Артилерійська розвідка.

Артилерійська розвідка ведеться розвідувальними підрозділами артилерії і екіпажами розвідувально-коректувальних вертольотів. Артилерійські розвідувальні підрозділи ведуть розвідку за допомогою оптичних, електронно-оптичних і квантових приладів, звукометричних станцій, а також артилерійськими розвідувальними групами. Крім того, розвідувальні підрозділи артилерії широко використовують засоби таких видів розвідки, як радіолокаційна і повітряна (розвідувально-коректувальні вертольоти). А це значить, що артилерійська розвідка в даний час вийшла за рамки одного виду розвідки і практично складається з її різних видів.

Основними завданнями артилерійської розвідки є:

– виявлення і визначення координат засобів ВТЗ противника, артилерії, мінометів, танків, протитанкових засобів, ПУ, радіоелектронних засобів і інших важливих об'єктів (цілей);

– визначення місця розташування опорних пунктів;

– встановлення характеру і системи оборонних споруд, загороджень і системи вогню противника;

– дорозвідка об'єктів (цілей), намічених для ураження ракетами і вогнем артилерії;

– обслуговування стрільби артилерії;

– розвідка місцевості в районах розгортання ракетних і артилерійських частин (підрозділів) у бойовий порядок і на маршрутах їхнього пересування.

Для вирішення цих завдань використовуються всі перераховані вище сили і засоби артилерійської розвідки, за рахунок яких створюються такі розвідувальні органи, як командно-спостережні і спостережні пункти, звукові, радіолокаційні пости, артилерійські розвідувальні групи, а також використовуються штатні екіпажі розвідувально-коректувальних вертольотів.

Оптична артилерійська розвідка ведеться взводами (відділеннями) розвідки артилерійських частин і підрозділів із усіх командно-спостережних і спостережних пунктів за допомогою оптичних, електронно-оптичних і квантових приладів на дальність їхньої прямої видимості.

До оптичних приладів відносяться різного типу біноклі, перископи, бусолі, розвідувальні теодоліти і артилерійські стереоскопічні далекоміри. Ці прилади дозволяють при сприятливих умовах видимості вести розвідку на глибину 5–7 км, а на відкритій місцевості – до 10 км і більш і визначати координати виявлених цілей з високою точністю, достатньої для їхнього ураження без пристрілювання.

До електронно-оптичних приладів відносяться інфрачервоні і безпідсвітні прилади нічного бачення (біноклі, приставки до теодолітів і далекомірів і т.і.). Дальність розвідки за допомогою цих приладів у нічних умовах складає приблизно 1–1,5 км.

До квантових приладів відносяться квантові далекоміри, за допомогою яких цілі противника засікаються з точністю до 0,5–1 поділу кутоміра по напрямку і 6–10 м по дальності.

Недоліком оптичної розвідки є її залежність від топографічної прив'язки (на розгортання СП з топоприв’язкою по карті потрібно до 25 хвилин, а вночі – у 1,5 рази більше), рельєфу місцевості і метеоумов (у туман, дощ, снігопад) можливості оптичної розвідки різко скорочуються.

Прилади оптичної розвідки використовуються на командно-спостережних і спостережних пунктах артилерії, що розгортаються з таким розрахунком, щоб забезпечити перегляд місцевості і засічку об'єктів (цілей) у всій смузі розвідки з’єднання.

Деякі оптичні прилади не дозволяють з одного спостережного пункту визначати з достатньою точністю координати виявлених цілей. Тому в артилерійській групі з’єднання організується сумісне спостереження.

Високодинамічний характер сучасного бою вимагає створення рухомих спостережних пунктів. На озброєнні артилерії є артилерійський рухомий спостережний пункт, обладнаний приладами спостереження, топогеодезичної прив'язки і управління вогнем, а також засобами радіозв'язку.

Звукова артилерійська розвідка ведеться взводами звукової розвідки, що мають на озброєнні спеціальні звукометричні станції, за рахунок яких створюються розвідувальні органи – звукові пости з завданням визначати координати батарей (гармат) польової і зенітної артилерії, безвіткатних гармат, реактивних установок і мінометів противника по звуку пострілу, а також обслуговувати стрільбу своєї артилерії по звукам розривів снарядів (мін).

Дальність засічки стріляючих гармат і мінометів залежить від їхнього калібру і метеорологічних умов і може досягати: при засічці мінометів – 4–8 км, гармат і гаубиць – 12–25 км, безвіткатних гармат – 8–12 км.

Залежно від обстановки і наявності часу взвод звукової розвідки розгортає 4 звукових поста. При розгортанні чотирьох звукових постів розвідка ведеться в смузі шириною чотирьох постів – 5–6 км.

Основна перевага звукової розвідки полягає в тім, що вона не залежить від умов видимості, а її засоби не випромінюють енергію. Однак успіх роботи підрозділів звукової розвідки багато в чому визначається метеорологічними умовами (особливо несприятливі умови бувають у літню пору, коли температура повітря з висотою різко падає). Робота звукової розвідки в значній мірі залежить від інтенсивності стрільби своєї артилерії і артилерії противника. Якщо звуки, що утворюються при пострілах гармат і мінометів, розривах снарядів і мін, будуть доходити до звукоприймачів частіше, ніж три звуки щосекунди, то робота звукової розвідки стає неможливою.

Радіолокаційна розвідка в артилерії ведеться за допомогою РЛС розвідки наземних (надводних) цілей і станцій виявлення і засічки вогневих позицій стріляючих систем противника.

Основні і запасні позиції радіолокаційних постів розвідки наземних рухомих цілей вибираються, як правило, на рубежі артилерійських спостережних пунктів. Для радіолокаційних постів виявлення і засічки вогневих позицій стріляючих мінометів і гармат вибирають, як правило, закриті позиції в районах вогневих позицій артилерії, що обслуговується ними.

Артилерійські розвідувальні групи (АРГ) висилаються командирами ракетних і артилерійських частин (підрозділів) для розвідки противника, місцевості, маршрутів пересування, вибору командно-спостережних, спостережних пунктів (постів, позицій), стартових і вогневих позицій.

Кількість, склад, завдання груп визначаються в кожному конкретному випадку умовами обстановки. Від артилерійського дивізіону як правило висилається одна група в складі командира групи (офіцер чи сержант), 3 – 4 розвідника і радиста.

Артилерійська розвідка ведеться в тісній взаємодії з іншими видами розвідки.