- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторно – практична робота № 2.
- •Хід виконання роботи.
- •Завдання за варіантами до лабораторно - практичної роботи № 2
- •Лабораторна робота № 4.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторно – практична робота № 3.
- •Хід виконання роботи.
- •Завдання за варіантами до лабораторно – практичної роботи № 3
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 6.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 7.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 8.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 9.
- •Хід виконання роботи.
- •За формулою визначити теоретичне значення прогину
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторно – практична робота № 10.
- •Завдання за варіантами до лабораторно – практичної роботи № 10
- •Лабораторна робота № 11.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 12.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 13.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 14.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 15.
- •Хід виконання роботи.
- •Дати відповіді на контрольні запитання.
Визначити осьовий момент інерції поперечного перерізу балки: Іх=
.Навантажити балку за заданою схемою та виміряти прогин балки у, отриманий дослідним шляхом: уд = hо– h1, де hо – відстань між основою балки і горизонтальною площиною до навантаження; h1 – відстань між основою балки і горизонтальною площиною після навантаження.
За формулою визначити теоретичне значення прогину
ут
=
та порівняти з дослідним уд, зробити висновок.
Дані занести у таблицю
l мм |
b мм |
h мм |
Ix мм4 |
a мм |
F |
yт мм |
yд мм |
|
кГс |
Н |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дати відповіді на контрольні запитання.
Дати означення деформації згину.
Які переміщення виникають при згині?
Якими способами можна визначити лінійні та кутові деформації при згині?
Яка геометрична характеристика поперечного перерізу впливає на жорсткість поперечного перерізу при згині?
Записати універсальне рівняння прогинів та кутів повороту при згині.
Лабораторно – практична робота № 10.
Тема: ‘‘Стійкість центрально стиснутого стержня‘‘.
Мета:
визначення
допустимої центрально стискаючої
сили
для стиснутого стержня.
Завдання за варіантами до лабораторно – практичної роботи № 10
Схема |
Варіант |
L ( м ) |
Переріз |
№ профіля |
[Sст] |
|
1 |
1,5 |
двотавр |
10 |
2,0 |
2 |
2,0 |
швелер |
12 |
1,5 |
|
3 |
2,5 |
двотавр |
14 |
1,8 |
|
4 |
3,0 |
швелер |
16 |
2,0 |
|
5 |
3,5 |
двотавр |
18 |
2,2 |
|
6 |
4,0 |
швелер |
20 |
2,5 |
|
|
7 |
1,5 |
двотавр |
10 |
2,0 |
8 |
2,0 |
швелер |
12 |
1,5 |
|
9 |
2,5 |
двотавр |
14 |
1,8 |
|
10 |
3,0 |
швелер |
16 |
2,0 |
|
11 |
3,5 |
двотавр |
18 |
2,2 |
|
12 |
4,0 |
швелер |
20 |
2,5 |
|
|
13 |
1,5 |
двотавр |
10 |
2,0 |
14 |
2,0 |
швелер |
12 |
1,5 |
|
15 |
2,5 |
двотавр |
14 |
1,8 |
|
16 |
3,0 |
швелер |
16 |
2,0 |
|
17 |
3,5 |
двотавр |
18 |
2,2 |
|
18 |
4,0 |
швелер |
20 |
2,5 |
|
|
19 |
1,5 |
двотавр |
10 |
2,0 |
20 |
2,0 |
швелер |
12 |
1,5 |
|
21 |
2,5 |
двотавр |
14 |
1,8 |
|
22 |
3,0 |
швелер |
16 |
2,0 |
|
23 |
3,5 |
двотавр |
18 |
2,2 |
|
24 |
4,0 |
швелер |
20 |
2,5 |
|
|
25 |
1,5 |
двотавр |
10 |
2,0 |
26 |
2,0 |
швелер |
12 |
1,5 |
|
27 |
2,5 |
двотавр |
14 |
1,8 |
|
28 |
3,0 |
швелер |
16 |
2,0 |
|
29 |
3,5 |
двотавр |
18 |
2,2 |
|
30 |
4,0 |
швелер |
20 |
2,5 |
