Структура лабораторних занять

Назва теми	Кількість годин			Форма контролю
	Лекції	Лабораторні роботи	СРС
Тема 1. Загальні положення і сутність експертизи, експертної оцінки та методики товарознавчої експертизи та оцінювання КТЗ	2	2	4	УО, Р
Тема 2. Вимоги до оцінювання ТЗ та викладення його результатів. Технічний огляд ТЗ.	2	2	2	УО, К
Тема 3. Ідентифікація ТЗ.	2	2	4	УО, Р
Тема 4. Визначення вартості ТЗ і вартості/матеріального збитку, завданого власнику ТЗ	6	4	8	УО, ІЗ
Модульний контроль	2			КР, Т
Разом	12	12	18

Лабораторна робота № 1

Тема. Сутність, цілі, види експертизи та експертної оцінки об’єктів, процесів, явищ. Загальні положення методики товарознавчої експертизи та оцінювання транспортних засобів.

Мета: Вивчити основні поняття і терміни, ознайомитись з видами експертизи і експертної оцінки будь-яких об’єктів, процесів, явищ та основними положеннями методики виконання товарознавчої експертизи транспортних засобів.

Матеріальне забезпечення: ДСТУ

Література: 5, 8, 12, 23, 24.

Завдання 1. Вивчити загальну характеристику експертизи та експертної оцінки об’єктів, їхніх видів, цілей за призначенням, як досліджень будь-яких об’єктів, процесів, явищ.

Під експертизою слід розуміти дослідження спеціалістом (експертом) будь-яких питань, вирішення яких вимагає спеціальних знань в сфері науки, техніки, мистецтва тощо.

Експертна оцінка являє собою кількісну та/або порядкову оцінку процесів або явищ, які не піддаються безпосередньому вимірюванню і основуються на висновках та заключення спеціалістів в тій або іншій сферах діяльності.

Головним завданням авто товарознавчої експертизи є визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (ТЗ) та їхніх комплектуючих і передбачає проведення професійного обстеження вузлів, механізмів, агрегатів, зокрема кузовів.

Типологія (від «тип» і «логія») –науковий метод основа якого розчленування систем об’єктів і їхнє групування за допомогою узагальненої моделі або типу; використовується в цілях порівняльного вивчення існуючих ознак, зв’язків, функцій, відношень, рівнів організації об’єктів; основні логічні форми, що використовується типологією – тип, класифікації, систематика, таксономія.

Завдання 2. Навчитись визначати цілі та завдання товарознавчої експертизи транспортних засобів, основні етапи, механізми та підходи оцінки транспортних засобів, обов’язкові вимоги під час проведення товарознавчої експертизи, експертних досліджень та оформлення результатів оцінювання.

Товарознавча експертиза являє собою незалежну експертизу ТЗ, що не тільки виконує ідентифікацію несправностей, але і дозволяє визначити причини виникнення неполадок, пошкоджень, тощо.

Завдання 3. Провести судову експертизу технічного стану транспортного засобу, визначити ціль та метоли проведення: судова експертиза слідів на транспортному засобі і місці ДТП; за допомогою методик з урахуванням особливостей конструкції транспортного засобу.

Судово-транспортна експертиза має на меті встановлення ТЗ, який залишив сліди, виявлення істотних обставин яких надзвичайних ситуацій, тощо. Одним з найважливіших етапів проведення експертизи дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) є транспортно-трасологічна експертиза (дослідження). Експертиза технічного стану ТЗ – головне завдання є встановлення несправностей ТЗ, які загрожували людям, тваринам, майну. Експертиза ТЗ є одним із способів уникнення шахрайства. Експерти з дослідження автотранспорту є умовно-незалежними і об’єктивними.

В науково-дослідних експериментальних центрах в областях при УМВС України проводять експертизи ТЗ.

Автотехнічна експертиза в Києві та інших місцях країни займає лідируюче положення і місце серед експертиз, пов’язаних з транспортними засобами.

Методи експертизи це – способи теоретичного та практичного оцінювання, експерт повинен оглянути приміщення або ТЗ.Об’єктами експертизи є сліди утворені ТЗ, або сліди інших об’єктів, здійснюються тими самими методами, що і фіксація слідів на поверхні піску. Дослідження обставин ДТП (переважно за допомогою розрахункових методів) – ситуаційно-логічна експертиза дослідження слідів на транспортних засобах. Основним завданням транспортно-трасологічної експертизи – визначити характер слідів одиничних об’єктів, предметів, людей, ТЗ.

Ціллю судової експертизи технічного стану ТЗ є дослідження технічного стану ТЗ яке можливо провести різними методами. Судова експертиза слідів на ТЗ і місті ДТП за допомогою методик з урахуванням особливостей конструкції ТЗ (винятком є методи ідентифікації). Заключення судової експертизи розглядається як один з доказів справи у суді.

Автотехнічна експертиза – вміти розрахувати параметри руху ТЗ в процесі аналізу ДТП та розрахунково-графічного методу, що використовується експертами (ДТП, маневр дослідження, розрахунки, визначення швидкості руху ТЗ аж до повної його зупинки або безпечного руху).

Завдання 4. Навчитися визначати основні чинники для виконання судово-транспортної експертизи транспортних засобів, який залишив сліди, та за виявлених істотних обставин або надзвичайних ситуацій.

Основним завданням автотоварознавчої експертизи є визначення ринкової вартості колісних ТЗ. Проведення автотоварознавчої експертизи (експертиза після ДТП) здійснюється в найкоротші строки.

Оцінка ТЗ проводиться:

– для визначення рівня збитку заподіяного власнику ТЗ;

– після ДТП, куди може бути включена величина втрати пошкодженого ТЗ;

– для оформлення спадку автотранспорту;

– для оформлення застави;

– для постановки ТЗ на баланс підприємства;

– для оформлення різного роду операцій;

– для вирішення судових суперечок та інше.

Орієнтовний перелік питань, на які дасть відповідь автотранспортна товарознавча експертиза:

– яка ринкова вартість ТЗ;

– яка ринкова вартість деталі, вузла або агрегату ТЗ;

– яка первинна вартість ТЗ (на момент його виготовлення);

– яка сума матеріального збитку нанесеного власнику ТЗ внаслідок його пошкодження в результаті деякої події;

– яка вартість відновлювального ремонту ТЗ;

– яка вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням фізичного зносу замінних деталей;

– яка величина фізичного зносу ТЗ (його деталей, вузлів та агрегатів);

– яка величина втрати товарної вартості ТЗ.

Загальні положення методики товарознавчої експертизи та оцінювання транспортних засобів (далі Методики):

    1.1. Методика розроблена згідно із Законами України "Про судову експертизу", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.

    1.2. Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

    1.3. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

    1.4. Методика застосовується з метою:

    а) визначення ринкової вартості КТЗ, їхніх складників у разі відчуження;

    б) визначення стартової ціни КТЗ для їхнього продажу на аукціоні чи за конкурсом;

    в) визначення вартості КТЗ як об'єкта застави;

    г) визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування;

    ґ) визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами;

    д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ;

    е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ;

    є) визначення вартості КТЗ для розв'язання майнових суперечок;

    ж) визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їхніх складників у разі вимушеного їх продажу;

    з) визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України;

    и) визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб;

    і) в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.

    1.5. Методика застосовується також у разі:

    а) визначення року виготовлення КТЗ і його складників;

    б) визначення комплектності та укомплектованості КТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника;

    в) визначення типу, моделі, версії КТЗ;

    г) установлення типу, потужності та робочого об'єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників КТЗ;

    ґ) класифікації КТЗ (його складників) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Завдання 5. Ознайомитися з основним поняттями і термінами, що вживаються в методиці товарознавчої експертизи ТЗ.

    1.6. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

    аварійне пошкодження - пошкодження у вигляді порушення форми (геометричних розмірів, цілісності конструкції матеріалу виготовлення) КТЗ або його складника, що мало місце внаслідок зовнішнього механічного контакту з іншим КТЗ чи іншою перешкодою, визначеною згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами);

    автобус - КТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

    автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;

    автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

    автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщено не більше дев'яти місць для сидіння включно з місцем водія;

    автомобільний транспортний засіб - КТЗ (автобус, вантажний та легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій;

    базова комплектність КТЗ - комплектність КТЗ серійного виготовлення без додаткового обладнання і конструкційних складових частин спеціального (додаткового) призначення;

    вартість нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональна - вартість, що отримана шляхом спостережень вартісних значень нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт КТЗ певної моделі на спеціалізованих підприємствах автомобільного сервісу в регіоні;

    величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ;

    версія (модифікація) КТЗ - сукупність дорожніх транспортних засобів одного типу, які належать до однієї моделі і не мають відмінностей у таких характеристиках, як: колісна база; маса без водія й експлуатаційних рідин; маса у спорядженому стані; повна маса; навантаження на кожну вісь за повної маси; робочий об'єм двигуна; максимальна потужність; тип коробки передач, кількість передач та їхні передатні числа; передатне число головної передачі; верхня та нижня межі радіусів котіння шини для кожної осі; кількість місць для сидіння;

    виробник КТЗ - фізична або юридична особа, що відповідає за перетворення складових частин в єдине працездатне ціле, тобто за складання КТЗ і однозначність його ідентифікаційного номера;

    відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин;

    дефект - невідповідність вимогам виробника та (або) законодавства заданої або очікуваної вимоги, яка стосується КТЗ (зокрема відремонтованого), його складника, включаючи невідповідність вимогам безпеки;

    дефектування - технологічний процес оцінювання технічного стану об'єкта дослідження після часткового чи повного розбирання КТЗ (складової) з контролем параметрів (характеристик) та сортуванням складників на групи відповідно до ступеня їх придатності;

    діагностування - технологічний процес оцінювання технічного стану об'єкта дослідження без його повного розбирання за сукупністю виявлених діагностичних чинників із заданою точністю;

    економічна доцільність ремонту КТЗ (складової частини) - принцип оцінки, який передбачає, що відновлювальний ремонт КТЗ (складника) є доцільним лише за умови, що вартість відновлювального ремонту КТЗ (складника) підвищує його ринкову вартість, проте не перевищує її;

    експлуатаційний знос - утрата елементами конструкції КТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовища;

    ідентифікація КТЗ - установлення відповідності характеристик, ознак певного КТЗ (тип, модель, версія, рік виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса тощо) даним виробника;

    ідентифікаційний номер VIN (VehicleIdentificationNumber) - структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником КТЗ з метою його ідентифікації;

    колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін "колісний транспортний засіб" поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси);

    колісний транспортний засіб аналогічний - КТЗ, істотні ознаки якого (тип, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, період випуску, комплектність тощо) схожі до відповідних ознак оцінюваного КТЗ;

    колісний транспортний засіб ідентичний - КТЗ, основні ознаки і параметри якого (виробник, країна походження, тип, модель, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, рік виготовлення, технічні характеристики) відповідають ознакам конкретного КТЗ. Розбіжності можуть стосуватися комплектності та укомплектованості КТЗ, пробігу та технічного стану;

    колісний транспортний засіб новий - КТЗ, який жодного разу не був зареєстрований з метою одержання дозволу на його експлуатацію в уповноважених державних органах (у тому числі у країні - експортері КТЗ);

    колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо);

    колісний транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетонозмішувач, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

    колісний транспортний засіб, що був у користуванні, - КТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні - експортері КТЗ) були видані або є реєстраційні документи, які дають право на його експлуатацію;

    комплектність КТЗ (складової частини) - перелік складників та опцій, що відповідають специфікаціям виробника КТЗ (складової частини);

    модель (варіант) КТЗ - сукупність КТЗ одного типу, які не мають відмінностей за типом кузова (згідно з ДСТУ 2885-94 "Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни та визначення"), виробником, кількістю і розташуванням ведучих та керованих осей, робочим циклом, кількістю і розташуванням циліндрів двигуна. Робочі об'єми двигунів КТЗ однієї моделі не повинні відрізнятися більше ніж на 20 %, а їх потужність - на 30 %;

    мототехніка (мототранспортні засоби) - КТЗ, що мають менше ніж чотири колеса (мопеди, моторолери, мотоцикли, мототрицикли) або чотири колеса (мотоквадроцикли, мотоколяски) і мають ознаки конструкції, що відповідають критеріям КТЗ категорії L за класифікацією, наведеною у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (СР.3) - (TRANS/WP.29/79 від 11 серпня 1997 року - документ Європейської економічної комісії ООН);

    напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, який виконує функції тягача;

    нормативний пробіг - середньостатистичний, річний для даної моделі КТЗ пробіг, щодо якого визначається середня ринкова вартість КТЗ;

    обстеження КТЗ - процедура інструментального або органолептичного дослідження КТЗ з метою визначення його технічного стану;

    оновлення - заміна складника, що був у користуванні, на новий;

    опція - додаткове оснащення КТЗ не передбаченими базовою комплектністю складниками з варіантами їх виконання, що підвищують його споживчі і технічні якості;

    причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем;

    регіон - територія, що окреслюється межами області, де проводиться оцінка КТЗ або вартості відновлювального ремонту (матеріального збитку);

    ремонт капітальний - комплекс операцій з відновлення справності і не менше 80 % ресурсу КТЗ (його складника) згідно з вимогами нормативно-технічних або нормативно-правових актів із заміною та/або відновленням будь-яких його складників, зокрема базових;

    ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

    Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості;

    робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндрів двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, які витісняються поршнями під час їхнього руху від крайнього верхнього до крайнього нижнього положень. Робочі об'єми двигунів інших конструкцій визначаються спеціальними розрахунками чи експериментальними методами;

    складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації;

    спеціалізоване підприємство автомобільного сервісу (спеціалізоване підприємство) - підприємство, що належить до сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту КТЗ, створеної виробником КТЗ або уповноваженими ним суб'єктами господарювання відповідно до законодавства;

    страхова вартість - вартість КТЗ, визначена відповідно до умов договору страхування;

    строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки;

    технічний стан - відповідність КТЗ складу його конструкції на дату реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних характеристик КТЗ на дату перевірки;

    тип КТЗ - класифікаційна одиниця, що визначає призначення КТЗ і особливості конструкції;

    укомплектованість - наявність усіх складників КТЗ, які передбачені виробником;

    фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Завдання 6. Навчитися визначати бази оцінки транспортних засобів та порядку їхнього застосування:

• утилізаційна вартість ТЗ;

• вартість відновлювального ремонту;

• вартість матеріального збитку, який зазнає власник ТЗ.