- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
Сухе просіювання
18. Результати сухого просіювання ґрунту
Розмір фракцій агрегатів, мм |
Маса фракцій, г |
Процентний вміст фракцій |
Склад середньої наважки. г |
1 |
2 |
3 |
4 |
> 10 |
|
|
|
10 – 7 |
|
|
|
7 – 5 |
|
|
|
5 – 3 |
|
|
|
3 – 2 |
|
|
|
2 – 1 |
|
|
|
1 – 0,5 |
|
|
|
0,5 – 0,25 |
|
|
|
< 0,25 |
|
|
|
Всього |
500 |
100 |
50 |
Хід аналізу:
На технохімічних вагах береться наважка 500 г ґрунту.
Наважка просіюється через набір сит діаметром отворів 10, 7, 5, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 мм.
Кожна виділена фракція структурних агрегатів збирається окремо на листи паперу і зважується, результати заносяться до табл. 18, кол. 2
Розраховують процентний вміст кожної фракцій структурних агрегатів (табл. 18, кол. 3). Для прискорення розрахунків процентний вміст фракцій знаходять діленням маси фракції на 5.
Для подальшого визначення водостійкості структурних агрегатів з кожної фракції (крім < 0,25 мм) відбирають середню наважку, що дорівнює 1/10 від ваги фракції (табл. 18, кол. 4).
Всі відібрані фракції зсипаються в одну велику чашку.
2. Мокре просіювання
2.1. Чашка з середньою наважкою заливається водою до повного покриття і витримується в такому стані протягом 1 години.
2.2. Після годинної витримки чашка з структурними агрегатами переноситься у велику посудину з водою, в якій занурений набір сит з отворами верхнє 1 мм, потім 0,5 і 0,25 мм. У воді чаша перевертається і ґрунт попадає на верхнє сито.
2.3. Проводиться “мокре” просіювання ґрунту. Для цього набір сит 10 разів швидко опускають вниз і повільно підіймають вверх, так щоб верхнє сито не виступало на поверхню води. Відбувається “просіювання” ґрунту струменем води.
2.4. Зібрані на ситах водостійкі агрегати декантацією переносяться в попередньо зважені сухі чашки, табл. 19, кол 2 і 3.
2.5. В подальшому кожна фракція водостійких структурних агрегатів висушується і зважуються, результати заносяться до табл. 19, кол. 4.
19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
Розмір фракцій, мм |
№ чаші |
Маса пустої чаші, г |
Маса чаші з сухими водостійкими агрегатами, г |
Маса водостійких агрегатів, г |
Вміст водостійких агрегатів, % |
Загальна кількість водостійких агрегатів, % |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
< 1 |
|
|
|
|
|
|
1 – 0,5 |
|
|
|
|
|
|
0,5 –0,25 |
|
|
|
|
|
2.6. Маса водостійких агрегатів (табл. 19, кол. 5) розраховується як різниця між масою чашки з сухими водостійкими агрегатами (табл. 19, кол. 4) і масою пустої чашки (табл. 19, кол.3).
2.7. Процентний вміст водостійких агрегатів (табл. 19, кол. 6) розраховують як добуток 2 та маси водостійких агрегатів (табл. 19, кол. 5).
2.8. Сума процентного вмісту водостійких агрегатів кожної фракції дає уявлення про загальну водостійкість структури ґрунту (табл. 19, кол. 7).
Оцінку структурно-агрегатного стану ґрунту проводять за допомогою даних С.І.Долгова і П.У.Бахтіна, табл. 20.
