореляційний аналіз, економіко-математичне моделювання, імітаційне моделювання тощо. Вказані у вступі методи повинні бути дійсно застосованими при написанні дипломної (магістерської) роботи.

Методи дослідження краще подавати у розрізі практичних аспектів їх застосування із вказівкою для розв’язання яких саме завдань вони використовувалися. Виклад методів доцільно завершувати переліком прикладних комп’ютерних програм, що використовувалися при виконанні дипломної (магістерської) роботи.

У вступі також наводиться узагальнена характеристика інформаційної бази, на основі вивчення якої була написана дипломна (магістерська) робота.

Окрім того, у вступі має відображатися систематизовані особисті результати роботи, які мають певний рівень наукової новизни. Характеризуючи елементи наукової новизни, необхідно вказати на їх відмінність від відомих раніше наукових підходів та існуючої практики організації фінансової роботи з питань, визначених темою дипломної (магістерської) роботи, із зазначенням характеру новизни, а саме: удосконалено, набуло подальшого розвитку. Кожне наукове положення повинне бути чітко сформульоване, з виокремленням його основної сутності та рівня досягнутої новизни.

Далі необхідно визначити практичне значення одержаних результатів, тобто висвітлити напрямки їх практичного застосування. За наявності впровадження розроблених рекомендацій необхідно стисло повідомити про його результати із зазначенням реального об’єкту, на базі якого відбулося таке впровадження. Документом що підтверджує впровадження є відповідно довідка з бази переддипломної практики (додаток У).

За наявності у студента публікацій за темою дипломної (магістерської) роботи, а також участі у науково-практичних конференціях, семінарах у вступі також наводяться відповідні відомості про апробацію результатів дослідження.

Наприклад:

Основні положення і результати дипломної (магістерської) роботи були оприлюднені на щорічних науково-практичних конференціях студентів “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє” (Українська академія банківської справи, м. Суми, 2014, 2015).

Також необхідно вказати кількість статей і/(або) тез доповідей, опублікованих за темою дипломної (магістерської) роботи у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах конференцій.

У теоретичному розділі узагальнюються теоретико-методичні засади (основи, положення) проблеми дослідження, визначається науково-методична база, наводиться глибокий ретроспективний огляд науково-економічної та інструктивно-методичної літератури, дається порівняльний аналіз та обґрунтування доцільності використання різних методів вирішення проблемної ситуації. У даному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі компетенції.

Як правило, у підрозділі 1.1 необхідно подавати сутнісну характеристику, категоріальний апарат проблематики дослідження, критичний огляд наукової думки і нормативної бази щодо стану об’єкта дослідження. Підрозділ 1.2 варто присвятити викладу методології аналізу, порівнянню існуючих методик (методичних принципів), виявленню їх переваг та недоліків; дослідженню галузевих особливостей методичних підходів тощо. Підрозділ 1.3 повинен містити узагальнення проблем щодо стану об’єкта дослідження на вітчизняних підприємствах, визначення загальних перспектив їх розв’язання, а також розгляд організаційно-економічного та фінансового механізмів управління розвитком об’єкта дослідження, загальних напрямів їх удосконалення тощо.

Від студента вимагається розкрити сучасний стан наукової думки у галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії і погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел (монографій, авторефератів дисертацій, наукових статей тощо), в тому числі зарубіжних, навести відповідний аналіз основних категорій і понять, висловити й обґрунтувати своє ставлення, сформувати проблемні питання. З кожного питання важливо знайти подібність і розходження точок зору різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя й неточності, щоб обґрунтувати власну позицію.

Використання літературних джерел повинно супроводжуватися обов’язковим посиланням на нього. При вивченні літератури не варто повністю цитувати прочитаний текст.

Розділ завершується короткими висновками, в яких узагальнюються результати теоретико-методичних напрацювань з обраної теми, виявлені невирішені проблеми, які потребують подальшого розв’язання в дипломній (магістерській) роботі.

Аналітична частина дипломної (магістерської) роботи передбачає системне дослідження стану справ з проблемної ситуації на реальному об’єкті, що відповідає обраній темі, у вітчизняній практиці та за кордоном. Бажано встановити значення та місце проблеми, що розглядається, серед кола інших проблем, які стоять перед реальним об’єктом, на матеріалах якого виконано дипломну (магістерську) роботу. При його виконанні студент має продемонструвати свої аналітико-контрольні компетенції за фахом шляхом проведення ґрунтовного аналізу фактичного фінансово-економічного стану досліджуваної проблеми.

При виконанні цього розділу необхідно використовувати фактичні матеріали, зібрані під час проходження переддипломної практики. Ці матеріали мають бути досить повними і достовірними, щоб на їх основі можна було проаналізувати стан справ, розкрити резерви і намітити шляхи їх використання, а також усунути виявлені недоліки в організації фінансових відносин.

У підрозділі 2.1 доцільно наводити організаційно-економічну характеристику реального об’єкту, що відповідає темі дослідження та зовнішніх умов його функціонування. У підрозділі 2.2, як правило, наводять результати фінансово-економічної діагностики проблемних питань у стані і розвитку об’єкта дослідження, їх впливу на результати його діяльності. У підрозділі 2.3 здійснюється аналіз основних чинників, які обумовлюють стан і розвиток об’єкта дослідження, проводиться оцінки резервів покращення діяльності.

Рекомендований вище підхід не є універсальним: залежно від обраної теми, мети та завдань дослідження розділ 2 може передбачати інші склад та наповнення його підрозділів.

Результати аналізу та фінансово-економічної діагностики повинні подаватися у вигляді аналітичних таблиць або графіків, діаграм, в яких подано динаміку досліджуваних фінансових та техніко-економічних показників за останні три – п’ять років (тривалість періоду залежить від теми дослідження, потреб досягнення поставлених завдань), для магістерських робіт – бажано в порівнянні із середніми значеннями у галузі й аналогічними показниками конкурентів. Аналіз має виявити позитивні сторони та недоліки в організації фінансової діяльності, невикористані резерви. Результати аналізу є основою для розробки пропозицій щодо визначення шляхів та напрямів подолання існуючих фінансово-економічних проблем.

Для дослідження стану, динаміки та структури різних фінансових явищ, впливу факторів на процеси і ефективність фінансової діяльності як інструменти наукового дослідження використовуються методи фінансового аналізу, теорії ймовірностей, методи детермінованого та стохастичного моделювання, фундаментального і технічного аналізу, оптимізації соціально-економічних процесів, а також пакети прикладних комп’ютерних програм, зокрема, можливості аналізу даних в табличному процесорі Excel.

Розділ завершується короткими висновками, в яких узагальнюються основні тенденції динаміки розвитку, проблеми і недоліки в практичній діяльності реального об’єкта, основні причини їх виникнення та можливості усунення.

Третій розділ дипломної (магістерської) роботи спрямований на обґрунтування нових підходів до розв’язання проблемної ситуації, теоретичних, методичних і практичних пропозиції, а також організаційних й фінансово-економічних заходів з усунення виявлених недоліків. Перевірка практичної значимості пропозицій повинна здійснюватися на альтернативних засадах, тобто необхідно висувати декілька можливих варіантів вирішення проблемної ситуації. Пропозиції щодо розв’язання проблемної ситуації можуть мати вигляд інструктивно-методичних матеріалів, економіко-організаційних, економіко-фінансових, соціально-фінансових, інноваційних, фінансово-технологічних заходів, економіко-математичних моделей, процедур. Чітке обґрунтування пропозицій, очікуваних результатів і наслідків, передумов практичного впровадження, вимог до формування необхідних фінансових, матеріальних і інших ресурсів повинно завершуватися розрахунками економічної ефективності. У ході експериментальної перевірки наведених рекомендацій мають бути використані методи імітаційного моделювання, прогнозування варіантів розвитку проблемної ситуації у майбутньому тощо. При цьому бажано застосовувати інструментарій Microsoft Excel, пакети прикладних програм фахового спрямування, бухгалтерського обліку та аудиту тощо.

Розділ 3 дипломної (магістерської) роботи повинен відобразити ступінь сформованості у студента нормувально-планувальної та інноваційно-проектної компетенції.

Розділ завершується короткими висновками, в яких узагальнюються розроблені рекомендації та пропозиції, їх результативність і значущість.

У висновках студент у логічній послідовності узагальнює результати дипломної (магістерської) роботи, коротко формулює основні положення і пропозиції за кожним розділом роботи. При цьому відзначається особистий внесок студента в одержані результати, зазначаються найбільш важливі з них, рекомендації щодо їх використання. Формулюючи висновки, треба зробити акцент на кількісних і якісних характеристиках отриманих результатів, обґрунтувати їх вірогідність.

У списку використаних джерел наводиться бібліографічний опис джерел інформації, який розміщують в алфавітному порядку. Список використаної літератури може містити книги, окремі томи (випуски, номери) багатотомного чи періодичного, серійного видання, рукописи дисертаційних робіт, електронні ресурси тощо.

Додатки можуть містити, наприклад, проміжні математичні обґрунтування, формули і розрахунки, зокрема, економічного ефекту; таблиці допоміжних цифрових даних; копії фінансової звітності, витяги із звітних матеріалів, виробничі плани і програми, протоколи і акти випробувань, впровадження; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ; ілюстрації допоміжного характеру та ін. За змістом склад додатків не регламентується, оскільки може бути різноманітним.