Клінічна класифікація черепно-мозкової травми
І. Закрита
ІІ. Відкрита
Закрита ЧМТ
1. Легка ЧМТ
1. Струс головного мозку
2. Забій головного мозку легкого ступеню
2. ЧМТ середньої тяжкості
1. Забій головного мозку середньої тяжкості
3. Тяжка ЧМТ
1. Забій головного мозку тяжкого ступеню
2. Гематоми
- Епідуральна
- Субдуральна
- Внутришньомозкова
- Субдуральні гідроми
3. Вдавлені переломи склепіння черепу
Клінічні ознаки СГМ: короткочасна втрата свідомості, тахікардія або брадікадія, артеріальна гіпертензія, ретроградна амнезія.
При легкій ЧМТ збільшення інтракраніального тиску призводить до збільшення перфузійного тиску та порушень свідомості.
Забій мозку легкого ступеню - плаваючі рухи очних яблук, спонтанний ністагм, зіничні реакції на світло збережені, дифузна м’язова гіпертонія.
Забій головного мозку клінічно виявляється порушенням свідомості до коми, осередковою симптоматикою переважно з ураженням півкулі мозку (моно- і геміпарези, гемігіпестезії тощо).
При забої мозку тяжкого ступеню в клінічній картині домінують: тривалий коматозний стан, дихальна недостатність внаслідок обтураційно-аспіраційного синдрому і порушення центральної регуляції, яка зростає. У неврологічному статусі визначають симптоми ураження стовбура мозку у поєднанні з анізокорією, косоокістю, ністагмом, дисфагією, геміпарезом, однобічним симптомом Бабінського.
Оцінка стану пацієнта - за алгоритмом авсde
А - прохідність дихальних шляхів (Airway)
1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню парадоксального дихання та участі у диханні додаткових дихальних м'язів; центральний ціаноз є пізнім симптомом непрохідності дихальних шляхів; у пацієнтів, які знаходяться у критичному стані порушення свідомості часто спричиняє порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).
2. Кисень (> 10 л/хв).
В - дихання (Breathing)
Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.
1.Виявіть ознаки, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м’язів або черевний тип дихання.
2.Визначте ЧД - в нормі це 12-20 дихальних рухів за 1 хвилину.
3.Оцініть спосіб дихання, глибину дихання та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.
4.Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.
5.Проведіть аускультацію та перкусію легень.
6.Визначте положення трахеї - її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину у плевральній порожнині.
С - кровообіг (Circulation)
1.Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.
2.Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.
3.Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.
4.Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.
5.Визначте ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.
6.Виміряйте артеріальний тиск.
7.Вислухайте тони серця.
D – неврологічні порушення. (Disability)
Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків.
1.Оцініть зіниці (діаметр, симетричність, реакція на світло).
2.Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники). 3.Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.
Е – огляд травмованого з голови до п’ятки (Exposure)
1.Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.
2.Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці, перевірте, які лікарські засоби він приймає
Способи забезпечення прохідності дихальних шляхів через:
- очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем;
- висунення нижньої щелепи;
- застосування повітряводу;
- ендотрахеальної інтубації;
- використання ларингеальної маски.
Шейный воротник Шанца- измерить расстояние от подбородка до грудины, либо от угла скуловой кости до ключицы;
Воротник накладывают 2 человека – один фиксирует голову, другой аккуратно подводит воротник под шею.
Подвести под шейный отдел позвоночника шину при помощи помощников. Поворачивать голову категорически запрещается
Зафиксировать шину, не меняя положения головы
Убедиться, что шина не мешает глотать, дышать.
Переложить его на жесткие носилки
• Обезболить пострадавшего.
