3. Фінансова система підприємства

Фінансова система - сукупність взаємозалежних між собою сфер (фінансів підприємства, страхування і державних фінансів) і ланок (фінансових установ, структурних підрозділів податкової системи й ін.).

Усередині кожної з великих сфер виділяють ланки, причому угруповання фінансових відносин здійснюється в залежності від характеру діяльності суб'єкта.

Так, у сфері фінансів підприємства (установ, організацій) виділяють такі ланки, як фінанси підприємств, що функціонують на комерційних початках, і фінанси підприємств, що здійснюють некомерційну діяльність, а також фінанси громадських організацій; у сфері страхування — соціальне страхування, особисте, майнове і страхування відповідальності, підприємницьких ризиків; у сфері державних відповідно державний бюджет, позабюджетні фонди в державний кредит.

Кожна ланка у фінансовій системі може підрозділятися на підланки чи інші елементи системи, наприклад, фінанси підприємств, що функціонують на комерційних початках, можуть класифікуватися по галузевій спрямованості і формам власності.

Фінанси підприємства — сукупність економічних відносин, що виникають у зв'язку з утворенням, розподілом і використанням коштів у процесі виробничо-господарської діяльності підприємств всіх форм власності.

Є вихідною ланкою всієї фінансової системи, тому що функціонують безпосередньо в сфері матеріального виробництва, де створюються джерела .фінансових ресурсів — сукупний суспільний продукт і національний доход.

Різноманіття грошових відносин, утворення і використання цілої системи фондів у процесі кругообігу засобів створюють складну сукупність взаємин підприємства з постачальниками — придбання матеріальних цінностей і послуг, необхідних для його діяльності; підрядчиками — оплата будівельно-монтажних, ремонтних і інших робіт; з покупцями — при реалізації товару і наданні послуг; з бюджетом — по податках, відрахуванням, платежам і асигнуванням, з банком — по кредитах, зберігання коштів, виконанням розрахункових операцій і т. п.; з робітниками та службовцями — по оплаті праці й інших розрахунків.

Процес обґрунтування руху ресурсів і відповідних фінансових взаємин складає основу фінансового планування.

Його основні задачі:

• визначення обсягу фінансових ресурсів для виробництва і реалізації продукції;

• розширення виробництва;

• рішення соціальних задач;

• формування взаємин з фінансово-кредитною системою, іншими організаціями;

• виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом;

• встановлення оптимальних пропорцій між фондом нагромадження і фондом споживання підприємства;

• розкриття внутрішніх резервів росту коштів.

4. Фонди нагромадження і споживання підприємства

Фонд нагромадження — частина доходу, використовувана на приріст виробничих і невиробничих основних фондів, також для створення страхових запасів і резервів.

Основна його частина направляється на розширення і якісне удосконалювання основних фондів і оборотних коштів сфери матеріального виробництва, утворить фонд виробничого нагромадження і використовується на реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств, модернізацію і відновлення виробничого апарата; інша — утворить фонд невиробничого призначення нагромадження, що впливає на життєвий рівень населення через приріст основних невиробничих фондів (житлові будинки, школи, лікарні, інші об'єкти соціальної інфраструктури).

Практично нагромадження основних фондів визначається по залишковій вартості — сума запровадження в дію нових плюс закінченого капітального ремонту мінус амортизація (знос) і мінус залишкова вартість ліквідованих основних засобів.

Складовими частинами нагромадження матеріальних оборотних коштів, запасів і резервів є: приріст виробничих запасів сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів і запасних частин, а також приріст незавершеного виробництва і будівництва, залишків готових продуктів і товарів, державних матеріальних резервів і ін.

Фонд споживання підприємства - сукупність прямих і непрямих виплат працівникам підприємства (фірм, установ і організацій) незалежно від їхньої організаційно-правової форми і форми власності

У нього включаються суми, нараховані на оплату праці всім працівникам підприємства (фонд оплати праці), доходи (дивіденди, відсотки) по акціях членів трудового колективу і їх внесків у майно підприємства; сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг, включаючи матеріальну допомогу. До трудових і соціальних пільг працівників відносяться, зокрема: оплата додатково наданих за договором колективному відпусток (понад передбачений законодавством); надбавка до пенсій і одноразові допомога ветеранам праці, що іде на пенсію; стипендії, виплачувані за рахунок засобів підприємства; компенсація подорожчання вартості харчування в їдалень, буфетах, профілакторіях (за пільговими цінами чи безкоштовно), а також дітям, що знаходяться в дитячих дошкільних установах і оздоровчих таборах; оплата путівок працівникам і їхній дітям на лікування, відпочинок, екскурсії і подорожі; компенсаційні виплати в зв'язку з підвищенням цін, вироблені понад розміри індексації доходів; матеріальна допомога і витрати на погашення позичок, виданих працівнику; витрати по благоустрої садівничих товариств і будівництву гаражів; витрати на оплату послуг поліклінікам, по відшкодуванню цінової різниці на продукцію (роботи, послуги), надану працівникам підприємства; оплата проїзду до місця роботи, житла й ін.

Не відносяться до засобів, що направляється на споживання: посібника по соціальному страхуванню (тимчасової непрацездатності, вагітності і родам, по відходу за дитиною і т. п.), пенсії працюючим пенсіонерам, інші виплати за рахунок фонду соціального страхування, пенсійного й інших позабюджетних фондів; вартість виданого спецодягу, спецвзуття, молока і лікувально-профілактичного харчування; оренда приміщень для проведення навчальних, культурно-масових і інших заходів; проведення вечорів відпочинку, дискотек, концертів, лекцій і т. п.; витрати на зміст медпунктів, профілакторіїв, санаторіїв, будинків відпочинку й інших оздоровчих установ, що знаходяться на балансі підприємства; витрати на придбання медикаментів для лікувально-профілактичних установ, на організацію роботи курсів, студій, кружків і т. п.