- •1 Структура дипломного проекту (роботи)
- •1.1 Титульний аркуш
- •1.2 Завдання
- •1.3 Реферат
- •1.5 Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів
- •1.6 Основна частина
- •1.6.1 Вступ
- •1.6.4 Рекомендації (не обов’язково)
- •1.6.5 Список використаних джерел
- •1.7 Додатки
- •1.6.2 Основний текст дипломного проекту (роботи)
- •1.6.3 Висновки
- •2 Оформлення дипломного проекту (роботи)
- •2.1 Загальні вимоги до пояснювальної записки
- •2.2 Заголовки структурних елементів, розділів і підрозділів
- •2.3 Зміст структурних елементів, розділів і підрозділів
- •2.3.1 Основний текст
- •2.3.2 Ілюстрації
- •2.3.3 Таблиці
- •2.3.4 Формули
- •2.3.5 Список використаних джерел
- •2.3.6 Списки
- •2.3.7 Примітки
- •2.4 Графічний демонстраційний матеріал
- •Додаток а Форми основних написів, які приводяться в пояснювальній записці і на графічному матеріалі
- •Додаток б Приклади бібліографічного опису різних документів Книги
- •Статті журналів
- •Стаття газети
- •Електронні ресурси
2.3.4 Формули
Формули та рівняння рекомендується набирати в редакторі MathType версії 4.0 або вище. Їх слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, окремими рядками, посередині сторінки. До і після формули необхідно залишати один вільний рядок. Після формул ставити той розділовий знак, який необхідний, виходячи з побудови фрази. Розділові знаки ставити безпосередньо за формулами до номера.
Формули та рівняння потрібно нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається із номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер записувати в круглих дужках на рівні формули або рівняння у крайньому правому положенні на рядку.
На формули можуть бути посилання в тексті. При посиланні потрібно зазначати у дужках повний номер формули або рівняння (наприклад: згідно з формулою (3.2) отримаємо).
Переносити формулу чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконування операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Знак множення при цьому записувати у виді «×».
У формулах та рівняннях слід застосовувати позначення, які встановлені державними стандартами.
Пояснення позначень і числових коефіцієнтів, які входять до формули чи рівняння потрібно наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта давати з нового рядка.
Перший рядок пояснення починати з абзацу словом «де» без двокрапки. При перенесенні пояснення на інший рядок його слід починати від границі тексту.
Приклад оформлення підпису формули (другої формули у третьому розділі) та пояснення її символів:
,
(2.1)
де
– довжина локомотива ТЭ-3, м;
згідно [1]
становить
;
–
кількість
вагонів у составі вантажного транзитного
поїзду, ваг;
згідно додатку А приймається
;
–
довжина
вагона, м;
згідно додатку А прийнято
.
Цифри у формулах повинні мати прямий шрифт. Літерні позначення розмірів (символи), для яких застосовуються букви латинського алфавіту, повинні мати курсивний шрифт.
Скорочені математичні терміни (наприклад, sin, cos, arcsin, log2, lg, lim, const, min, max) у формулах та рівняннях слід записувати прямим шрифтом. Скорочені найменування фізичних і технічних одиниць виміру, метричних мір і похідних від них, які позначені буквами українського алфавіту, приводити курсивним шрифтом без крапок. Скорочення в індексах повинні мати прямий шрифт.
Розмірність одного і того ж параметру в межах дипломного проекту (роботи) повинна бути однаковою.
Математичні знаки застосовувати лише у формулах. У тексті їх пишуть словами. Не слід вживати математичні знаки без цифр.
Позначення одиниць застосовувати тільки після числового значення розмірів та в заголовках граф і найменуваннях рядків таблиць. У тексті (без числового значення розмірів) приводити повне найменування одиниць. Не застосовувати різні позначення однакових фізичних величин. Позначення одиниць, які входять у добуток, розділяти на середній лінії крапкою, як знаком множення, наприклад: Н·м (ньютон·метр). У позначеннях одиниць, які утворені діленням одних одиниць на інші, застосовувати косу риску. При цьому всі позначення складної одиниці слід розміщувати в один рядок.
