• 17 Листопада 1905 р. На раді представників військових частин Києва було вирішено провести збройну демонстрацію.

• Уранці 18 листопада солдати трьох рот саперної бригади кількістю до 800 осіб на чолі з поручиком Борисом Жаданівським (1885-1918 pp.) вийшли на вулиці, щоб об'єднатися з іншими частинами. Шлях їм перепинили урядові війська.

• Під час бою з обох сторін загинуло понад 250 осіб. Заворушення серед саперів було придушено.

• Загалом у виступах солдатів та матросів на території України брали участь 15 тис. військових.

• У ході революції 1905-1907 pp. царат був вимушений піти на поступки.

• Маніфест 17 жовтня 1905 р. «дарував» народам Російської імперії політичні права та свободи, обіцяв скликати законодавчий орган — Державну думу.

Отже, революція 1905-1907 pp. активізувала національний рух в Україні. Була створена українська преса. Політичні партії відстоювали головне питання — автономію України в складі федеративної Росії.

Українська громада в Державній думі

• Розмах революції змусив царський уряд піти на поступки.

І Державна дума

(почала працювати 27 квітня 1906 р. в Петербурзі)

• Склад депутатів від губерній України

• Від України було обрано 102 депутати:

поміщиків — 24, інтелігентів — 26,

селян — 42, робітників — 8,

священиків — 1.

• Ліві партії бойкотували І Державну думу і не брали участі в її роботі.

• У Думі сформувалася «Українська думська громада», яка об’єднувала 45 депутатів, друкованим органом був «Український вісник».

• Голова громади — депутат із Чернігова Ілля Шраг.

• Українська громада вимагала:

• автономії України;

• українізації державного управління та освіти.

• Для надання думській громаді практичної допомоги зі Львова до Петербурга переїхав М. Грушевський, де налагодив видання журналу «Український вісник», на сторінках якого друкувалися виступи думських депутатів, різноманітні статті на політичні теми. Сам М. Грушевський опублікував у журналі 22 статті, в яких обґрунтовував національну програму думських депутатів.

• Велике значення мало оприлюднення з найвищої державної трибуни національних і соціальних вимог та інтересів українського народу.

• 8 липня 1906 p. І Державну думу розігнав царський уряд після 72 днів її існування.

II Державна дума

(Вибори до неї було проведено в січні 1907 р.)

• Склад депутатів від губерній України:

поміщиків — 16, інтелігентів — 17,

селян — 6, робітників — 59,

священиків — 4.

• Із України було 102 депутати, 47 з яких об’єдналися в «Українську думську громаду». Вони видавали часопис «Рідна справа» («Вісті з Думи»).

• Більшість депутатів становили представники лівих партій, які цього разу взяли участь у виборах.

• Депутати висували такі вимоги:

• запровадити українську мову в систему освіти й державного управління;

• утворити кафедри української мови та історії в університетах;

• ввести українську мову в учительських семінаріях.

• З червня 1907 p. II Державну думу також було розігнано, проіснувала 103 дні.