2.Система національних економічних інтересів

Визначення національних економічних інтересів має першочергове значення при створенні системи економічної безпеки, яка є складовою цілісної системи національної безпеки України, оскільки від цього залежить вироблення ефективних засобів їх реалізації і захисту.

Національні економічні інтереси (НЕІ) невіддільні від історії і традицій українського народу, системи господарювання, менталітету, культурних і духовних цінностей.

В ролі виразника і гаранта захисту НЕІ повинна виступати держава. Однак в Україні досі відсутні чітко визначені НЕІ, не сформовано їх цілісну систему.

Це дає змогу урядовцям різних рівнів виправдовувати будь-які свої дії, запевняючи, що вони повністю відповідають НЕІ. Така ситуація (скільки чиновників – стільки ж і трактувань НЕІ), таїть значну загрозу економічній безпеці України.

Для проведення аналітичної та прогнозної діяльності відповідні державні органи повинні визначати НЕІ, досліджувати їх взаємодію, співвідношення пріоритетності тощо.

Можна застосувати наступну класифікацію національних економічних інтересів (рис.):

1. За ступенем важливості:

• життєво важливі;

• стратегічні;

• тактичні.

2. За тривалістю дії:

• довготермінові;

• середньотермінові;

• короткотермінові.

3. За характером зіткнення:

• паралельні;

• конфронтаційні;

• розбіжні;

• спільні.

4. За місцем дії:

• внутрішні;

• зовнішні.

5. За ступенем реалізації:4

• не реалізовані;

• частково реалізовані;

• реалізовані.

6. За сферами розповсюдження:

• виробничі;

• фінансові;

• експортно-імпортні;

• технологічні;

• інституційні;

• військово-економічні;

• соціально-економічні;

• демографо-економічні;

• еколого-економічні;

• інші.

Для створення цілісної системи НЕІ та її ефективного функціонування насамперед необхідно:

• створити відповідну нормативну базу;

• проводити моніторинг НЕІ та їх моделювання;

• створити банк даних щодо НЕІ;

• забезпечити баланс НЕІ та їх гармонійне поєднання.

Найбільш пріоритетними економічними інтересами є:

• створення надійної системи економічної безпеки України;

• - формування єдиного ринкового та інформаційного простору;

• - інвестиційна привабливість;

• - здійснення структурної перебудови економіки;

• - створення достатніх запасів державних золотовалютних резервів;

• - подолання інфляції;

• - захист національного ринку від несприятливої дії світової кон'юнктури та іноземної конкуренції;

• - прискорення відтворювального процесу;

• - покриття дефіциту бюджету;

• - збереження накопичень громадян;

• - стабілізація курсу національної валюти;

• - реалізація регіональних соціально-економічних програм;

• - пожвавлення підприємницької активності;

• - підвищення зайнятості населення;

• - доступ на міжнародні ринки капіталу;

• - зміцнення міжнародного авторитету фінансової системи держави та її окремих інститутів;

• - раціоналізація ринку;

• - прогнозованість соціально-економічного розвитку.

• У загальному вигляді загрози економічній безпеці можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Економічна безпека — складна багатогранна економічна категорія, що мас досить9 непросту внутрішню структуру. Аналіз реальних процесів і осмислення досвіду вирішення цієї проблеми дозволяють виділити три її найважливіших елементи:

• економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі;

• стійкість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

• здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.

• верховенство закону під час забезпечення економічної безпеки;  • додержання балансу економічних інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави;  • взаємна відповідальність особи, сім'ї, суспільства, держави щодо забезпечення економічної безпеки;  • своєчасність і адекватність заходів, пов'язаних із відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів;  • пріоритет договірних (мирних) заходів у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;  • інтеграція національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою.

Отже, сутність економічної безпеки можна визначити як такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист національних інтересів, незалежність обраного економічного курсу, соціальна спрямованість економічних реформ, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів.

Політика економічної безпеки визначається на основі певних принципів, які створюють політичну і правову базу для оцінювання зовнішніх і внутрішніх загроз, формування національних економічних інтересів і стратегії економічної безпеки.