4.6. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

Фонд соціального страхування України — державний цільовий фонд, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Правління Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконує такі основні функції:

1. Обирає на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому за шестирічний період забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін.

2. Призначає директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників.

3. Спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність.

4. Створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо.

5. Щорічно готує пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

6. Затверджує бюджети, програми робіт та звіти про їх виконання, нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

7. Розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду.

Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження. Виконання функцій та обов'язків Фонду покладається на страхових експертів з охорони праці. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

- безперешкодно відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

- у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників;

- одержувати від роботодавців письмові та усні пояснення та інформацію про стан охорони праці;

- вносити власникам підприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць при загрозі здоров'ю або життю працівників;

- складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання та підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Джерела фінансування Фонду. Джерелами фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків є:

1) Внески роботодавців за страховими тарифами:

- для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництво

- для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, види на їх утримання та забезпечення.

2) Прибутки, одержані від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках.

3) Кошти, одержані від стягнення штрафів і пені за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

4) Добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Страхові тарифи. Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) встановлюються Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

- для роботодавців - у відсотках до витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

- для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для бюджетних установ та об'єднань громадян, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Страхові виплати. Страхові виплати є грошові суми, які Фонд виплачує застрахова­ному чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із страхових виплат:

1) втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працез­датності;

2) установленої одноразової допо­моги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) пенсії по інвалідності потерпілому, пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

4) дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

5) на медичну та соціальну допомогу.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:

- зміни ступеня втрати професійної працездатності;

- зміни складу сім'ї померлого;

- підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Основні обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків можна розділити на три групи:

1. Соціальні послуги та виплати.

2. Профілактика нещасних випадків.

3. Координація страхової діяльності.

Застрахований має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;

3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;

4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені Законом;

5) на послуги медичної реабілітації та професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;

6) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабі­літації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;

7) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;

8) отримувати безоплатно від Фонду роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку. У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

Застрахований зобов'язаний:

1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворю­вання:

а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медич­них працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуго­ву­вання;

б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визна­чених лікарями, які його лікують;

в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;

г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирі­ше­ння спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

1) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві і про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

2) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

3) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;

4) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;

5) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.

Питання для самоконтролю

1. За яких умов проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків ?

2. Назвіть обов’язки роботодавця при спеціальному розслідуванні нещасних випадків.

3. Вкажіть склад та обов’язки спеціальної комісії по розслідуванню нещасних випадків.

4. Які функції виконує правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків ?

5. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.

6. Вкажіть джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

7. Що таке страхові тарифи та страхові виплати ?

8. Права і обов’язки застрахованої особи.

9. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.

Література: 7, 8, 10