2. Соціально-психологічні фактори, що впливають на вибір різних форм і видів рекреації

З початку 90-х років минулого сторіччя в Україні формується та реалізується власна політика у сфері фізичної культури і спорту. Аналіз результатів спеціального опитування свідчить, що лише 10% населення України віком 16 років охоплено регулярною фізкультурно-оздоровчою і спортивною діяльністю. Практично кожен другий із зазначених респондентів самостійно займається фізичними вправами. Фізична пасивність характерна для більшості людей працездатного та похилого віку (відповідно 84-86% та 95-97%). Лише кожен п’ятдесятий з наших співгромадян долучається до участі у фізкультурно – оздоровчих та спортивних заходах загальнодоступного характеру. За очікуваною тривалістю життя Україна посідає 74-місце серед 162 країн світу та 37-е – в Європі. Показники смертності від хвороб системи кровообігу в українців найвищі серед європейців.

Ситуація загострюється через зростаючу популярність у дитячому і молодіжному середовищі привабливих видів нефізичної активності (ігрові автомати, комп’ютерні ігри, тощо).

У роботах багатьох авторів ( Ільїн Є.П., 2003; Рибкін Ю.С., 2002 та ін. ) велика увага приділяється розвитку рекреаційної діяльності, яка включає проведення різноманітних заходів, спрямованих на збільшення участі населення у фізичній активності; організацію періодичних фізкультурно-спортивних заходів; створення парків та відкритих майданчиків для занять фізичними вправами.

Рекреація спрямована не так на досягнення безпосереднього оздоровчого ефекту, як на реалізацію через фізичні вправи широкого спектру потреб, орієнтованих на самовиявлення, досягнення, краси, доброго самопочуття та позитивних емоцій, на зміну діяльності, активне проведення вільного часу, участь в ігровій і освітній діяльності. Безсумнівно, що потреба в регулярних рекреаційних заняттях серед представників усіх соціально-демографічних груп ніколи ще не була такою високою. Ця потреба зумовлена, в першу чергу, загальною тенденцією до погіршення здоров’я населення, крім того, постійні заняття фізичними вправами необхідні для підтримки здорового і привабливого зовнішнього вигляду, а також повноцінного, продуктивного і щасливого життя.

Дослідженнями Левицького В.В., 2000 визначені фактори, що перешкоджають залученню населення до фізкультурно-оздоровчої діяльності. Серед них основними є: протиріччя між вербальним рівнем рухової активності; відсутність відповідальності за свій стан здоров’я; особливості емоційно-вольової сфери особистості; переоцінка побутової і виробничої рухової активності для здоров’я; нераціональне використання вільного часу; суб’єктивно завищений рівень очікувань від застосування лікарських засобів та ін. Природно постає питання, що слід здійснити для залучення людей до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять.

Вивчення мотиві занять рекреаційною діяльністю різноманітних вікових груп населення, чинників і методів, що сприяють їхньому формуванню, позитивно впливає на залучення людей до систематичних занять руховою активністю.